3 Прибуток.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток.

Основною метою будь-якої підприємницької діяльності є прибуток

Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку:

— валовий;

— від операційної діяльності;

— від звичайної діяльності до оподаткування;

— від звичайної діяльності;

— чистий.

Прибуток як ключова економічна категорія виконує ряд функцій.

По-перше, він є показником ефективності діяльності підприємства.

По-друге, прибуток виконує стимулюючу функцію, оскільки він є основним джерелом приросту власного капіталу. В умовах ринкових відносин власники і менеджери, орієнтуючись на розмір прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, ухвалюють рішення з приводу дивідендної й інвестиційної політики, яка проводиться підприємством з урахуванням перспектив його розвитку. Прибуток у ринковій економіці - рушійна сила і джерело оновлення виробничих фондів та продукції, яка випускається.

По-третє, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу. За рахунок нього на підприємстві після сплати податків і виплати дивідендів, а також інших першочергових відрахувань здійснюються матеріальні заохочення, надаються соціальні пільги працівникам, утримуються об'єкти соціальної сфери.

По-четверте, прибуток є джерелом формування доходів бюджетів різного рівня. Він поступає до бюджету у вигляді податків, а також економічних санкцій і використовується на різні цілі, визначені витратною частиною бюджету.

Таким чином, прибуток підприємства - основний фактор його економічного і соціального розвитку.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1. розподіл прибутку (на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг);

1. розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Наступний елемент, який має важливе значення в плануванні прибутку — це точка беззбитковості ("поріг рентабельності"), тобто така виручка від реалізації, при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків. При цьому витрати підприє­мства дорівнюють його доходам.

Точку беззбитковості визначають таким чином:

ТБ = Впост./ Ц-Взмін.

де ТБ - точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

Впост - величина постійних (фіксованих) витрат, грн.;

В змін - величина змінних витрат на одиницю продукції, грн.;

Ц- гуртова ціна продажу, грн.

За даною формулою розраховується точка беззбитковості при випуску одного найменування продукції

Для визначення обсягу реалізації програмного продукту, що забезпечує рентабельну діяльність проводиться аналіз зв’язку витрат, обсягу та прибутку.

Точка беззбитковості - це такий обсяг продажу, коли доходи (без ПДВ) від реалізації продукту дорівнюють витратам, а його подальше збільшення приведе до появи прибутку.

Точка беззбитковості визначається за формулою:

,

де К - постійні витрати, грн.;

Ц_В.Б. - відпускна ціна за одиницю продукції без ПДВ, грн.;

(В_А + В_Т) - змінні витрати на одиницю продукції.

Графічно точка беззбитковості визначається у точці перетину ліній валового дохо­ду і валових витрат .

Визначення точки беззбитковості підприємства