3.1.1. Алгоритм діагностики ба
Підозра на БА у
пацієнтів:
Більш ніж один з
наступних симптомів: задишка, ядуха,
стиснення в грудях і кашель, особливо
якщо:
◊ симптоми
погіршуються вночі і рано вранці;
◊ симптоми
у відповідь на вправи, холодне повітря
вплив алергенів;
в
тому числі професійних.
◊ симптоми
після прийому ацетилсаліцилової кислоти
або бета –блокаторів.
Атопічні розлади
в анамнезі;
В анамнезі сімейна
астма та/або атопічні розлади;
Поширеність
хрипів, які чути при
аускультації
грудної клітки.
▪ Незрозуміло
низькі ОФВ1 або МШВ (історичні чи
послідовні показники)
▪ Незрозуміла
еозинофілія периферичної крові
Проведіть
спірометрію, якщо є вірогідним діагноз
БА.
Обструкція
підтверджується, якщо:
значення пікової
об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) та
об'єму форсованого видиху за першу
секунду (ОФВ1)
80% від належних величин;
виражена
зворотність бронхіальної обструкції
(швидке підвищення рівня ОФВ1
12 % (або
200 мл) або ПОШвид
20 % (або
60 л/хв), що вимірюється протягом
хвилин
після
інгаляції бета 2-агоніста
короткої дії (200 – 400 мкг сальбутамолу).
Зменшення
показника ОФВ1 вказує на тяжкість
бронхообструкції.
Якщо все ще існують
сумніви щодо діагнозу, розгляньте
наступні показники:
захворювання може
бути ХОЗЛ,
якщо:
немає змінення
> 400 мл у спірометричних показниках
у відповідь на застосування
бронходилататорів;
серія замірів
величини пікової об’ємної швидкості
і спірометричних величин не показує
розбіжності
протягом дня або протягом кількох
днів;
немає
змін> 400 мл у спірометричних показниках
у відповідь на застосування 30 мг
преднізолону щоденно протягом 2 тижнів;
немає клінічно значущої БА, якщо ОФВ1
і коефіцієнт ОФВ1 /ФЖЄЛ, не повертається
до нормального при терапії.
Можуть бути
застосовані й інші методи дослідження
для уточнення діагнозу.
При відсутності
сумнівів ставте діагноз БА
і
починайте
лікування.
Якщо ви ще маєте
сумніви, формуйте попередній діагноз
і починайте емпіричне лікування.
Перегляньте діагноз відповідно
до реакції на лікування.
Алгоритм діагностики ПБА базується на типових скаргах, даних анамнезу хвороби та професійного анамнезу пацієнта, з урахуванням показників спірометричного дослідження, специфічних алергологічних та імунологічних методів обстеження.
3.1.2. Алгоритм диференційної діагностики бронхіальної астми та хозл.
Характеристики діагнозів (клінічні особливості, що відрізняють БА від ХОЗЛ) |
Бронхіальна астма |
ХОЗЛ |
Епізоди свистячого дихання з утрудненим видихом |
Зазвичай
|
Не характерно |
Наявність алергічного анамнезу |
Алергія, риніт та/або екзема, анамнез астми в родині |
Не характерно |
Кашель |
Переважно вночі та при фізичних навантаженнях |
З/без мокроти |
Симптоми повільно прогресуючі Незворотні ознаки порушення бронхіальної провідності |
Змінюються під впливом бронходилататорів |
Зазвичай |
Курець або колишній курець
|
Можливо
|
Майже завжди
|
Порушення дихання (задишка)
|
Змінюється
|
Існує і прогресує
|
Симптоми у віці понад 40 років
|
Інколи
|
Зазвичай |
Пробудження вночі через переривання дихання і/ або хрипи |
Зазвичай
|
Зрідка
|
Бронхіальну астму слід також диференціювати з гіпервентиляційним синдромом та панічними атаками, обструкцією верхніх дихальних шляхів та стороннім тілом бронхів, дисфункцією голосових зв'язок, хронічним обструктивним захворюванням легенів, інтерстиціальними захворюваннями легенів, не респіраторними причинами симптомів.