- •3.Абсолютна величина числа
- •4.Межі числових множин
- •5. Множина комплексних чисел
- •6.Геометрична інтерпретація комплексних чисел
- •13. Системи визначника n-го порядку. Властивості визначників
- •14.Системи лінійних неоднорідних рівнянь. Роз’язання систем лінійних неоднорідних методом Крамера
- •15. Лінійні простори
- •16. Евклідові простори. Ортогоналізація в евклідовому просторі
- •17. Характеристичні ( власні) числа та власні вектори матриці
- •18. Квадратичні форми
- •4.5. Границя числової послідовності.
- •Загальні властивості збіжних послідовностей.
- •Безмежно мала величина та її властивості
- •4.6. Границя функції. Теореми про границі. Ліва та права границі.
- •4 .7. Дві визначні границі.
- •50.Число e
- •51.Границя функцій
- •52.Теореми границі функції
- •53.Перша визначна границя функції:
- •54. Друга визначна границя функції:
- •55.Нескінченно малі і великі функції
- •Розриви першого роду. Якщо в точці функція має скінченну ліву й скінченну праву границю і вони рівні між собою, тобто
- •Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції
- •60. Операції над неперервними функціями
- •62. Перша і друга теореми Вейєрштрасса.
- •63. Поняття рівномірної неперервності. Теорема Кантора.
- •64. Поняття оберненої функції. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •65. Поняття похідної, геометричний зміст похідної. Права і ліва похідні.
- •6 6. Поняття диференційовності функції в точці. Зв'язок між диференційовністю та неперервністю функції.
- •67. Похідна суми, частки, добутку функцій.
- •70 Таблиця похідних основних елементарних функцій
- •Диференціал функції
- •86.Асимптоти кривої. Загальна схема дослідження функції.
- •87.Загальний план дослідження функції та побудови її графіків.
- •88, 89. Функції двох змінних
- •90. Неперевність функції багатьох змінних
- •91. Основні властивості непервності функції
- •101.Формула тейлора для функції багатьох змінних
- •102.Поняття неявної функції. Теорема існування і диференційованості неявної функції
- •103.Екстремум функції двох та багатьох змінних. Необхідні і достатні умови екстремуму
- •104.Екстремуми функцій багатьох змінних. Умовний екстремум.
13. Системи визначника n-го порядку. Властивості визначників
Властивості визначників.
Рівноправність рядків і стовпців визначника. При транспонуванні визначник матриця не змінюється detA = detA-.
Наступні властивості будуть сформульовані лише для рядів, проте в силу 1 властивості вони будуть рівними і для стовпців.
Від перестановки 2-х визначників місцями його абсолютна величина залишається без змін, а знак змінюється на протилежний
=
Наслідок. Визначник який має 2 однакових рядки рівний 0.
=
=
0
=
=
-
=
-
Спільний множник елемента будь – якого рядка визначника можна винести за знак визначника
= K
Доведення.
Ka11*a22-Kа12*а21=
К(а11*а22-а12*а21)= K
Наслідок 1. Визначник який містить нульовий рядок = 0
=
=0*
Наслідок 2. Визначник який має пропорційні рядки = 0
= K =К *0=0
Якщо всі елементи деякого рядка визначника є сумою 2-х доданків, то визначник можна представити у вигляді суми 2-х відповідних визначників.
=
Наслідок. Величина визначника не зміниться, якщо до елементів визначника + елемент паралельного рядка визначника помножити на одне і те число.
=
=
=
=
Визначник n-го порядку
Означення. Визначноком n-го порядку називають число, яке ставлять у відповідність квадратній матриці n-го порядку, яке позначається і обчислюється за правилом
а11 а12 … а 1n
a21 a22 … a2n
………………………
=
am1 am2 … amn
Для визначника n-го порядку є вірними властивості властивості сформульовані для визначника 3 порядку.
Означення. Мінором Mij елементу aij визначника n-го порядку називають визначник (n – 1) порядку, який отриманий із визначника шляхом викреслювання I рядка і j стопця на перетині яких розміщений елемент aij.
Означення. Алгебраїчним доповненням елемента Aijназивається число Aij = (-1)I + 1Mij
Визначники крім властивостей 1-4 володіють наступними властивостями:
Сума добутків елементів будь – якого рядка визначника на їхні алгебраїчні доповнення рівна величині визначника.
=
=а11*А11+а12*А12+а13*А13
а31 а32 а 33
Aij= (-1)I + 1Mij
Сума добутків елементів будь – якого рядка визначника на алгебраїчне доповнення елемента паралельного рядка визначника = 0
Det(A*B) = detA * detB
Де А, В – квадратна матриця
Зауваження1. Визначник матриці рівний добутку елементів головної діагоналі
=а11*а22….*anm
0 0 а 33
Зауваження2. Визначник діагональної матиці рівний добутку елементів головної діагоналі.
14.Системи лінійних неоднорідних рівнянь. Роз’язання систем лінійних неоднорідних методом Крамера
Таку систему називають однорідною. Лінійна однорідна система має нульовий розв’язок x=y=z=0. Cистемою лінійних неоднорідних рівнянь називають матрицю, визначник якої відмінний від 0.
У цьому
випадку система матриці А є квадратною
матрицею порядку n. Якщо
матриця А невироджена , тобто
det A
0.
Нехай система має ненульовий розв
зок
(x1, y1 z1).
Припустимо, що
, тоді цей розв’язок шукають за формулою
Крамера x1
=
,
y1
=
, z1=
Правило Крамера застосовують для розв’язання систем з квадратною матрицею А( тобто m=n) . Для системи лінійних неоднорідних рівнянь розміром n*n шукаємо визначник матриці, а також допоміжний визначник за формулою :
х
=
y
=
х
=
b1 а32 а 33 a31 b3 а33 a31 a32 b3
Послідовно помножим систему рівнянь на алгебраїчні доповнення А11, А12, А13 на а11, а12, а13 відповідно. В результаті отримаємо ( a11A11 + a21A21 + a31A31)x + (a12A12 + a22A22 + a32A32)y + (a31A31 + a32A32 + a33A33)z = b1A11 + b2A21 +b3A31.
Звідси, x1 = , y1 = , z1=
Якщо то система має єдиний розв’язок.
