Контрольна група - 20 22 21 28 25 27 19 23 21 20 дослідницька група - 35 29 33 32 30 34 32 34 30 31.

Приклад 3. Кількість еритроцитів (млн./мм²) у крові буйволенят у різні сезони року:

зима - 8,6 7,8 9,1 8,2 8,4 8,8 8,7 9,8 8,1 8,1

весна - 7,6 6,5 8,4 7,4 7,3 6,8 8,1 7,0 8,5 7,3.

Приклад 4. Бактерицидна активність сироватки крові (%), стресостійких і стресочутливих свиней:

стресостійкі - 34 36 38 37 32 35 36 38 37 34

стресочутливі - 32 28 30 33 30 30 29 28 31 30.

Приклад 5. Склад загального білка (г/л) в крові різних порід свиней у віці 3,5 місяця:

велика біла порода - 60 62 57 59 60 61 59 60 59 58

українська м'ясна порода - 76 74 78 75 76 77 77 75 76 75.

Приклад 6. Вміст альбуміну в крові (г/л) свиней різного напрямку продуктивності:

м'ясний тип (порода Ландрас) - 17 19 20 21 18 19 17 18 21

м’ясо-сальний тип (Велика біла порода) -23 24 21 22 21 20 25 26 26.

Приклад 7. Жива маса курчат (г) у 60-денному віці, що одержували стимулятор росту по 10 мл. соку люцерни, у порівнянні з живою масою контрольної групи:

дослідницька група -

1100	1200	1100	1100	1300	1600	1300	1200	1700
контрольна група -
1000	900	800	1100	1200	900	900	700	1000	800.

Приклад 8. Товщина сала (характеризує м’ясо-сальну якість) у свиней різних порід:

Ландрас - 25 20 25 25 25 23 30 20 35 25

Велика біла - 50 30 55 30 45 40 30 25 35 30.

Приклад 9. Вміст цукру в крові (ммоль/л) коней різних порід:

Чистокровна верхівкова 3,90 4,50 4,10 3,40 3,60 3,90 3,30 4,10 4,80 2,70

Ахалтекинська - 5,30 5,20 3,45 4,80 4,20 4,00 3,45 3,80 5,20 5,50.

Приклад 10. Вміст гормону прогестерону в плазмі крові корів (мг/л) у залежності від їхнього фізіологічного стану:

у 2 міс. тільності - 3,60 3,90 3,75 3,60 4,00 4,10 3,90 3,70 3,60 3,80

у період пологів – 0,20 0,60 0,40 0,60 0,35 0,60 0,70 0,25 0,50 0,40.

2. Визначення мінливості кількісних ознак методом

варіаційної статистики у великих вибірках

Варіаційним рядом називають ряд чисел, що показує закономірність розподілу одиниць досліджуваної сукупності за ранжированим (тобто ті, які треба вибудовувати за ростом) значенням ознаки, що варіює.

Числа, що показують, скільки разів окремі варіанти зустрічаються в даній сукупності, називають частотами чи вагами варіант. Частоти виражаються не тільки абсолютними, але й відносними числами – у частках одиниці або у відсотках від загальної чисельності варіант, які складають дану сукупність.

Інтервальний варіаційний ряд – його частоти розподіляються по окремих інтервалах, на які розбивається варіація ознаки в межах від мінімальної до максимальної варіанти сукупності.

Для наочності вираження закономірності варіювання тієї чи іншої кількісної ознаки подають у вигляді геометричної фігури в системі прямокутних координат (варіаційна крива чи крива розподілу; полігон розподілу частот).

Медіана – середня, відносно якої ряд розподіляється на дві половинки: в обидва боки від медіани розташовується однакове число членів ряду.

Мода – величина, що зустрічається в даній сукупності найбільш часто. Клас з найбільшою частотою називають модальним.

Ліміти – показують розмах значень і тим самим характеризують розмаїтість ознаки в групі. Вони відзначають найвищий показник продуктивності, який є в досліджуваній групі, що становить значний інтерес при обстеженні тварин з погляду корисних ознак. Також наявність найменш продуктивних тварин нерентабельних для господарства.

Нормальний розподіл - у більшості розподілів, з якими доводиться зустрічатися зоотехніку й агроному, виявляється визначена закономірність: крайні значення (найменше і найбільше) з'являються рідко; чим ближче значення ознаки до середньої арифметичної, тим воно частіше зустрічається; у центрі розподілу маються такі значення, що зустрічаються найбільш часто й утворюють у варіаційному ряді модальний клас.