1.4. Трасування каналізаційної мережі

Трасуванням мережі називається її зображення на генеральному плані. Головні колектори трасуються звичайно по тальвегам, а відвідний (перехоплюючий) колектор, відвідний колектор стічних вод на очисні споруди — уздовж берега водоймища.

При плоскому рельєфі місцевості колектори трасують по можливості посередині басейну, приєднуючи їх до головного колектора. Потім на рельєфі місцевості, врахувуючи вертикальне планування окремих територій, проводять трасування всієї вуличної мережі.

Зображення другорядних вуличних колекторів (рис. 1.7) щодо кварталів міста може бути здійснено:

а) за схемою охоплюючих квартал ліній;

б) по нижній грані кварталу.

Перша з цих схем застосовується при плоскому рельєфі кварталу (ухил поверхні землі до 0,005—0,007), друга — при вираженому рельєфі, з падінням поверхні землі до однієї або двох граней кварталу (ухил більше 0,008—0,01).

При проектуванні житлового будівництва великими масивами широкий розвиток одержало внутрішньоквартальне трасування мережі. Воно має ряд технічних і економічних переваг.

а — охоплююча; б — по нижній стороні кварталу

Рис. 1.7- Схеми зображення каналізаційної мережі

При трасуванні мережі слід мати на увазі, що при малих витратах, а отже, і малих діаметрах мережі остання має великі ухили, і мережа дуже заглиблюється (при плоскому рельєфі місцевості). Тому таку мережу потрібно трасувати короткими ділянками. Навпаки, колектори великого перетину прокладаються з малими ухилами, і вони можуть мати велику довжину.

Трасування каналізаційних мереж проводиться з урахуванням прийнятої системи каналізації.

Особливістю трасування дощової мережі є принцип випуску стічних вод по найкоротшій відстані до найближчого водного джерела (рис. 1.3). При загальносплавній каналізації головний колектор трасується уздовж берега водоймища або глибокого тальвега, до яких може бути скинута частина стічних вод через ливнеспуски в період сильних злив (рис. 1.2).

Напівроздільна система повинна передбачати трасування побутової мережі так, щоб колектори басейнів каналізування і головний колектор мали заглиблення більше, ніж дощова мережа.

Кількість насосних станцій при каналізуванні населених місць залежить від рельєфу місцевості, гідрогеологічних умов і ін. Сучасні методи будівництва крупних колекторів за допомогою щитової проходки дозволяють значно скоротити число насосних станцій, оскільки таке будівництво може проводитися практично на будь-якій глибині. Проте використання щитової проходки повинне бути обгрунтовано техніко-економічними розрахунками.

2. Норми водовідведення і розрахункові витрати стічних вод

Норму відведення побутових стічних вод житлових будинків допускається приймати рівною нормі водоспоживання (БНіП 2.04.02-84) або по табл.2.1.

Для визначення максимальних і мінімальних годинної і середньої секундної витрати використовуються загальні коефіцієнти нерівномірності ([1]; [3],с.24 або додаток А), що залежать від середньої секундної витрати на розрахунковій ділянці (в л/с). Для проміжних значень середньої витрат и стічних вод загальні коефіцієнти нерівномірності слід визначати інтерполяцією.

Водовідведення виробничих стоків визначається за укрупненими нормами [4]. В табл.2.2 наведені норми водовідведення, у табл.2.3 - коефіцієнти годинної нерівномірності.

Розрахункові витрати (середньодобовий, максимальний годинний, средній секундний, максимальний-секундний ) визначаються окремо для усіх видів стоків: від населення і підприємств за формулами, що наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.1 -Норми водовідведення на 1 мешканця

Ступінь благоустрою районів житлової забудови	Середнє добове водоспоживання за рік, л/доб
Забудова будинками, обладнаними водопроводом і каналізацією без ванн	125-160
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом, каналізацією і ваннами з місцевими водонагрівачами	160-230
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом, каналізацією і системою централізованого гарячого водопостачання	230-350

Таблиця 2.2- Норми витрати води підприємствами на одиницю продукції

Споживач	Одиниця виміру	Укрупнені норми витрати води, м3
Хлібопікарня	1 т випечен. хліба	1
Молокоприймальний пункт	1 т молока	0,95
Маслозавод	1 т масла	10
Ремонтно-мехенічна майстерня	400 умовн. ремонт.за рік	3,5
Кондитерська фабрика	1 т продукції	8
Плодоовочевий кнсервний завод	1000 облік. банок	3,2
Кулінарний цех	1 т продукції	24,3
Завод виноградного сока	1 т винограду	1,23

Таблиця 2.3- Коефіцієнти годинної нерівномірності для підприємств

Найменування підприємства	Кнер.
Мясокомбінати	1,0
Харчова промисловість	1,5-2,0
Плодоовочеві і консервні заводи	1,3-1,5
Хімічна промисловість	1,3-1,5
Рибопереробна промисловість	2,5-3,5

Таблиця 2.4- Формули для визначеннярозрахункових витрат

Витрата	Формула	Прийняті у формулі позначення
Побутові стічні води населених пунктів,жилих і суспільних будівель 1. Середні витрати
Добова,м3 /доб	Qсер.доб= N qн / 1000	N - розрахункова кількість населення або одиниця продукції (промислові споживачі); qн - норма водовідведення
Годинна,м3 /год	qсер.год= N qн / 24·1000
Секундна,л/с	qсер.с= N qн / 24·3600
2. Максимальні витрати
Добова,м3 /доб	Qмак..доб= Q сер.доб·К доб.= =N qн Кдоб/ 1000	Кдоб- коефіцієнт добової нерівномірності
Годинна,м3 /год	Qмак..год=N qн Кзаг./ 24·1000	Кзаг-коефіцієнт загальної нерівномірності ( по додатку ).
Секундна,л/с	Qмак..с=N qн Кзаг./ (24·1000 ·3600)
Виробничі стічні води
Добова,м3 /доб	Q сер.доб= М qн	М-число одиниць продукції,що випускається за добу
Секундна максимальна,л/с	qмак..с= М1 qн Кгод./ Т·3600	М1-число одиниць продукції,що випускається за зміну максимальної вироботки