- •Глава 7. Елементи теорії хаосу і хаотичної динаміки. Фрактали
- •7.1.5. Парадигма складності і теорія самоорганізованої критичності
- •7.1.6. Застосування теорії хаосу
- •7.1.6.1. Динамічне моделювання фінансових часових рядів
- •7.1.6.2. Придушення хаосу і сердечна аритмія
- •7.1.6.3. Хаос і впорядкованість сучасних економічних форм
- •7.1.6.4. Двовимірні квантові критичні явища прибутковості
- •7.1.6.5. Метризований фазовий топологічний простір ціноутворення
- •7.1.6.6. Хаос і взаємодія в сучасних системах ринків
- •7.2. Дивний атрактор і його властивості
- •Завдання і вправи
- •7.3. Методи управління хаосом у динамічних системах
- •7.3.1. Метод Отта–Гребоджі–Йорке. Метод Пірагаса
- •7.3.2. Метод Магницького (мм)
- •7.3.2.1. Локалізація і стабілізація нестійких точок та циклів хаотичних відображень
- •7.3.2.2. Локалізація і стабілізація нестійких нерухомих точок (н. Н. Т.) хаотичних динамічних систем
- •7.3.2.3. Локалізація і стабілізація нестійких циклів (н. Ц.) хаотичних динамічних систем
- •7.3.3. Реконструкція динамічної системи за траєкторією нерегулярного атрактора
- •7.4. Сценарій переходу складних систем до хаосу
- •7.5. Фрактали і фрактальний аналіз складних процесів
- •7.5.1. Регулярні фрактали
- •7.5.2. Мультифрактали
- •7.5.3. Фрактальна розмірність
- •7.5.4. Спектральна функція f(w) мультифракталу. Спектр фрактальних розмірностей
- •7.5.5. Перетворення Лежандра (пл)
- •7.5.6. Фрактальний аналіз складних економічних процесів на основі статистики Херста
- •Розділ іv інформаційні технології в нелінійному аналізі складних систем
- •Глава 8. Інформаційні технології в нелінійному аналізі
- •8.1. Технології аналізу інформації, синтезу і прийняття рішень у складних системах
- •8.2. Нечітка логіка і нечітке моделювання
- •8.3. Моделювання і прогнозування на основі штучних нейронних мереж. Генетичні алгоритми
- •8.3.1. Елементи нейронних мереж
- •8.3.2. Архітектура нейронних мереж
- •8.3.3. Навчання нейронних мереж
- •8.3.4. Моделі нейронних мереж
- •8.3.5. Програмне забезпечення для роботи з нейронними мережами
- •8.3.6. Генетичні алгоритми
- •8.4. Нейронечіткі системи
- •8.4.1. Способи інтеграції нечітких і нейронних систем
- •8.4.2. Нечіткі нейрони
- •8.4.3. Навчання методами спуску
- •8.4.4. Нечіткі схеми міркувань
- •8.4.5. Налаштування нечітких параметрів управління за допомогою нейронних мереж
- •8.4.6. Нейро-нечіткі класифікатори
- •8.5. Об’єктно-орієнтовані технології
- •8.5.1. Архітектура агента
- •8.5.2. Мультиагентні системи (мас) і віртуальні організації
- •8.5.3. Прийняття рішення активним агентом на основі знань, одержаних узагальненням прецедентів
- •Завдання і вправи
- •Глава 9. Інструментальні засоби комп’ютерного моделювання нелінійних систем
- •9.1. Програмні пакети моделювання та дослідження нс (стислий опис)
- •9.2. Прикладні приклади комп’ютерного моделювання
- •9.2.1. Дослідження динамічної системи на основі пакета Excel
- •«Не робимо замовлення»
- •9.2.2. Дослідження динамічної системи на основі пакета Mathcad
- •9.2.3. Дослідження динамічної системи на основі пакета Matlab
- •9.2.4. Дослідження динамічної системи на основі пакета din
- •9.2.5. Аналіз роботи нелінійних систем за допомогою пакета Deductor
- •9.3. Інструментальний засіб економічної динаміки Anylogic
- •9.3.1. Елементи моделі
- •9.3.2. Спадкоємність активних об’єктів
- •9.3.3. Анімація реплікованого об’єкта
- •9.3.4. Типи параметрів
- •2. Додати
- •Висновки
- •Література
- •1. Нелінійні динамічні системи
- •2. Діаграма біфуркації
- •3. Чутливість до початкових умов
- •4. Ознаки хаосу
- •5. Двовимірні та тривимірні системи
- •6. Фрактали і фрактальні розмірності
- •7. Нелінійний статистичний апарат
- •8. Складність
- •Додаток б
- •Додаток в задачі для самостійного розв’язання
- •Додаток г глосарій
- •Додаток д Інтернет-адреси сторінок з тематики навчального посібника
8.3.1. Елементи нейронних мереж
Штучний нейрон (формальний нейрон) – елемент штучних нейронних мереж, що моделює певні функції біологічного нейрона.
Головна функція штучного нейрона – формувати вихідний сигнал залежно від сигналів, які надходять на його входи.
У найпоширенішій конфігурації вхідні сигнали обробляються адаптивним суматором, потім вихідний сигнал суматора надходить до нелінійного перетворювача, де він перетвориться функцією активації, а результат буде подано на вихід (у точку галуження). Загальний вигляд штучного нейрона показано на рис. 4.4.
Нейрон характеризується поточним станом і має групу синапсів – однонаправлених вхідних зв’язків, сполучених з виходами інших нейронів.
Нейрон має аксон – вихідний зв’язок даного нейрона, з якого сигнал (збудження або гальмування) надходить на синапси наступних нейронів. Кожен синапс характеризується величиною синаптичного зв’язку (її вагою wi). Поточний стан нейрона визначається як зважена сума його входів:
Виходом нейрона є функція його стану:
y = f(s).
Активаційна функція, яку ще називають характеристичною функцією, – це нелінійна функція, що обчислює вихідний сигнал формального нейрона.
Рис. 4.4. Штучний нейрон
Активаційні функції, які використовуються найчастіше:
жорстка порогова функція;
лінійний поріг;
сигмоїдальна функція.
Вибір активаційної функції визначається специфікою поставленої задачі або обмеженнями, що накладаються, певними алгоритмами навчання.
Нелінійний перетворювач – це елемент штучного нейрона, що перетворює поточний стан нейрона (вихідний сигнал адаптивного суматора) у вихідний сигнал нейрона за певним нелінійним законом (активаційної функції).
Точка галуження (вихід) – це елемент формального нейрона, що посилає його вихідний сигнал за декількома адресами і має один вхід та декілька виходів. На вхід точки галуження зазвичай подається вихідний сигнал нелінійного перетворювача, який потім посилається на входи інших нейронів.
8.3.2. Архітектура нейронних мереж
Нейронні мережі можуть бути синхронними і асинхронними. В синхронних нейронних мережах у кожен момент часу свій стан змінює лише один нейрон. В асинхронних – стан змінюється відразу в цілої групи нейронів, як правило – в усього шару.
Можна виділити дві базові архітектури – шаруваті та повнозв’язні мережі. Ключовим у шаруватих мережах є поняття шару. Шар – один або декілька нейронів, на входи яких подається один і той же загальний сигнал.
Шаруваті нейронні мережі – нейронні мережі, в яких нейрони розбиті на окремі групи (шари) так, що обробка інформації здійснюється пошарово.
У шаруватих мережах нейрони i-го шару отримують вхідні сигнали, перетвоюють їх і через точки галуження передають нейронам (i + 1) шару. І так до k-го шару, який видає вихідні сигнали для інтерпретатора і користувача. Число нейронів у кожному шарі не пов’язане з кількістю нейронів в інших шарах і може бути довільним.
У межах одного шару дані обробляються паралельно, а в масштабах всієї мережі обробка здійснюється послідовно – від шару до шару. До шаруватих нейронних мереж належать, наприклад, багатошарові персептрони, мережі радіальних базисних функцій, когнитрон, некогнитрон, мережі асоціативної пам’яті.
Проте сигнал не завжди подається на всі нейрони шару. В когнитроні, наприклад, кожен нейрон поточного шару отримує сигнали тільки від близьких йому нейронів попереднього шару.
Шаруваті мережі, у свою чергу, можуть бути одношаровими і багатошаровими.
Одношарова мережа – мережа, що складається з одного шару.
Багатошарова мережа – мережа, що має декілька шарів.
У багатошаровій мережі перший шар називається вхідним, подальші – внутрішніми або прихованими, останній шар – вихідним. Отже, проміжні шари – це всі шари в багатошаровій нейронній мережі, крім вхідного і вихідного.
Вхідний шар мережі реалізовує зв’язок з вхідними даними, вихідний – з вихідними. Таким чином, нейрони можуть бути вхідними, вихідними і прихованими. Вхідний шар організований з вхідних нейронів (input neuron), які отримують дані та поширюють їх на входи нейронів прихованого шару мережі. Прихований нейрон (hidden neuron) – це нейрон, що знаходиться в прихованому шарі нейронної мережі. Вихідні нейрони (output neuron), з яких організований вихідний шар мережі, видає результати роботи нейронної мережі.
У повнозв’язних мережах кожен нейрон передає свій вихідний сигнал решті нейронів, включаючи самого себе. Вихідними сигналами мережі можуть бути всі або деякі вихідні сигнали нейронів після декількох тактів функціонування мережі. Всі вхідні сигнали подаються всім нейронам.
