- •Державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •Державний вищий навчальний заклад
- •Донецький національний технічний університет
- •Факультет екології та хімічної технології
- •Кафедра природоохоронної діяльності
- •Конспект лекцій
- •Вступ до фаху
- •1.2 Глобальні екологічні проблеми сучасності
- •1.3. Процеси екологізації сучасного суспільства .
- •Тема 2. Біосфера. Її властивості. Межі біосфери.
- •2.1 Межі біосфери
- •Тема 3. Поняття про природні ресурси. Загальні відомості і класифікація
- •3.1. Поняття про природні ресурси
- •3.2. Ефективне використання природних ресурсів
- •Тема 4. Моніторинг навколишнього середовища
- •4.1 Поняття екологічного моніторингу
- •4.2. Види моніторингу
- •4.3. Розвиток системи моніторингу навколишнього середовища в Україні
- •Тема 5. Правові основи екології
- •5.1. Закон України « Про охорону навколишнього природного середовища»
- •5.2 Екологічна стандартизація і нормування
- •5.2. Закон України « Про природно-заповідний фонд» і «Про тваринний світ».
- •5.3. Правова охорона атмосферного повітря
- •5.4. Правова охорона водних ресурсів
- •5.5. Використання й охорона надр.
- •5.6. Міжнародне співробітництво
- •Тема 6. Заповідна справа України
- •6.1. Історія заповідної справи в Україні.
- •6.2. Організаційно-правові основи заповідної справи в Україні.
- •6.3. Охорона територій і об'єктів пзф.
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства України про пзф
- •6.5. «Червоні книги» і їхнє значення в справі збереження біологічної розмаїтості
- •6.6. Стан і перспективи розвитку заповідної справи в Донецькій області
- •Тема 7. Екологічна безпека
- •7.1. Екологічна безпека. Поняття екологічної небезпеки і причини її виникнення
- •7.2. Етапи формування державних структур екологічної безпеки у світі
- •7.3. Вироблення стратегії сталого розвитку
- •Тема 8. Стратегія сталого розвитку
- •8.1. Принципи сталого екологічно безпечного розвитку
- •13.2. Фактори сталого екологічно безпечного розвитку
- •8.3 Загальні положення теорії про ноосферу в.І. Вернадського
- •8.4. Прийняття Концепції переходу до сталого розвитку на державному рівні.
- •8.5. Україна на шляху до сталого розвитку
- •Література
Тема 3. Поняття про природні ресурси. Загальні відомості і класифікація
3.1. Поняття про природні ресурси
Природні ресурси – засоби, необхідні для поступового розвитку суспільства, що не створені працею людини, а існують незалежно від нього.
Природні ресурси поділяються на біологічні, агрокліматичні ресурси територій, рекреаційні, енергетичні і мінеральні.
Біологічні ресурси – обумовлюють можливість існування життя на Землі (повітря, вода, продукти рослинного і тваринного походження).
Агрокліматичні ресурси територій – термічний режим повітря і ґрунту в сукупності з кількістю атмосферних опадів і запасами вологи в ґрунті.
Рекреаційні ресурси – умови відновлення фізичних і духовних сил людини, витрачених у процесі праці.
Енергетичні ресурси – викопні види палива, що мають біогенне походження. Вугілля, газ утворилися, в основному, у кам'яновугільному періоді 300 – 286 млн. років тому. Процеси, у результаті яких утворилася нафта, протікали мільйони років протягом усього юрського періоду. Нафта – складна суміш сполук, серед яких переважно вуглеводні. Останки одноклітинних морських водоростей і бактерій осаджувалися в іл на морському дні протягом усього юрського періоду 144 – 213 млн. років тому. Ця субстанція повільно перетворювалася в нафту під впливом температури і тиску. Мінеральні опади під впливом цих же факторів спресовувалися в шари гірських порід.
Мінеральні ресурси - основне джерело матеріального виробництва людського суспільства.
Мінерали – речовина з однорідним хімічним складом. Складається з хімічних елементів, які не можна розкласти на інші речовини хімічним шляхом.
Руда – мінеральне утворення, що містить який-небудь метал чи кілька металів у концентраціях, при яких доцільно їхній витяг. Багато руд утворилися під час застигання магми – розплавленої маси глибинних зон Землі. У процесі її охолодження відбувалася кристалізація. Вторинні відкладення мінералів утворювалися під дією річок, морів, вітру, що спільно руйнують гірські породи, переносячи їх на значні відстані.
У ході розвитку цивілізації людина пізнає навколишній світ і розкриває таємниці природи, що її оточує. Навіть історичні епохи названі на честь матеріалу, що домінував у побуті людей того часу «кам'яний вік», «бронзове століття». Поступово можливості застосування первинної сировини розширюються, знаходиться застосування новим природним багатствам. Глинозем – найважливіша сировина для одержання алюмінію до 19 століття використовувався лише як різновид глини при виготовленні гончарних виробів. Знайшли застосування урановим рудам, срібло перестало бути металом, що використовується, в основному, як сировина в ювелірній справі. Зараз його застосовують у виробництві високотехнологічних виробів.
Усі природні ресурси поділяються на дві великі групи: невичерпні і вичерпні. Вичерпні у свою чергу поділяються на відновлювальні і невідновлювальні (мал. 3.1).
Мал. 3.1 Класифікація природних ресурсів по здатності до природного відновлення.
Сонячна радіація, глибинне тепло Землі, енергія вітрів, припливів є невичерпнми. Природно, час існування Сонця, як зірки, обмежено визначеними тимчасовими рамками, але цей час не порівнянний згодом існування людської цивілізації. У даному випадку застосування поняття «невичерпний ресурс» доречно.
Ґрунти, кисень, тваринний і рослинний світ відносять до категорії вичерпних, але відновлювальних природних ресурсів. Вони мають здатність до відновлення в часі, порівнянному з тривалістю людського життя. Невідновлювальні природні ресурси - корисні копалини, простір мешкання. Їхні запаси обмежені. Відновити їх неможливо, оскільки неможливо відтворити умови геологічної еволюції планети, у ході якої відбувалося їхнє формування. Простір мешкання обмежений з однієї сторони площею суші планети, з іншої сторони природними умовами, сприятливими для життя і діяльності людини.
Ресурси корисних копалин (для студентів гірських спеціальностей)
Поширення елементів у верхньому шарі земної кори характеризується кларками – відсотками від загальної маси.
У товщі порід (від усередненої нульової оцінки денної поверхні до глибини 10 – 20 км) більш 99% загальної маси складають 12 найбільш розповсюджених елементів, див. таблицю. 3.1.
Таблиця 3.1. Елементи, найбільш розповсюджені в земній корі
Елементи |
Зміст, (%) |
Елементи |
Зміст, (%) |
O2 - кисень |
49.13 |
K - калій |
2.35 |
Si - кремній |
26.00 |
Mg - магній |
2.35 |
AL - алюміній |
7.45 |
H - водень |
1.00 |
Fe - залізо |
4.20 |
Ti - титан |
0.61 |
Ca - кальцій |
3.25 |
C - вуглець |
0.35 |
Na - натрій |
2.4 |
Cl - хлор |
0.20 |
Багато з найважливіших для сучасної цивілізації елементів зустрічаються в невеликих кількостях. Вміст урану (U) характеризується кларком, рівним 2, 5*10-4, срібла (Ag) – 7*10-6, золота (Au) – 4,3*10-7.
