2. Особливості ведення бойових дій в лісі (лісисто-болотистій місцевості).

Л ісова місцевість вже сама по собі є перешкодою, а наявність в лісі боліт, озер, річок, висот й інших важкодоступних ділянок, обмеженість і поганий стан доріг, сніговий покрив і низькі температури взимку значно перешкоджають бойовим діям і змушують вести їх переважно за напрямками вздовж доріг, просік, галявин, через рідколісся.

У лісі, крім цього, зменшується видимість, знижується дальність спостереження, радіозв’язку і ефективність вогню, ускладнюється орієнтування, цілевказання і корегування вогню, а також управління і взаємодія.

Разом із тим ліс створює сприятливі умови для маскування, прихованого підходу і розгортання військ, несподіваної атаки, просочування в глибину оборони, атаки у фланг і тил.

Ліс дозволяє широко застосовувати різні загородження, руйнування і використовувати пожежі. Водночас ліс сприяє прихованому підходу для наступу.

Бій у лісі ведеться на близьких відстанях, а обмеженість маневру, труднощі дій на суцільному фронті збільшують значення самостійних дій підрозділів і тактичних груп. При цьому широко застосовуються дії невеликих груп із засідок, кинджальний вогонь, маневр у фланг і тил. Широке застосування має використання ручних гранат і гранатометів.

2.1 Особливості розвідки в лісі (лісисто-болотистій місцевості).

Спостереження в лісі ведеться головним чином уздовж просік, через поляни, рідколісся і поверх лісу. Спостережні пости (спостерігачі) можуть розташовуватися на землі, деревах і спостережних вежах.

Спостереження із землі організовується в тих випадках, коли ліс рідкісний і є можливість переглядати розташування супротивника і місцевість на необхідну дальність.

Можлива глибина спостереження із землі залежить від густини і породи лісу. Для збільшення відстані огляду спостережні пости (спостерігачів) доцільно розташовувати у перехресть просік, доріг і стежок. Сектор спостереження слід розчищати від кущів, дрібної порості і вирубувати нижні суччя у дерев. Розчищення сектора спостереження в розташуванні противника, а також руйнування встановлюваних противником вертикальних масок здійснюється зазвичай вогнем мінометів. Спостережні пости і спостерігачі на землі маскуються під пні, що повалили дерева, кущі.

Спостереження поверх лісу, особливо на різко пересіченій місцевості, дозволяє переглядати окремі ділянки в розташуванні противника на значну глибину по різним світловим та іншим демаскуючим ознакам добувати відомості про противника. Так, наприклад, по диму вогнищ і кухонь можна визначити місцезнаходження противника; по диму, пилу і спалахам (особливо вночі) - місця розташування вогневих позицій його артилерії і мінометів; по пилу на дорогах - його основні комунікації і рокади, а також рух військ по них.

Для спостереження поверх лісу спостерігачі можуть розташовуватися на високому дереві, на дереві (групі дерев), розташованому на скаті висоти, або на спеціально побудованій вишці.

Дерево для спостереження слід вибирати товсте, сучкувате, з густою кроною, що росте по можливості на височині. Проте по висоті, формі, забарвленню листя і своєму розташуванню воно не повинне різко виділятися на тлі лісу.

Спостерігач, добре замаскований на дереві, може успішно виконувати завдання у безпосередній близькості від супротивника. Проте таких спостерігачів, особливо коли вони діють у відриві від своїх підрозділів, слід добре прикривати вогнем з переднього краю наших підрозділів.

Дерева в лісі можуть бути використані для спостереження і без спеціального майданчика. В цьому випадку спостерігачі розташовуються на міцних суччі, спостереження при цьому ведеться із-за ствола дерева.

Зважаючи на те що ліс сильно обмежує спостереження по фронту і в глибину, часто ускладнюючи навіть огляд переднього краю, сектори спостереження слід призначати порівняно вузькими. Число спостерігачів і спостережних постів в лісі, як правило, буде дещо більшим, ніж на відкритій місцевості.

Спостерігачі і спостережні пости в лісі розташовуються як можна ближче до противника; частина спостерігачів виділяється для спостереження на флангах і у бік тилу своїх підрозділів з таким розрахунком, щоб спостереження було круговим.

Спостережні пости на техніці залежно від прохідності лісу ведуть розвідку, рухаючись по бездоріжжю або по просіках і дорогах.

У лісі оманливість звуків відчувається найсильніше. Внаслідок сильного відображення звуків стрільби створюється враження, що противник веде вогонь з усіх боків, і нерідко важко визначити, з якого напряму стріляють; тому важко визначити розташування вогневих засобів противника. Виникаючий відголосок створює оманливе враження про кількість стріляючих вогневих засобів, їх видалення і розташування. Так, наприклад, стріляючих кулеметів здається більше, ніж насправді.

Розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор у лісі рухається як правило по дорозі чи по просіці. Розвідка в лісі починається з огляду опушки лісу дозорним відділенням. Ділянка лісу (гай) осторонь від напрямку руху дозору при необхідності оглядається дозорним відділенням (дозорними). Особливо ретельно оглядаються входи у яри і виходи з них, гаті, мости, крони дерев та інших місць, де найбільш ймовірні засідки противника.

Пошук у лісі проводиться звичайно невеликими по складу групами спеціально підібраних десантників, що вміють добре орієнтуватися, безшумно і приховано пересуватися по лісі. Використовуючи умови обмеженої видимості, вихідний пункт у лісі варто вибирати як найближче до об'єкта пошуку, а напад на об'єкт по можливості робити з тилу і, як правило, без відкриття вогню.

Засідки в лісі вигідніше влаштовувати на опушці лісу, лісових галявинах, поблизу доріг і просік, що проходять через яри, за поворотами лісових доріг. Підрозділ у засідці розташовується звичайно по одну сторону від дороги (просіки).