- •Філософії науки Навчальний посібник
- •Наука як предмет філософії
- •1.3. Зв’язок філософії науки з іншими дисциплінами
- •1.4. Історичні типи взаємозв’язку філософії й науки
- •2.2. Наука як особливий тип знання
- •2.3. Науковий та інші типи знання
- •2.4. Мова науки.
- •2.5. Основні функції науки
- •Наука у хх столітті
- •Наукові проекти на початку XXI століття
- •Тема 4. Соціокультурна сутність науки
- •4.1. Наука як соціокультурний феномен
- •4.2. Наука і мораль. Етика науки
- •4.4. Основні етичні вимоги до сучасної наукової діяльності.
- •Етичні питання спеціальних наук
- •Тема 5. Структура наукового знання
- •5.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання
- •5.2. Загальнонаукові форми наукового знання.
- •5.3. Теоретичні форми наукового знання
- •5.4. Теорія як ідеал наукового пізнання.
- •5.5. Дисциплінарна структура науки
- •Тема 6. Наукова методологія.
- •6.1. Поняття наукового методу
- •6.2. Науковий метод на різних рівнях наукового пізнання
- •6.3. Фундаментальні і прикладні дослідження в науці
- •6.4. Поняття методології .
- •Тема 7. Емпіричні методи наукового дослідження
- •7.1. Наукове спостереження
- •7.2. Протоколи спостереження та емпіричні факти.
- •7.3. Вимірювання.
- •7.4. Науковий експеримент.
- •Тема 8. Теоретичні методи наукового пізнання.
- •8.2. Уявний експеримент
- •8.3. Аксіоматичний метод.
- •8.4. Формалізація.
- •8.5. Математичне моделювання
- •8.6. Метод гіпотез і гіпотетико-дедуктивний метод
- •Тема 9. Загальнологічні методи наукового дослідження
- •9.1. Абстрагування
- •9.2. Порівняння
- •9.3. Аналіз і синтез
- •9.4. Індукція і дедукція
- •9.5. Аналогія
- •9.6. Моделювання
- •9.7. Метод структурно-функціонального аналізу
- •Тема 10. Основні концепції філософії науки
- •10.1. Неопозитивізм як концепція наукового знання
- •10.2. Концепція росту наукового знання Карла Поппера
- •10.3. Концепція конкуруючих “дослідницьких програм” Імре Лакатоса
- •10.4. Концепція наукових революцій Томаса Куна
- •10.5. “Методологічний анархізм” Пола Фейєрабенда
- •Тема 11. Наука і техніка
- •11.1. Історичний взаємозв'язок науки і техніки
- •11.2. Співвідношення науки і техніки
- •11.3. Феномен технонауки. Нанонаука і нанотехнологія
- •Навчально-методичне видання
8.5. Математичне моделювання
З середини XX ст. у найрізноманітніших галузях людської діяльності стали широко застосовувати математичні методи і комп’ютери (або ЕОМ, як їх тоді називали, – тобто електронно-обчислювальні машини). Виникли такі нові дисципліни, як “математична економіка”, “математична хімія”, “математична лінгвістика” і т. д., які вивчають математичні моделі відповідних об’єктів і явищ, а також методи дослідження цих моделей.
Під моделюванням зазвичай розуміють спосіб (процедуру) створення і функціонування моделей. Основна мета моделювання – дослідити об’єкти і передбачити результати майбутніх спостережень. Однак, моделювання – це ще й метод пізнання навколишнього світу, який дає можливість керувати ним. У загальногносеологічному плані моделювання – одна з основних категорій теорії пізнання: на ідеї моделювання, по суті, базується будь-який метод наукового дослідження – як теоретичний (при якому використовуються різного роду знакові, абстрактні моделі), так і емпіричний (який використовує предметні моделі). Моделювання забезпечує можливість перенесення результатів, отриманих у ході побудови і дослідження моделей, на оригінал. Можливість ця ґрунтується на тому, що модель у певному розумінні репрезентує (відтворює, відображає) деякий об’єкт-оригінал або які-небудь його риси.
Тим самим, математична модель є наближеним описом деякого класу явищ або об’єктів реального світу мовою математики. Математичне моделювання здійснюється, як правило, засобами мови математики і логіки. Знакові утворення та їхні елементи завжди розглядаються разом з певними перетвореннями, операціями над ними, які виконує людина або комп’ютер (перетворення математичних, логічних, хімічних формул, перетворення станів елементів комп’ютера, які відповідають знакам машинної мови та ін.).
Сучасна форма "матеріальної реалізації" математичного моделювання – це моделювання на комп’ютерах (цифрових ЕОМ), універсальних і спеціалізованих. На них, в принципі, можна зафіксувати опис будь-якого процесу (явища) у вигляді його програми, тобто закодованої машинною мовою системи правил, слідуючи яким комп’ютер може "відтворити" хід модельованого процесу.
Математичне моделювання – досить складний процес, який включає в себе принаймні чотири якісно своєрідних етапи:
а) формулювання задачі;
б) її формалізація, в тому числі вибір адекватної логіко-математичної структури як формальної основи сформульованої математичної моделі;
в) формулювання комп’ютерної програми, адекватної цій моделі, і виконання розрахункових операцій на комп’ютері за умовами початкової задачі;
г) змістовна інтерпретація (“зворотний” переклад) отриманих на комп’ютері результатів в термінах, порівнюваних з вимірюваними величинами.
Ілюстрацією ситуації з приблизно рівною значимістю всіх етапів моделювання може служити математичне моделювання керування підприємством з метою його оптимізації. Тут спочатку вивчають вихідну задачу (етап (а); підбирають змінні, виділяють початкові умови, будують адекватну модель (етап (б); далі цю модель розраховують за математичними методами оптимізації, проводячи, можливо, і обчислювальний експеримент (етап (в); на заключній стадії розшифровують отримані рішення, перекладають їх змістовною мовою і висувають практичні рекомендації для даного підприємства (етап (г).
