157

ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

Вінницький національний аграрний університет

Кафедра Історії України і філософії

Філософії науки Навчальний посібник

Вінниця ВНАУ 2014

УДК: УДК 167.7 + 168

Філософії науки: навчальний посібник для магістрів і аспірантів всіх спеціальностей.

Вінниця; ВНАУ 2014 - 157 с.

Укладачі – Ратніков Володимир Сазонович, доктор філософських наук, професор;

Колос Олександр Володимирович, кандидат філософських наук, доцент

Рецензенти:

Хома О.І. – доктор  філософських наук, професор

Левчук К.І. доктор історичних наук, професор

В навчальному посібнику розглядаються основи філософії науки. Важливе місце займають епістемологічні питання науки – про критерії науковості, особливості наукової діяльності, про природу наукової раціональності. Особлива увага приділяється методологічним і етичним проблемам сучасної науки. Розглядаються статус науки в динаміці культури і системі соціальних цінностей, структура і динаміка науки, а також форми і методи наукового пізнання, міждисциплінарні стратегії і перспективи науки в контексті процесів глобалізації.

Посібник призначений для магістрантів, аспірантів, студентів, що займаються науковою працею, викладачів вищих навчальних закладів, науковців. Даний посібник буде корисним аспірантам і здобувачам, що готуються до кандидатського іспиту з філософії.

Затверджено

Навчально-методичною комісією Вінницького національного аграрного університету протокол № 5 від 30 квітня 2014 р.

З м і с т

Передмова…………………………………………………………………..........6

Тема 1. Предмет філософія науки……………………………………….........8

1. Філософія науки як особлива філософська дисципліна………….......…..8

2. Наука як предмет філософії ………………………………………….......10

1.3. Зв’язок філософії науки з іншими дисциплінами………………….......14

4. Історичні типи взаємозв’язку філософії й науки……………………......12

Тема 2. Природа науки…………………………………………………….....17

2.1. Проблема розмежування науки і ненауки …………………………........17

2.2. Наука як особливий тип знання………………………………………......19

2.3. Науковий та інші типи знання…………………………………………... .20

4. Мова науки…………………………………………………………….......27

5. Основні функції науки………………………………………………...….29

Тема 3. Історичні етапи розвитку науки……………………………....…...33

3.1. Виникнення і розвиток науки………………………………………....…33

3.2. Наука у ХХ столітті………………………………………………....……36

3. Наукові проекти на початку XXI століття………………………….......39

Тема 4. Соціокультурна сутність науки…………………………….…..…43

4.1. Наука як соціокультурний феномен………………………………….......43

4.2. Наука і мораль. Етика науки……………………………………....……....44

4.3. Етика і деонтологія………………………………………………....……...46

4.4. Основні етичні вимоги до сучасної наукової діяльності………....……..48

4.5. Наукове пізнання: свобода і контроль……………………………....……52

4.6. Проблема відповідальності у науці………………………………....……54

7. Етичні питання спеціальних наук………………………………....……..55

Тема 5. Структура наукового знання……………………………...……….58

5.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання………………..........58

5.2. Загальнонаукові форми наукового знання……………………….......…..61

5.3. Теоретичні форми наукового знання…………………………….......…...68

5.4. Теорія як ідеал наукового пізнання…………………………………..…..74

5.5. Дисциплінарна структура науки……………………………………..…...77

Тема 6. Наукова методологія……………………………………………......85

6.1. Поняття наукового методу……………………………………………......85

6.2. Науковий метод на різних рівнях наукового пізнання……………….....87

6.3. Фундаментальні і прикладні дослідження в науці……………………....89

6.4. Поняття методології ……………………………………………………....90

Тема 7. Емпіричні методи наукового дослідження…………………….…94

1. Наукове спостереження……………………………………………….….95

2. Протоколи спостереження та емпіричні факти……………………..…..98

3. Вимірювання……………………………………………………………....99

4. Науковий експеримент………………………………………………..…..101

Тема 8. Теоретичні методи наукового пізнання. …………………….…...105

1. Ідеалізація………………………………………………………….……....105

2. Уявний експеримент……………………………………………………...106

3. Аксіоматичний метод…………………………………………………....108

4. Формалізація……………………………………………………………...109

5. Математичне моделювання……………………………………………...111

6. Метод гіпотез і гіпотетико-дедуктивний метод……………………….112

Тема 9. Загальнологічні методи наукового дослідження…………...…..116

9.1. бстрагування…………………………………………………………...….116

9.2. Порівняння……………………………………………………………...…117

9.3. Аналіз і синтез………………………………………………………….....118

9.4. Індукція і дедукція……………………………………………………..…119

9.5. Аналогія………………………………………………………………..….121

9.6. Моделювання…………………………………………………………..…123

9.7. Метод структурно-функціонального аналізу………………………..….124

Тема 10. Основні концепції філософії науки…………………………..…127

10.1. Неопозитивізм як концепція наукового знання…………………..…..127

10.2. Концепція росту наукового знання Карла Поппера…………………..131

10.3. Концепція конкуруючих “дослідницьких програм” Імре Лакатоса….134

10.4. Концепція наукових революцій Томаса Куна………………………....136

10.5. “Методологічний анархізм” Пола Фейєрабенда……………………....139

Тема 11. Наука і техніка…………………………………………………....142

11.1. Історичний заємозв’язок науки і техніки…………………………..….142

11.2 Співвідношення науки і техніки…………………………………….....146

11.3. Феномен технонауки. Нанонаука і нанотехнологія…………………..147

Посилання………………………………………………………………….....151

Література до курсу………………………………………………………….153

П Е Р Е Д М О В А

Потреба філософського аналізу феномену науки, закономірностей її розвитку обумовлено зростаючим впливом науки на всі сфери суспільного життя. Помітно зросла увага і до філософії науки насамперед завдяки зростанню тієї ролі, яку відіграє породження науково-технічних знань та їхнє практичне застосування в умовах сучасної цивілізації. В сучасну епоху вони розвиваються вельми інтенсивно, що породжує в суспільстві різні відносини і оцінки.

Серед сучасних проблем вищої освіти важливе місце посідає завдання органічного поєднання поглибленої професійної підготовки, та вміння адекватно оцінювати роль і значення нових наукових і технологічних ідей для розвитку суспільства, визначати їх ціннісний та антропологічний вимір.

Курс з філософії науки читається магістрам агрономічного факультету Вінницького національного аграрного університету. Актуальність написання цього навчального посібника обумовлена крайнім дефіцитом підручників і навчальних посібників з філософії техніки в бібліотеках Вінничини.

В навчальному посібнику розглядаються основи філософії науки. Важливе місце займають епістемологічні питання науки – про критерії науковості, особливості наукової діяльності, про природу наукової раціональності. Особлива увага приділяється методологічним етичним проблемам сучасної науки і техніки. Розглядаються статус науки в динаміці культури і системі соціальних цінностей, структура і динаміка науки, а також форми і методи наукового пізнання, міждисциплінарні стратегії і перспективи науки в контексті процесів глобалізації.

Посібник призначений для магістрантів, аспірантів, студентів, що займаються науковою працею, викладачів вищих навчальних закладів, науковців. Даний посібник буде корисним аспірантам і здобувачам, що готуються до кандидатського іспиту з філософії.

При написанні навчального посібниками авторами використовувалися літературні джерела як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: Цехмистро И. З. Холистическая философия науки. Учебное пособие / Цехмистро И. З. – Сумы: Университетская книга, 2002. –364 с.; Будко В. В. Философия науки. Учебное пособие / Будко В. В. –Харьков: Консум, 2005. – 268 с.; Добронравова І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. Новітня Західна філософія науки. – К.: ПАРАПАН, 2008. – 216 с.; Ті ж. Новітня філософія науки. Підручник. — К. : Логос,2009.;

Самардак М. М. Філософія науки: напрями, теми, концепції / Самардак М. М. – К. : ПАРАПАН, 2011. – 204 с.

Штанько В. И. Философия и методология науки. Учебное пособие / Харьков: ХНУРЭ, 2002. – 292 с.

Ратніков В. С., Макаров З. Ю. Історія та філософія науки. Хрестоматія. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 416 с. та інші джерела.

Тема 1. Предмет філософія науки

1. Філософія науки як особлива філософська дисципліна

2. Наука як предмет філософії

1.3. Зв’язок філософії науки з іншими дисциплінами

1.4. Історичні типи взаємозв’язку філософії й науки

1. Філософія науки як особлива філософська дисципліна

Філософія науки вивчає закономірності розвитку і функціонування науки в суспільстві, будову наукового знання, методи наукового дослідження. Як особлива галузь філософських досліджень, філософія науки сформувалась у XIX ст. у працях засновника позитивізму Огюста Конта (1794-1866), у працях англійського філософа та історика науки Уільяма Уевелла (1794-1866), його співвітчизника Джона Стюарта Мілля (1806-1873), та низки інших філософів і вчених. Зрозуміло, і до цього філософи чимало міркували про науку, але робилося це в межах загальних уявлень про природу людського мислення, одним з вищих проявів якого оголошувалося наукове пізнання. Так, деякі автори до перших філософів науки зараховують уже давньогрецького філософа Аристотеля (384-322 до н.е.). Тому що він перший створив формальну логіку – інструмент (“органон”) раціонального наукового міркування; проаналізував і класифікував різні види знання: розмежував філософію (метафізику), математику, науки про природу і теоретичне знання про людину, відмежував від усього цього практичне знання – майстерність і технічне знання, практичний здоровий глузд.

У XIX ст. наука з приватної діяльності одинаків і членів невеликих наукових академій стала перетворюватися на сферу професійних занять багатьох людей; при університетах, а потім і на промислових підприємствах почали виникати наукові лабораторії й дослідницькі центри. У цьому соціальному контексті з'явилися роботи, спеціально присвячені логіці науки, її історії, ролі наукового знання в суспільстві. На початку XX ст., у зв’язку з революційними процесами в математиці (проблема її основ), відкриттями у фізиці (теорія відносності, квантова механіка), біології (генетичні теорії) та інших науках інтерес до філософських проблем науки ще більше зріс.

У 1920-1930-х роках австрійські та німецькі філософи та вчені, члени “Віденського гуртка” філософів-неопозитивістів оголосили логіку і філософію науки головною галуззю філософії й у своєму шануванні наукового мислення .

З огляду на попередній виклад, філософію науки будемо далі визначати як філософську дисципліну, предметом (і завданням) якої є філософська рефлексія над наукою. Можна сказати інакше: у філософії науки формується специфічний образ науки. Під терміном “образ науки” маємо на увазі не саму науку, а сформоване “сприйняття” науки, ставлення до того, як мислиться наука й наукове пізнання.

Специфіка філософських проблем науки. Для більш чіткого з’ясування предметного і проблемного поля філософії науки слід відмітити специфіку філософських проблем науки як таких проблем, які тільки наукою не можуть бути вирішені й вимагають для свого вирішення звертання до філософії. Серед них більшу роль відіграє підклас методологічних проблем науки. Це проблеми природи і специфіки наукового методу, класифікації методів, пошуки серед них найбільш ефективних і под.

Обговорюючи різноманіття філософських проблем науки, можна поділити їх на:

- світоглядні;

- онтологічні;

- епістемологічні;

- методологічні;

- аксіологічні;

- соціокультурні.

Світоглядні проблеми пов’язані з формуванням наукової картини світу і взагалі з удосконаленням світогляду, адекватного сучасності.

Онтологічні проблеми – це проблеми реальності, яку формує й вивчає наука.

Епістемологічні проблеми стосуються проблем знання в сфері науки (його специфіки, ідеалів, норм і под.) і закономірностей науково-пізнавальної діяльності.

Про методологічні проблеми методів наукового дослідження.

Аксіологічні проблеми – це проблеми статусу і ролі цінностей в науці, формування наукового етосу. І взагалі, проблеми, що входять у наведену типологію, не ізольовані одна від одної.