Тема 7. Екологічна безпека

7.1. Екологічна безпека. Поняття екологічної небезпеки і причини її виникнення

Розпоряджаючись природними ресурсами безтурботно і недалекоглядно, людство створило реальну погрозу своєму існуванню. Зростаюча потреба в енергії і продовольстві спричиняє виснаження природних ресурсів і порушення кругообігу речовин. Щоб вижити і забезпечити екологічну безпеку свого існування суспільство повинне переглянути стратегію і тактику взаємодії з природою.

Екологічна безпека. Розглядаючи людину як біологічний вид, можна відзначити, що для нього перетворення навколишньої природи протягом усього часу існування на планеті – природний процес пристосування до складних умов середовища мешкання, тобто рішення важливого питання безпечного існування. Зміст, вкладений у це поняття, міняється в міру посилення позицій людини в біосфері. З виникненням держав з'являється поняття про державну безпеку – захист границь, території, населення, державної системи. У результаті Промислової революції цілком видозмінюється система вільного ринку й економічного простору: ціль економічної активності – економічний ріст і забезпечення максимального прибутку. Наслідком цих процесів стало зіткнення людської цивілізації з природою і прискореним споживанням усіх видів ресурсів (починаючи від ресурсів середовища мешкання до сировинних). Якщо для древньої людини основну небезпеку являло собою природне середовище – холод, жара, природні катаклізми, то в міру розвитку цивілізації основну небезпеку стали представляти масштаби зміни середовища мешкання, а так само наслідки цього процесу. Деградація навколишнього середовища і вихідна звідси погроза цивілізації стали зараз науково установленим фактом.

Екологічна небезпека – реалізована чи можлива екологічна погроза в результаті антропогенних чи природних впливів, що викликає порушення здоров'я людини і погіршення стану навколишнього середовища.

Джерелами екологічної небезпеки можуть бути будь-які форми діяльності людини в планетарному, регіональному і локальному масштабі. Наприклад, джерелом локальної небезпеки є робота збагачувальної фабрики – можливий радіус поширення забруднюючих атмосферу часток – близько 11 км. Регіональний масштаб – функціонування природно – промислового комплексу (Кузбас, Донбас). Прикладом екологічної небезпеки регіонального масштабу може служити знищення лісових екосистем у західних областях України і, як результат, – порушення водяного режиму території (сіли, повені). Прикладом глобального масштабу екологічної небезпеки служить вирубка тропічних лісів, з результаті чого збільшуються викиди в атмосферу парникових газів.

Сучасна людина в представлення про безпечне існування включає й екологічну безпеку, тому що на даному етапі розвитку людства рішення питання екологічної безпеки є одним з найбільш істотних питань. Показником цього є введення поняття екологічного ризику й екологічної погрози.

У процесі будь-якого промислового виробництва і людина, і навколишнє середовище піддаються ризику негативного впливу даного виробництва, включаючи віддалені наслідки.

Екологічний ризик – інтегральна характеристика чи кількісна міра екологічної небезпеки. Ризик (Р) характеризується добутком прогнозованого потенційного збитку (З) на імовірність (І) настання екологічної погрози:

Р=ЗхІ

З приведеного вище співвідношення випливає, що при дійсних викидах, скиданнях і т.д., постійно вироблених підприємством, екологічний ризик виявляється рівним збитку, тому що імовірність події дорівнює 1.

Визнання екологічної небезпеки як національної проблеми обумовлює необхідність створення державних структур для рішення проблем екологічної безпеки і створення відповідної законодавчої бази.

Таким чином,

Екологічна безпека – здатність держави контролювати, знижувати й усувати екологічну небезпеку різного рівня, виявлену й оцінену науковими методами для забезпечення добробуту суспільства і здоров'я людей, політичної, економічної і соціальної стабільності.