- •Філософії науки Навчальний посібник
- •Наука як предмет філософії
- •1.3. Зв’язок філософії науки з іншими дисциплінами
- •1.4. Історичні типи взаємозв’язку філософії й науки
- •2.2. Наука як особливий тип знання
- •2.3. Науковий та інші типи знання
- •2.4. Мова науки.
- •2.5. Основні функції науки
- •Наука у хх столітті
- •Наукові проекти на початку XXI століття
- •Тема 4. Соціокультурна сутність науки
- •4.1. Наука як соціокультурний феномен
- •4.2. Наука і мораль. Етика науки
- •4.4. Основні етичні вимоги до сучасної наукової діяльності.
- •Етичні питання спеціальних наук
- •Тема 5. Структура наукового знання
- •5.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання
- •5.2. Загальнонаукові форми наукового знання.
- •5.3. Теоретичні форми наукового знання
- •5.4. Теорія як ідеал наукового пізнання.
- •5.5. Дисциплінарна структура науки
- •Тема 6. Наукова методологія.
- •6.1. Поняття наукового методу
- •6.2. Науковий метод на різних рівнях наукового пізнання
- •6.3. Фундаментальні і прикладні дослідження в науці
- •6.4. Поняття методології .
- •Тема 7. Емпіричні методи наукового дослідження
- •7.1. Наукове спостереження
- •7.2. Протоколи спостереження та емпіричні факти.
- •7.3. Вимірювання.
- •7.4. Науковий експеримент.
- •Тема 8. Теоретичні методи наукового пізнання.
- •8.2. Уявний експеримент
- •8.3. Аксіоматичний метод.
- •8.4. Формалізація.
- •8.5. Математичне моделювання
- •8.6. Метод гіпотез і гіпотетико-дедуктивний метод
- •Тема 9. Загальнологічні методи наукового дослідження
- •9.1. Абстрагування
- •9.2. Порівняння
- •9.3. Аналіз і синтез
- •9.4. Індукція і дедукція
- •9.5. Аналогія
- •9.6. Моделювання
- •9.7. Метод структурно-функціонального аналізу
- •Тема 10. Основні концепції філософії науки
- •10.1. Неопозитивізм як концепція наукового знання
- •10.2. Концепція росту наукового знання Карла Поппера
- •10.3. Концепція конкуруючих “дослідницьких програм” Імре Лакатоса
- •10.4. Концепція наукових революцій Томаса Куна
- •10.5. “Методологічний анархізм” Пола Фейєрабенда
- •Тема 11. Наука і техніка
- •11.1. Історичний взаємозв'язок науки і техніки
- •11.2. Співвідношення науки і техніки
- •11.3. Феномен технонауки. Нанонаука і нанотехнологія
- •Навчально-методичне видання
Етичні питання спеціальних наук
З огляду на колосальний обсяг сучасних наукових знань, ми сьогодні не можемо задовольнитися якоюсь узагальненою етикою науки. Етичні концепції специфікуються стосовно прикладних проблем, які стосуються тих чи інших наукових галузей. Сучасне обговорення етичних питань вимагає, щоб учасники діалогу мали предметні знання конкретних наук. В останні десятиліття інтенсивно розвиваються окремі напрямки етики науки. Назвемо деякі з них.
Екологічна етика. Це напрямок, що досліджує соціально-етичні аспекти екологічних проблем. Сучасна екологія являє яскравий приклад сфери , насиченої ціннісним змістом. Життя, природне середовище, планета в цілому, виступають як цінності, що вимагають дбайливого ставлення і захисту.
У сучасній екологічній етиці введено поняття «екологічного імперативу» як безумовної вимоги, висунутої до людства. Екологічний імператив зобов'язує нас заборонити будь-які війни, підтримувати збереженість основних параметрів природного середовища – чистоти поверхні Землі, повітря, Світового океану. Невиконання екологічного імперативу є порушенням найважливіших природних констант, наслідком якого буде неминуче й необоротне руйнування біосфери, несумісне з умовами життя на Землі. Екологічний імператив як найважливіший орієнтир сучасного мислення вимагає радикального перегляду політики, дипломатії, господарювання, освіти і под.
Біомедична етика (біоетика) – досить розгалужена і насичена галузь досліджень, що стосуються моральних аспектів сучасної медичної науки і практики, медичних технологій, політики охорони здоров'я. Останнім часом біомедична етика інтенсивно розвивається, реагуючи на нові можливості медичної науки (такі, як трансплантологія й репродуктивні технології), а також обговорюючи традиційно гострі питання евтаназії, колізій, пов'язаних з генетикою, психіатрією, і багато інших тем. Біомедична етика через особливий драматизм проблем, пов'язаних з людським життям, здоров'ям, інтимною сферою, вимагає подальшого розвитку, серйозного ставлення і медиків, і широкої громадськості до питань, що піднімаються нею. Сьогодні біомедична етика стає обов'язковим предметом у медичній освіті. Але її розвиток у нашій країні поки істотно відстає від світового рівня. У західних країнах цій дисципліні приділяється велика увага: біоетикою займаються спеціалізовані центри й інститути (Міжнародний інститут біоетики в Сан-Франциско, біоетичний центр у Монреалі та ін.), проводяться численні наукові конференції, виходять монографії, видаються спеціальні журнали.
Комп'ютерна етика – особлива галузь досліджень, що займається етичними проблемами, які виникають у зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій. Розширення комп'ютерних можливостей (особливо тих, що надано глобальною мережею Інтернет) служить не тільки на благо, але тягне й низку негативних наслідків. Інформаційна революція, яка зараз відбувається, викликає до життя нові гострі проблеми. Так, у сфері комп'ютерної етики обговорюються такі питання, як доступність і поширення мережевими засобами різної соціально і етично негідної інформації (пропаганда насильства і под.), виправданість створення тотальних баз даних про громадян, комп'ютерні злочини, та інші теми.
Література до теми 4
Кезин А. В. Научность: эталоны, идеалы, критерии Кезин А. В. – М.: Мысль, 1985. – 128 с.
Ценностные аспекты развития науки. – М.: Наука, 1990. – 294 с.
Агацци Э. Моральное измерение науки и техники / Агацци Э. – М.: МФФ, 1998. – 344 с.
Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские // Ратніков В. С., Макаров З. Ю. Історія та філософія науки. Хрестоматія. – Вінниця.: Нова книга, 2009. – 416 с.
Кримський С. Наука як феномен цивілізації // Ратніков В. С., Макаров З. Ю. Історія та філософія науки. Хрестоматія. – Вінниця.: Нова книга, 2009 – 416 с.
Стёпин В. С. Научное познание и ценности техногенной Цивилизации // Ратніков В. С., Макаров З. Ю. Історія та філософія науки. Хрестоматія. – Вінниця.: Нова книга, 2009 – 416 с.
