8.3 Особливості підготовки та ведення наступу вночі (темний час доби).

Н аступ уночі має як негативний, так і позитивний бік. Ніч обмежує видимість, ускладнює орієнтування, збільшує час на виявлення та ураження цілей, тому знижується ефективність вогню зі стрілецької зброї, БМД (БТР) та інших вогневих засобів, збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних засобів. Уночі ускладнюється управління взводом, підтримка взаємодії; важко витримувати напрямки наступу, виявляти і долати перешкоди при водінні БМД (БТР, автомобілів), підвищується стомлюваність особового складу.

З іншого боку, нічні умови дозволяють непомітно для противника займати, обладнувати вихідне положення для наступу і маскування, здійснювати зміну підрозділів, що обороняються, несподівано атакувати противника, у тому числі у фланг і тил, сприяють досягненню перемоги над противником, що перевершує у силі. У цих умовах зменшуються втрати від наявності протитанкових засобів, авіації і зростає роль сміливих і ініціативних дій взводу, відділення, невеликих груп особового складу, БМД (БТР) і інших вогневих засобів. Крім цього, нічна атака чинить на противника сильний моральний вплив.

При наступі вночі взводу ставляться такі самі завдання, що і вдень. Уночі інтервали між солдатами в бойовій лінії між бойовими групами можуть скорочуватися.

Підготовка до наступу вночі проводиться у світлий час доби. Командир взводу під час організації наступу вночі, крім звичайних питань, визначає: видимі в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення; порядок позначення відділень (БМД, БТР), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали впізнавання і заходи щодо захисту від світлового випромінювання у разі застосування противником ядерної зброї. Він також організовує забезпечення відділень освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями і снарядами.

Під час наступу вночі особлива увага приділяється веденню розвідки, дотриманню напрямку і своєчасному позначенню свого положення.

На борти і корму БМД (БТР) екіпаж наносить умовні знаки білого (взимку чорного) кольору для легкого розпізнавання стрільцями вночі.

У разі загрози застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій у спеціальних захисних окулярах, а оптичні прилади, прилади нічного бачення і скло кабін готуються для ослаблення впливу світлового імпульсу.

Якщо десантування і захоплення об'єкту передбачається здійснювати вночі, то командири підрозділів окрім проведення загальних заходів зобов'язані визначити: район (пункт) збору підрозділів після десантування; видимі вночі орієнтири і порядок постановки світлових орієнтирів; азимут основного напрямку дій підрозділів і направляючий підрозділ; порядок використання приладів нічного бачення, освітлення місцевості і об'єкту захоплення, позначення проходів в загородженнях і рубежів, досягнутих підрозділами; сигнали взаємного упізнання, цілевказівки і взаємодії. У підрозділах організовується перевірка справності приладів нічного бачення і водіння машин, наносяться на машини розпізнавальні знаки, підрозділи забезпечуються освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями, визначаються норми їх витрачання.

Для ефективного використання чинника несподіваності при десантуванні вночі командири підрозділів, повинні приділити особливу увагу швидкому збору і приведенню підрозділів в готовність до бою після приземлення. З цією метою більш повно використовуються можливості радіотехнічної апаратури збору десанту. Використання яскравих, далеко видимих світлових сигналів не допускається. Рух бойових машин здійснюється з використанням приладів нічного бачення. Маршрути висування підрозділів до об'єктів захоплення вибираються з такого розрахунку, щоб вони не перетиналися.

Освітлювальні засоби використовуються так, щоб освітлювався противник і не демаскувалися свої підрозділи, а також виключалися перешкоди використанню приладів нічного бачення.

Атака вночі, як правило, проводиться так, щоб не допускалося зустрічні рухи і взаємна поразка вогнем при здійсненні маневру. Інтервали між солдатами, підрозділами, а також між бойовими машинами скорочуються. В ході бою командири підрозділів повинні строго витримувати вказані напрямки і встановленим способом позначати своє положення.

У разі коли сили противника, що обороняє об'єкт, і розташування його позицій не встановлені, рота може наступати в дві лінії, маючи один взвод розгорнутим у бойову лінію (у ланцюг), інші в другій лінії в перед бойовому порядку в готовності до розгортання і дій по обстановці. В ході захоплення об'єкту підрозділи мають постійно бути готові до відбиття контратак танків і мотопіхоти противника.

Під час організації наступу вночі командир взводу, крім звичайних питань, визначає:

• розміщення об’єкта атаки і місцевих предметів, за допомогою яких можна відшукати об’єкт;

• напрямок атаки по природних орієнтирах, які чітко видно при штучному освітленні й у темноті; порядок постановки світлових орієнтирів освітлювальними ракетами (мінами, снарядами, бомбами тощо);

• місця проходів через протитанкові загородження перед переднім краєм противника та їх позначення;

• рубежі відкриття вогню і порядок його відкриття (самостійно, за сигналом), способи його ведення;

• сигнали цілевказання і взаємодії зі стрільцями, вогневими засобами прямої наводки, з саперами і командиром роти.

Взвод уночі наступає, як правило, у пішому порядку в бойовій лінії або бойовими групами. БМД (БТР) діють у бойовій лінії взводу, знищуючи кулемети, групи піхоти, що перешкоджають просуванню стрільців, а вони знищують протитанкові засоби, що перешкоджають просуванню танків і освітлювальні пости противника, розташовані на передньому краю.

Під час наступу в пішому порядку у взводі призначається напрямне відділення (напрямний), яке витримує по компасу напрямок дії взводу. Під час наступу на техніці напрямок витримується за допомогою гіронапівкомпаса.

Застосування засобів освітлення не повинно демаскувати свої бойові порядки і проводиться за командою (сигналом) командира взводу.

Якщо атака проводиться без вогневої підготовки, то вона здійснюється з дотриманням нічної тиші і суворих заходів маскування. Усі необхідні команди подаються голосом або сигналами, які противник не може спостерігати.

Якщо бойові машини ведуть наступ уночі лише з використанням нічних прицілів і приладівнічного бачення, необхідно враховувати розходження променів освітлювачів. Для цього, залежно від інтервалів між машинами і глибини бойового порядку, вказується сектор освітлення місцевості, його кордони (праворуч і ліворуч від 30-00 азимутального покажчика). Кордони секторів сусідніх бойових машин повинні перекриватися. Для виявлення цілей на відстанях до 400м і ближче використовується той самий метод тільки для освітлювачів на командирських приладах.

Під час наступу взвод повинен суворо витримувати вказаний йому напрямок, своєчасно і встановленим порядком позначати своє положення, дотримуватися заходів безпеки під час подолання загороджень і тяжкодоступних ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Атака опорних пунктів у глибині оборони здійснюється з фронту, флангу і тилу. Для цього особовий склад, діючи сміливо і рішуче, проникає через проміжки, виходить у фланги, тил і стрімко атакує противника, сіє паніку в його бойових порядках, сприяючи підрозділам, які наступають з фронту.

Світлої ночі, а також при яскравому освітленні місцевості наступ ведеться як удень.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника. При переході від нічних дій до денних командир взводу уточнює бойові завдання, уживає заходів щодо поповнення боєприпасів, пального, евакуації поранених і хворих.