Тема: 1.3 Трудові ресурси підприємства. Продуктивність праці. Оплата та стимулюваня праці.

Питання:

1 Трудові ресурси підприємства.

2 Продуктивність праці.

3 Оплата та стимулювання праці.

1 Трудові ресурси підприємства

До ресурсів, що забезпечують діяльність підприємства, належать трудові ресурси.

Трудові ресурси —це частина працездатного населення, що за віковими, фізичними, освітніми даними відповідають певній сфері діяльності .Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни — персонал, кадри.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

У рамках окремих організацій найбільш уживаним поняттям є "персонал", тобто люди зі складним комплексом індивідуальних якостей-соціальних, психологічних, професійних, мотиваційних й ін., наявність яких і відрізняє їх від речовинних факторів виробництва (сировини, машин, енергії, капіталу).

Усі працюючі на підприємстві діляться на дві категорії:

— промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;

— непромисловий персонал — в основному робітники житлово-комунального господарства дитячих і лікарняно-санітарних закладів, які підпорядковуються підприємству.

За характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

1. Керівники — це працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів (директори, головні спеціалісти, начальники управлінь, відділів, майстри тощо), а також їх заступники.

2. Спеціалісти — працівники, зайняті спеціальними інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів (інженери, конструктори, економісти, адміністратори, бухгалтери, нормувальники, юрисконсульти, технологи тощо).

3. Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно-господарські роботи (діловоди, агенти, секретарі-друкарки, обліковці, касири, архіваріуси, креслярі, стенографісти тощо).

4. Робітники — це працівники, які безпосередньо зайняті створенням продукту, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозом пасажирів, наданням послуг або забезпечують умови для нормального ходу виробничого, процесу. Окрім того, до робітників відносяться прибиральниці, двірники, охоронці, гардеробники, кур'єри.

За характером виконуваних функцій робітники поділяються на основних і допоміжних.

Персонал підприємства поділяється за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Професія — це вид трудової діяльності, для здійснення якої необхідний певний комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навичок. В кожній галузі є властиві лише їй професії та спеціальності. Разом з цим є наскрізні професії робітників та службовців, загальні для багатьох галузей.

Кваліфікація — це рівень знань та практичних навичок, необхідний для виконання роботи певної складності. Кваліфікація робітника визначає ступінь його підготовленості до виконання ним професійних функцій відповідної складності.

Структура персоналу підприємства не постійна. В умовах техніко-технологічного оновлення виробництва в різних галузях промисловості змінюється характер праці. Праця стає складнішою, підвищується її змістовність, у ній зростають творчі елементи. У зв'язку з цим проходять зміни в структурі персоналу, зокрема робітників: - з'являються нові професії на основі сучасної техніки; - із заміною застарілих технологій ліквідуються традиційні професії і формуються професії широкого профілю. Структура персоналу підприємств потребує поліпшення.

Раціональне використання трудових ресурс – є умовою ефективної роботи підприємства.

Наукова організація праці(НОП)– це такий порядок побудови та здійснення трудового процесу, який складається з раціонального поділу праці між працівниками, передбачає доцільне оснащення і планування робочих місць, систему їх обслуговування, а також встановлення раціональних форм, методів і прийомів праці, обґрунтованих нормах праці, сприятливих умов праці з метою підвищення ефективності підприємства, продуктивності праці, розвитку творчої ініціативи працівників.

Напрямки НОП: поділ і кооперація праці , оснащення і планування робочих місць, створення сприятливих умов праці, обслуговування робочих місць...

Головне завдання наукової організації праці – є підвищення продуктивності праці.