- •Лабораторний практикум
- •Краматорськ 2009
- •Загальні вказівки
- •Методи одновимірної оптимізації. Знаходження глобального екстремуму функції методом послідовного рівномірного перебору (сканування)
- •Знаходження екстремуму унімодальної функції
- •Знаходження екстремуму функції методом послідовного рівномірного перебору з уточненням
- •Пошук всіх екстремумів функції
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Метод дихотомії
- •Метод золотого перетину
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Методика оптимізації функції методом найшвидшого спуску
- •Приклад мінімізації функції методом найшвидшого спуску
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Загальні вказівки
- •Обчислення градієнту функції на еом
- •Алгоритм оптимізації методом найшвидшого спуску
- •Програмна реалізація методу найшвидшого спуску
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 5
- •Багатовимірних задач оптимізації
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Алгоритм методу прямого пошуку
- •Програмна реалізація методу прямого пошуку
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 6
- •Багатовимірних задач оптимізації
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Алгоритм методу випадкового пошуку з перерахунком
- •Програмна реалізації методу випадкового пошуку
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 7
- •Програмування графічним методом
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Методика розв’язання задачі лінійного програмування графічним методом
- •Приклади розв’язання задач лінійного програмування графічним методом
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Продовження таблиці 15
- •Лабораторна робота 8
- •З використанням симплексних таблиць
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Алгоритм симплексного методу
- •Приклад розв’язання лп-задачі симплексним методом
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 9
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Опис роботи програми simc (intsim)
- •Приклад моделювання та розв’язку лп-задачі за допомогою програми simc
- •Індивідуальні завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 10 моделювання транспортних задач та їх
- •Порядок виконання роботи
- •Загальні вказівки
- •Побудова початкового(вихідного) опорного плану
- •Алгоритм методу потенціалів
- •Приклад моделювання та розв’язку т-задачі методом потенціалів
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота 11
- •Лабораторна робота 12
- •Загальні вказівки
- •Загальна методика розв’язання задачі методом динамічного програмування
- •Методика розв’язання задачі оптимального розподілу коштів на розширення виробництва методом динамічного програмування
- •Приклад розв’язання задачі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Продовження таблиці 36
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а завдання до лабораторної роботи 9 Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Задача 10
- •Задача 11
- •Задача 12
- •Задача 13
- •Задача 14
- •Задача 15
- •Задача 16
- •Задача 17
- •Задача 18
- •Задача 19
- •Задача 20
- •Задача 21
- •Задача 22
- •Задача 23
- •Задача 24
- •Задача 25
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
Побудова початкового(вихідного) опорного плану
Т-задачі
Для розв’язання Т-задачі методом потенціалів необхідно побудувати перший опорний план. Для побудови вихідного опорного плану зручно скористатися правилом північно-західного кута, яке полягає в наступному.
Заповнюють таблицю значеннями xij, починаючи з лівої верхньої клітини (північно-західного кута), рухаючись далі по рядку вправо або по стовпцю вниз. У клітину (1, 1) заносять менше з чисел a1 і b1, тобто
x11 = min (a1, b1).
Якщо
a1>b1,
то x11=b1
і перший стовпець «закривають» для
заповнення інших клітинок, тобто xi1=0
для
(потреби першого споживача цілком
задоволені). Рухаючись далі по першому
рядку, записують у сусідню клітину (1,
2) менше з чисел (a1
–
b1)
і b2,
тобто
x21 = min(a1-b1, b2).
Якщо
ж b1>a1,
то аналогічно «закривають» перший
рядок, тобто x1k=0
для
(продукція першого виробника повністю
розподілена). Потім переходять до
заповнення сусідньої клітинки (2,1), куди
заносять
x21 =min (a2, b1-a1).
Заповнивши другу клітинку (1,2) або (2,1), переходять до заповнення наступної, третьої клітинки по другому рядку, або по другому стовпцю. Цей процес продовжується до повного вичерпання продукту у виробника чи повного задоволення потреб у продукті споживача. Остання заповнена клітинка (i,j) буде належати останньому n-му стовпцю або останньому m-му рядку.
План, отриманий за правилом північно-західного кута, є опорним і містить не більш m+n-1 позитивних перевезень.
Приклад 1. Знайти початковий опорний план Т-задачі (таблиця 23) по правилу північно-західного кута.
Розмістимо тариф cij у правому верхньому куті кожної клітини, а об’єм перевезеного продукту xij - у лівому нижньому.
Таблиця 23
Постачальник |
Споживач |
Запаси аi |
|||
B1 |
B2 |
B3 |
B4 |
||
A1 |
6 |
7 |
3 |
5 |
100 |
A2 |
1 |
2 |
5 |
6 |
150 |
A3 |
3 |
10 |
20 |
1 |
50 |
Потреби bj |
75 |
80 |
60 |
85 |
300 |
Рухаючи від верхньої лівої клітинки таблиці 23, заповнимо по правилу північно-західного кута всі клітини таблиці. Одержимо такий початковий опорний план Т-задачі (таблиця 24).
Таблиця 24
Постачальник |
Споживач |
Запаси аi |
|||
B1 |
B2 |
B3 |
B4 |
||
A1 |
6 75 |
7 25 |
3 |
5
|
100 |
A2 |
1
|
2 55 |
5 60 |
6 35 |
150 |
A3 |
3
|
10
|
20 |
1 50 |
50 |
Потреби bj |
75 |
80 |
60 |
85 |
300 |
Значення xij в незаповнених клітинах таблиці 24 дорівнюють нулю. Загальне число заповнених клітин дорівнює 6. Цей план є опорним та невиродженим, тому що кількість додатних перевезень xij дорівнює в точності 6:
m + n - 1 = 3 + 4 - 1 = 6.
Якщо кількість додатних перевезень виявиться менше m+n-1, в опорний план треба додати клітини з нульовими xij до кількості (m + n – 1) та умовно вважати їх теж заповненими.
