- •Ведення бойових дій підрозділами вдв в особливих умовах. Дії підрозділів вдв у разі участі в стабілізаційних, специфічних діях, спеціальних і міжнародних миротворчих операціях.
- •Використана література:
- •1. Особливості ведення бойових дій в місті (населеному пункті).
- •1.1. Особливості ведення розвідки в місті (населеному пункті).
- •1.2 Особливості підготовки та ведення наступу в місті (населеному пункті).
- •Можливі варіанти захоплення будинку.
- •1.3 Особливості підготовки і ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
- •2. Особливості ведення бойових дій в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.1 Особливості розвідки в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.2 Особливості здійснення маршу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.3 Особливості підготовки та ведення наступу в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •2.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в лісі (лісисто-болотистій місцевості).
- •3. Особливості ведення бойових дій в горах і гірській місцевості.
- •3.1 Особливості розвідки в горах (гірський місцевості).
- •3.2 Особливості здійснення маршу в горах (гірський місцевості).
- •3.3 Особливості підготовки та ведення наступу в горах (гірський місцевості).
- •3.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в горах (гірський місцевості).
- •4. Особливості ведення бойових дій в степовій та пустельній місцевості.
- •4.1 Особливості розвідки в степовій та пустельній місцевості.
- •4.2 Особливості здійснення маршу в степовій та пустельній місцевості.
- •4.3 Особливості підготовки та ведення наступу в степовій та пустельній місцевості
- •4.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
- •4.5 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в пустелі
- •5. Особливості ведення бойових дій в північних районах та взимку.
- •5.1 Особливості ведення розвідки в північних районах та взимку.
- •5.2 Особливості здійснення маршу в північних районах та взимку.
- •5.3 Особливості підготовки та ведення наступу взимку.
- •5.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку.
- •6. Особливості ведення бойових дій на морському узбережжі.
- •6.1 Особливості підготовки та наступу на морському узбережжі.
- •6.2 Особливості підготовки і ведення оборони на морському узбережжі.
- •7. Особливості ведення бойових дій на водній перешкоді.
- •7.1 Особливості розвідки водної перешкоди.
- •7.2 Особливості підготовки та наступу з форсуванням водної перешкоди.
- •7.3 Особливості оборонного бою на водній перешкоді
- •8. Особливості ведення бойових дій вночі (темний час доби).
- •8.1 Особливості спостереження вночі (темний час доби).
- •8.2 Особливості здійснення маршу вночі (темний час доби).
- •8.3 Особливості підготовки та ведення наступу вночі (темний час доби).
- •8.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі (темний час доби).
- •9. Особливості ведення бойових дій в зустрічному бою.
- •10. Особливості ведення бойових дій в оточенні.
- •10.1 Особливості підготовки та наступу під час виходу з оточення.
- •10.2 Особливості підготовки і ведення оборонного бою в оточенні.
- •11. Особливості ведення бою під час виходу з бою і відході
- •12. Особливості дій у разі участі у стабілізаційних діях.
- •13. Особливості дій у разі участі у специфічних діях.
- •14. Особливості дій у разі участі у спеціальних операціях.
- •15. Особливості дій у разі участі у міжнародних миротворчих операціях.
- •1 Аемр
- •Умовні позначення
- •Приблизний розрахунок матеріальних засобів для облаштування блокпоста
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
- •Умовні позначення
4.3 Особливості підготовки та ведення наступу в степовій та пустельній місцевості
С
тепова
та пустельна місцевість специфічно
впливає на наступ - рівнинні форми
рельєфу, слабо розвинена мережа доріг,
відсутність води, незначна рослинність
або повна її відсутність, схожість
місцевості – усе це ускладнює підготовку
та ведення наступального бою.
Взвод переходить до наступу частіше з ходу. Основні способи дій – обходи, охоплення та завдання ударів у фланг і тил противника. У зв’язку зі значним розосередженням розташованих позицій і об’єктів оборони противника може збільшуватися глибина бойового завдання, ширина фронту наступу підрозділів.
Під час організації наступу командир взводу, крім звичайних питань, визначає: азимути наступу взводу та порядок позначення напрямків наступу; порядок взаємодії з підрозділами обхідного або рейдового загонів; порядок забезпечення водою та пальним; заходи щодо захисту від високоточної зброї, подолання важкодоступних ділянок, забезпечення флангів і тилу.
Під час постановки бойових завдань командир взводу додатково повинен вказати: найбільш виражені орієнтири на напрямку дій взводу в наступі; азимути наступу; який мати запас пального, води та продовольства.
Під час організації взаємодії необхідно особливу увагу приділити погодженню зусиль підрозділів, які наступають на розбіжних напрямках, між собою та з обхідними загонами.
4.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
У степовій місцевості взвод займає оборону на найбільш вірогідному напряму наступу противника і може будувати оборону на більш широкому фронті. Опорний пункт взводу підготовлюються для ведення кругової оборони.
Під час організації оборонного бою у степовій місцевості командир взводу, крім звичайних питань, повинен передбачити: ведення розвідки на більшу, ніж у звичайних умовах, глибину; ураження противника, що наступає, з граничних відстаней; встановлення в опорному пункті добре видимих і стійких позначок; на місцевості з відсутністю джерел води – забезпечити запас питної води.
Вогневе ураження противника, який наступає, розпочинається з максимальних відстаней. З підходом противника до переднього краю оборони вогонь усіх вогневих сил і засобів доводиться до максимального напруження. Під час спроби противника обійти опорний пункт з флангів командир здійснює маневр вогнем на цей напрямок. У разі вклинення противника йому завдається ураження вогнем впритул, впертим утриманням опорного пункту зупиняється наступ противника. За сприятливих умов противник, що вклинився, знищується рішучою контратакою та відновлюється втрачене положення.
4.5 Особливості підготовки та ведення оборонного бою в пустелі
У пустелі взвод будує оборону опорним пунктом, підготовленим до оборони по колу, на напрямках імовірних дій противника.
Під час організації оборони командир взводу, крім загальних питань повинен передбачити: ведення розвідки на більшу глибину, ніж в звичайних умовах; надійне забезпечення флангів і тилу; заходи щодо захисту споруд і пунктів водопостачання від занесення піском; щодо підготовки техніки й озброєння до застосування під час піщаних бур; накопичення запасів води, контроль за її використанням.
Система вогню організовується з розрахунку вигідних умов пустелі, яка дозволяє нанести ураження противнику вогнем прямим наведенням на далеких відстанях і ґрунтується на широкому маневрі вогнем по фронту і в глибину.
Під час інженерного обладнання опорних пунктів на піщаних ґрунтах окопи і укриття укріплюються мішками з піском та іншими місцевими матеріалами. Шляхи маневру позначаються покажчиками (орієнтирами). Мінні поля періодично перевіряються, у разі занесення їх великою кількістю піску або демаскування встановлюється нові мінні поля.
Особлива увага звертається на суворо виконання санітарно-гігієнічних і профілактичних заходів в місцях розташування особового складу і в пунктах водопостачання.
У пустелі при переході до оборони командир взводу крім питань, що зважуються при організації оборони в звичайних умовах, організує надійне забезпечення флангів і проміжків, підготовку маршрутів для маневру, ретельне маскування опорного пункту табельними засобами і місцевими матеріалами, уживає заходів до створення запасів боєприпасів, води, продовольства і забезпеченню особового складу захисними окулярами.
Система вогню будується з урахуванням його ведення на граничні дальності. На загрозливих напрямках підготовляється фланговий і перехресний вогонь бойових машин, стрілецької зброї і протитанкових засобів,
Для обладнання окопів і укриттів у піщаних ґрунтах використовуються мішки з піском, фашини й інші місцеві матеріали, приймаються заходи для захисту вогневих позицій і укриттів від заметів піском. Озброєння і бойова техніка постійно очищаються від піску і пороши і готуються до застосування під час піщаних бур.
Атаку противника взвод відбиває вогнем усіх засобів, починаючи з граничних відстаней. У ході бою особлива увага приділяється своєчасному виявленню і знищенню противника, що обходить.
При обороні в пустелі взвод завжди повинний бути готовим до відбиття нічних атак противника з будь-якого напрямку. З цією метою командир взводу до наступ темряви вибирає (створює) орієнтири, добре видимі в темряві, установлює порядок застосування приладів нічного бачення і засобів висвітлення місцевості, висилає чергові засоби на тимчасові чи запасні позиції.
