8.5. Україна на шляху до сталого розвитку

Особливості переходу України до сталого розвитку насамперед зв'язані з необхідністю рішення комплексу власних екологічних, соціальних, економічних проблем.. Аналітики затверджують, що без створення належних сприятливих умов з боку держави не можна сподіватися на позитивні результати в цій області. У першу чергу потрібно з'ясування факторів нестійкості розвитку, що обмежують чи роблять неможливою реалізацію заходів для забезпечення гідного майбутнього нашої держави. Перелічимо деякі з них.

1. Перехідний характер економіки.

2. Відсутність досвіду при побудові економічних відносин у рамках ринкового поля.

3. Економічний ріст, заснований на нарощуванні обсягів ресурсномістких виробництв – вугільної промисловості, металургії.

4. Низький рівень екологічної культури.

5. Складна екологічна ситуація в багатьох регіонах України.

6. Застарілі малоефективні, природоруйнуючі технології в сільському господарстві і промисловості, що обумовлюють безперервну деградацію навколишнього середовища взагалі і сільгоспугідь зокрема, низьку якість і високу собівартість продукції, непомірно великі матеріальні й енергетичні витрати.

7. Переважна орієнтація на історично віджиле наймання, а не на соволодіння в сфері соціально-виробничих відносин.

8. Відсутність пріоритету освіти, науки, національної культури в соціально-економічному розвитку держави і, як наслідок, низький рівень освіченості, культури (насамперед політичної) суспільства.

9. Високий рівень злочинності і корупції (по цьому показнику Україна займає третє місце у світі), що обумовлює безперервне поглиблення прірви між убогістю гнітючого більшості населення і заможністю олігархічної верхівки, як наслідок - нестабільність у суспільстві.

10. Недостатність правового поля держави, що часто веде до свавілля чиновництва, правоохоронних органів, подальшому руйнуванню природного середовища і виснаженню природних ресурсів.

11. Практична відсутність впливу громадських організацій на державну політику.

На шляху до суспільства сталого розвитку кожна країна має свою крапку відліку. Незважаючи на негативні наслідки розвитку в умовах індустріального (економічного) суспільства, розвиті країни створили одне з найважливіших необхідних умов переходу до сталого розвитку, а саме — створена матеріальна база, у зв'язку з чим виникає можливість реалізації достатніх умові для сталого розвитку, що складаються насамперед у розвитку особистості, її самовдосконаленні, продукуванні нових знань, інформації, здатних поліпшити не тільки навколишнє середовище, але і, що дуже важливо, кожного окремої людини і суспільство в цілому. Для реалізації подібних процесів в Україні необхідна чітка, обґрунтована, сприйнята українським суспільством державна стратегія дій на нинішній час і більш віддалену перспективу на принципах стійкого розвитку.

Література

1. Лапин В.Л., Мартинсен А.Г., Попов В.М. Основы экологических знаний инженера: Учебное пособие. – М.: Экология, 1996.

2. Ласкорин Б.Н., Громов Б.В., Цыганков А.Г. и др. Безотходная технология в промышленности. – М.: Стройиздат, 1986.

3. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. – М.: Просвещение, 1992.

4. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды: Учебник для вузов. – М.: Химия, 1989.

5. Романова Э.П., Куракова Л.И., Ермаков Ю.Г. Природные ресурсы мира: Учебное пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1993.

6. Сметанин В.И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления. – М.: Колос, 2000 - 232с.

7. Суравегина И.Т., Мамедов Н.М. Экология: задания, тесты: рабочая тетрадь. – М.: Школа-Пресс, 1996.

8. Тейяр-де-Шарден П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987.

9. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов / Под ред. проф. Э.В.Гирусова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:ЮНИТИ – ДАНА, Единство, 2003.

10. Экология, охрана природы и экологическая безопасность: Учебное пособие/ Под общей ред. В.И. Данилова-Данильяна. – М.: Изд-во МНЭПУ, 1997.

11. Development and environment. N.Y.: Oxford University Press. 1992, 308 p.

12. Environmentally sustainable economic development: building on Brundtland/ UNESCO, 1991. 100 p.