Розділ ііі. Охорона праці.

При проходженні практики у адвоката Самойленка В. С. особлива увага була звернена на дотримання вимог законодавства з охорони праці, зокрема:

1. Конституції України - прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року;

2. Закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, в якому визначені принципи державної політики у галузі охорони праці, гарантії прав громадян на охорону праці, встановлені обов’язки працівника щодо забезпечення охорони праці на підприємстві, проведення навчання та інструктажу працівників, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці;

3. Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” прийнятий 23 вересня 1999 року та введений в дію з 1 квітня 2001 року, який визначає правову основу, організаційну структуру, економічний механізм загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві;

4. Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року № 4004 - ХІІ, який являється правовою основою законодавства щодо гігієни праці. В цьому Законі України висвітлені положення, що мають пряме відношення до захисту здоров’я робітників та службовців, до забезпечення санітарного благополуччя населення;

5. Закону України “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 року із змінами і доповненнями, який є основним законом у галузі пожежної безпеки, визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки.Відповідно до положень Закону України “Про пожежну безпеку” розроблені і затверджені Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов’язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форми власності), посадовими особами та громадянами.

На підприємстві широко застосовуються інструкції з охорони праці.

Інструкція є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду, за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, де за дорученням керівника органу чи уповноваженого ним виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкція, належить до нормативних актів про охорону праці, чинних у межах конкретного підприємства. Вона розробляється на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вона затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.

Порушення працівником вимог інструкції розглядається як порушення трудової дисципліни, за яке застосовується стягнення згідно з чинним законодавством.

Щодо технічних умов, то це безпека електрообладнання, з яким працюють працівники та безпека руху на особистому автомобільному транспорті, що використовується в робочих цілях.

Санітарно-гігієнічні заходи включають в себе освітлення робочих місць, мікроклімат кімнат, випромінювання з боку працюючих комп’ютерів, мобільних засобів зв’язку, правила особистої гігієни.

В приміщенні мікроклімат є нормальним для роботи і маже повністю відповідає діючими в нашій країні нормативами ГОСТ 12.1.005-88 “Микроклимат производственных помещений” згідно з якими температура повітря, швидкість його руху та відносна вологість повітря повинні відповідно складати відповідно: 22-24⁰С; 0,1 м/с; 40-60 відсотків.

Освітлення в приміщеннях змішане. В світлу половину дня природного освітлення вистачає для роботи. В другій половині дня, або при недостатності денного світла, також при роботі на комп’ютері – включається електричне освітлення згідно з “Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”.

Під час роботи на працівників впливають електромагнітні поля (ЕМП) і електромагнітні випромінювання (ЕМВ) кількох діапазонів: радіочастотне, рентгенівське і оптичне випромінювання. Кожний вид випромінювання характеризується своїм особливим впливом на організм людини.

Головними джерелами електромагнітних полів радіочастотного діапазону в приміщенні є електромережі та електроприлади, персональний комп’ютер, радіопередавачі та засоби персонального радіозв’язку.

До психофізіологічних заходів відносять заходи зменшення фізичних та психологічних навантаження організму людини, викликані напруженістю роботи.

Важливу роль у забезпеченні нормальних психофізіологічних умов праці відіграє організація праці протягом робочого дня. Так робочий день починається о 8.30 годині і закінчується о 17.30, обідня перерва триває з 13-14 години, що відповідає чинному законодавству України.

Одним із психічних станів, який сприяє підвищенню схильності працівника до небезпечних ситуацій є стомлення. Стомлення – це відповідні тимчасові зміни в організмі, які проявляються у зниженні працездатності при інтенсивній та тривалій роботі. Для підтримки необхідних результатів праці в умовах зниження працездатності, людині доводиться використовувати вольову саморегуляцію, включаючи в дію свої резерви.

Компонентом стомлення є розлад уваги. Увага – це одна з психічних функцій, яка найбільше підлягає стомленню. У випадку стомлення увага легко відвертається, стає млявою, малорухомою або, навпаки, хаотично руховою, нестійкою.

Стомлення призводить до розладу у сенсорній області, порушення у моторній сфері, до дефектів пам’яті і мислення, ослаблення волі, сонливості.

Стомлення призводить до порушення в моторній сфері. Воно проявляється в уповільненості або безладній поспішності рухів, розладу їх ритмів, у послабленні точності та координованості рухів.

У стані сильної втоми можуть виникати дефекти пам’яті та мислення. Працівник у стані втоми може забути інструкції, але одночасно добре пам’ятати все те, що не має відношення до роботи. Процеси мислення особливо порушуються при втомі від розумової праці, але і при фізичній праці працівники скаржаться на зниження кмітливості та розумової орієнтації.

При стомленні у працівника послабляється воля, рішучість, витримка і самоконтроль, відсутня наполегливість.

При сильній втомленості виникає сонливість. Надмірна втомленість призводить до різкого зниження працездатності та безпеки діяльності і приймає форму перевтомлення. Працівник при цьому переживає хворобливий стан і відчуває неможливість продовження роботи.

Однією із сторін праці працівників розумова і інтелектуальна діяльність, яка містить в собі спілкування найчастіше в умовах правового регулювання.

Спілкування займає важливе місце в безпеці працівників і характеризується умінням вести себе у будь-якій ситуації з гідністю та повагою до інших і умінням повністю контролювати свою поведінку при різних умовах та обставинах і навіть у екстремальних ситуаціях.

До факторів, які створюють стійку схильність до небезпек, відносяться функціональні зміни в організмі людини, недоліки органів чуття, функціональні порушення зв’язків між сенсорними і моторними процесами.

Функціональні зміни в організмі не приводять людей до непрацездатності, але вони заважають у роботі і підвищують їх здатність до небезпечних ситуацій. До таких змін відносяться серцево-судинні захворювання, захворювання дихальних шляхів, відхилення у психіці тощо.

З метою покращення умов праці, збереження нормальної працездатності та недопущення нещасних випадків безпосередньо у приватного адвоката, необхідно вжити таких заходів:

• закупити та встановити вогнегасник, навчити нам користуватися, провести інструктаж з пожежної безпеки;

• виділити кошти на закупівлю кондиціонеру з іонізатором повітря;

• встановлення на комп’ютер іонізатор повітря (через 5 хв. роботи монітора, концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах. Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені заземленням) та застосування іонізаторів);

• купити кімнатний вентилятор. Його використання (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючи рух повітря паралельно площі екрану, призводить до підвищення концентрації аероіонів.

• систематизувати нормативно-правові акти з охорони праці, постійно їх поновлювати та доводити до відома співробітників;

• виготовлення та ознайомлення з методикою зняття психофізіологічного навантаження;

провести навчання про виконання фізичних вправ для очей, для рук, для хребта, для поліпшення мозкового кровообігу з метою зняття фізичної та психологічної напруги при довготривалій роботі в приміщенні. При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов’язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ.