- •Розділ № іі Опір матеріалів
- •Тема2.1 Основні положення
- •Пружна та пластична деформації
- •Принцип Сен-Венсена
- •Метод перерізу
- •Напруження
- •Тема 2.2 Розтяг і стиск
- •Повздовжні сили
- •В икористовуючи метод перерізів
- •Напруження в плоских перерізах, епюри.
- •Закон Гуку при розтязі і стиску
- •Поперечна деформація при розтязі і стиску.
- •Діаграма розтягу. Механічні характеристики матеріалу
- •А) Характеристики міцності матеріалу
- •Б)Характеристики пружності матеріалу
- •В)Характеристики пластичності матеріалу
- •Г діаграма стиску пластичного матеріалу Діаграми сірого чавуну ) Діаграма стиску
- •Розрахункова формула при розтязі і стиску.
- •Зминання.
- •Розрахункове рівняння на зминання
- •Зсув. Напруження при зсуві.
- •Деформація і закон Гука при зсуві.
- •Тема 2.3 Кручення.
- •Тема 2.4 Згин. Основні поняття.
- •Згинаючий момент і поперечна сила.
- •Епюри поперечних сил і згинаючих моментів
- •Нормальні напруження при чистому згині.
- •Р озрахункова формула на міцність при згині
- •Про раціональну форму поперечного перерізу
- •Тема 2.5 Гіпотези міцності.
- •Класичні критерії міцності
- •1) Критерій найбільших нормальних напружень (перша теорія міцності)
- •2) Критерій найбільших лінійних деформацій (друга теорія міцності)
- •3)Критерій найбільших дотичних напружень (третя теорія міцності)
- •4)Критерій питомої потенціальної енергії зміни форми (четверта теорія міцності)
- •5) Критерій Мора
- •Нові критерії міцності. Критерій Писаренка-Лебедєва
- •Поняття про складний опір
- •Згин з крученням
- •Розділ ііі деталі механізмів і машин
- •Тема 3.1. Основні поняття і визначення
- •1. Загальні відомості
- •Вимоги до машин і деталей
- •Тема 3.2 з’єднання деталей машин Роз’ємні з’єднання.
- •2. Кріпильні різьби та їхні основні параметри
- •3. Кріпильні різьбові деталі, їхні конструкції та матеріали
- •4. Стопоріння різьбових з'єднань
- •Тема 3.3. Механізми поступального, коливального і перервного руху.
- •Тема 3.4. Механічні передачі обертального руху.
- •1. Призначення механічних передач та їхня класифікація.
- •2. Основні співвідношення для кінематичних параметрів і параметрів навантаження механічних передач
- •1. Загальні відомості та класифікація фрикційних передач
- •Зубчасті передачі
- •1. Особливості зубчастих передач
- •2. Переваги та недоліки зубчастих передач
- •3. Класифікація зубчастих передач
- •4. Передачі з циліндричними колесами
- •5. Кінематичні параметри зубчастої передачі з циліндричними колесами
- •6. Геометричні параметри зубчастого циліндричного колеса
- •7. Виготовлення зубчастих коліс
- •8. Сили, які діють у зачепленні циліндричних коліс
- •9. Види і причини відмов закритих та відкритих зубчастих передач
- •1. Призначення конічних зубчастих передач
- •2. Особливості геометрії та кінематики конічних передач
- •8.3. Особливості силових параметрів конічних передач
- •1. Призначення черв'ячних передач
- •2. Класифікація черв’ячних передач
- •3. Особливості геометрії черв'ячної передачі та її деталей
- •4. Особливості кінематики черв'ячних передач
- •9.5. Сили у черв'ячному зачепленні
- •6. Матеріали черв'яків і коліс
- •7. Переваги та недоліки черв'ячних передач
- •1. Загальні відомості про пасові передачі
- •2. Переваги та недоліки пасових передач
- •3. Особливості кінематики пасових передач
- •4. Види і причини відмов, критерії працездатності та розрахунку пасових передач
- •5. Навантаження на вали та опори пасової передачі
- •11.4. Основні характеристики ланцюгових передач
- •Тема 3.5 вали та осі
- •1. Призначення валів і осей
- •2. Класифікація валів
- •3. Основні конструктивні елементи валів
- •Підшипники
- •1 Призначення і класифікація
- •2 Підшипники ковзання
- •3 Підшипники кочення
3. Особливості кінематики пасових передач
У пасових передачах завжди має місце пружне ковзання паса по шківах, а за певних умов – буксування. Внаслідок неми-нучого пружного ковзання колова швидкість V2 на веденому шківі менше колової швидкості V1 на ведучому (V1 > V2 ).
Швидкість паса на ведучому шківі спадає від V1 до V2, а на веденому – зростає від V2 до V1. При цьому повна дуга обхвату пасом шківа складається із двох ділянок – дуги спокою і дуги (визначається кутом β) пружного ковзання. Від співвідношення дуг пружного ковзання і спокою залежить запас сил тертя на шківі, який характеризує надійність відсутності буксування паса. При частковому буксуванні пас проковзує по шківу, при повному буксуванні пас і ведений шків зупиняються. Це аварійний режим роботи. При частих буксуваннях паси перегріваються і швидко зношуються.
Величину
ε = (V1 – V2 ) / V1
називають коефіцієнтом пружного ковзання, ε = 0,01 – 0,015.
Колові швидкості на шківах
V1 = π d1 n1 / 60 , V2 = π d2 n2 / 60 .
Передаточне число пасової передачі
u = ω1 / ω2 = n1 / n2 = d2 / (d1 (1 – ε )) .
Передаточні числа пасових передач, як правило, не перевищують 4 – 5.
4. Види і причини відмов, критерії працездатності та розрахунку пасових передач
Бувають такі види відмов:
1) порушення тягової здатності – буксування;
2) утомні руйнування паса через змінні напруження в ньому, причому істотно впливають напруження згину.
Головними критеріями працездатності пасових передач є тягова здатність та опір утоми паса. Тому пасові передачі розраховують на тягову здатність і довговічність паса.
Тягова здатність передачі характиризується значенням максимально допустимої колової сили Ft або напруження σt . Довговічність паса залежить не тільки від значення напружень, а також і від характера та частоти зміни цих напружень (насамперед від напружень згину σзг ). Частота циклу напружень дорівнює частоті пробігів паса
nпроб = V / L ,
де L – довжина паса.
Чим більше nпроб , тим менше довговічність паса. Тому часто-ту пробігів обмежують (для клинових пасів [nпроб] = 15 – 20 1/с ).
5. Навантаження на вали та опори пасової передачі
С или натягу віток паса передаються на вали та опори. Рівнодійна сила на вал
FВ = √ F12 + F22 + 2 F1 F2 cosγ ≈ 2 F0 cos(γ/2) .
Звичайно FВ у 2 – 3 рази більше колової сили Ft – це недолік пасової передачі.
ЛАНЦЮГОВІ ПЕРЕДАЧІ
Загальні відомості та класифікація ланцюгових передач
Ланцюгова передача (рис. 29.1) складається з ведучої 1 та веденої 2 зірочок, що розміщені на відповідних валах, і ланцюга 3 у вигляді замкнутого контура, який знаходиться у зачепленні із зірочками. За аналогією з пасовими передачами вільний відрізок а ланцюга, що набігає на ведучу зірочку 1, називається ведучою вішкою, а другий вільний відрізок Ь ланцюга — веденою. Ланцюг складається із з'єднаних шарнірами ланок, що забезпечує гнучкість ланцюга. За рахунок зачеплення ланцюга із зубцями зірочок забезпечується передавання обертового руху від ведучої зірочки до веденої
Швидкість руху ланцюга у передачах загального призначення досягає 15 м/с при передаванні потужності до 100 кВт, а у спеціальних приводах — до 35 м/с при потужності до 2000 кВт. За допомогою ланцюгової передачі можна забезпечити передаточне число u ≤ 10, а найраціональніше мати u ≤ 4.
Ланцюгові передачі застосовують у різних верстатах, сільськогосподарських та транспортних машинах, підйомних пристроях, у приводах конвейєрів тощо. Ланцюгова передача дозволяє надавати обертовий рух валам, що знаходяться на порівняно великій відстані, а її габаритні розміри значно менші від габаритних розмірів пасової передачі. Неможливість проковзування ланцюга на зірочках забезпечує сталість середнього передаточного числа передачі.
Ланцюгові передачі порівняно з іншими механічними передачами мають такі основні переваги: можливість використання при значних відстанях між валами; достатньо високий ККД, який досягає 0,96... 0,97; можливість передавання обертового руху одним ланцюгом кільком валам, у тому числі і з протилежним напрямом обертання.
До недоліків ланцюгових передач належать такі: збільшення довжини ланцюга через спрацювання шарнірів і відповідне ослаблення потрібного натягу; нерівномірність руху ланцюга і пов'язані з цим динамічні явища у передачі та підвищений шум; низька кінематична точність при реверсуванні; потреба застосування додаткових пристроїв для регулювання натягу ланцюга.
Зазначені недоліки не обмежують використання ланцюгових передач у деяких механічних приводах. Спеціалізовані заводи випускають сотні тисяч метрів ланцюгів на рік, а потреба у ланцюгах не забезпечується у повній мірі.
Ланцюгові передачі поділяють за такими ознаками:
-за типом ланцюга, яким оснащена передача, розрізняють ланцюгові передачі з роликовими, втулковими та зубчастими ланцюгами;
-за можливістю зміни відстані між осями зірочок "ланцюгові передачі бувають із регульованою та постійною міжосьовою відстанню;
-за способом регулювання натягу ланцюга розрізняють ланцюгові передачі зперіодичним і неперервним регулюванням натягу;
-за кількістю зірочок, що охоплені одним ланцюгом, ланцюгові передачі можуть бути двозірочкові, тризірочкові тощо;
-за конструктивним виконанням розрізняють відкриті ланцюгові передачі і закриті, що працюють у спеціальному корпусі в умовах неперервного змащування.
Переваги та недоліки ланцюгових передач
Переваги:
1) сталість передаточного числа;
2) можливість роботи при значних короткочасних перевантаженнях;
3) принцип зачеплення (а не тертя, як у пасових передач) не вимагає попереднього натягування ланцюга, у зв'язку з чим зменшується навантаження на вали та підшипники;
4) можливість приведення одним ланцюгом декількох ведених зірочок, кут обхвату яких може бути α2 ≈ 30º;
5) можливість використання у значному діапазоні міжосьових відстаней;
6) менші, ніж у пасових, габарити;
7) високий ККД (η = 0,96 – 0,98).
Недоліки:
1) зношування шарнірів ланцюга і його витяжка, що призво-дить до збільшення кроку ланцюга і порушення зачеплення;
2) нерівномірність руху ланцюга через зміну миттєвого радіуса зірочки, що призводить до підвищеної динаміки і шуму;
3) необхідність змащування ланцюга, захисту його від пилу і забруднення;
4) висока вартість ланцюгів.
Основною причиною недоліків є те, що ланцюг складається із окремих жорстких ланок, які розташовуються на зірочці не по колу, а по багатокутнику.
