- •Профілактика та корекція посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти
- •1. Посттравматичний стресовий розлад (птср)
- •1.1. Стрес, травматичний стрес, посттравматичний стресовий розлад
- •1. Стрес (інтенсивний, тривалої дії)
- •2. Фрустрація (неможливість задоволення потреби)
- •3. Конфлікт інтересів з неконструктивною стратегією виходу
- •1.2. Діагностичні критерії посттравматичного стресового розладу
- •Основні симптоми посттравматичного стресового розладу
- •Типи flashbacks
- •1.3. Характеристика посттравматичного стресового синдрому
- •1.4 Типологія птср
- •1.5. Особливості птср у дітей
- •1.6. Індивідуальна вразливість і психологічні наслідки травми
- •1.7. Роль захисних механізмів психіки в подоланні стресу
- •2. Психологічний супровід осіб, що страждають на птср
- •2.1. Основні напрями реабілітації птср
- •1. Освітній напрям
- •2. Холістичний напрям
- •3. Соціальне спрямування
- •4. Терапевтичний напрям (фармакотерапія, психотерапія)
- •2.2. Психотерапія посттравматичного стресового розладу
- •2.3. Консультування та психотерапія учасників військових дій
- •2.4. Модель психологічної реабілітації
- •2.5. Копінг-стратегії як основа стресостійкості
- •2.6. Протидія інформаційній війні
- •3. Стресові ситуації у школярів
- •3.1. Стрес у дітей та підлітків
- •3.2. Ознаки стресу чи птср у дітей
- •3.3. Психологічна робота з дітьми в умовах травматичної кризи
- •3.4. Правила реагування батьків на ознаки стресу в дітей
- •3.5. Індивідуальна та групова робота з дітьми-переселенцями
- •3.6. Групова робота з подолання страхів у дітей вимушених переселенців
- •Зміст програми групової роботи
- •3.7. Як повідомити про загибель рідної людини
- •3.7.1. Повідомлення про смерть дорослій людині
- •3.7.2. Особливості повідомлення про смерть дитині
- •4. Діагностика стресових розладів
- •4.1. Тест сан (Самопочуття. Активність. Настрій)
- •4.2. Тест стресостійкості
- •4.3. Шкала реактивної та особистісної тривожності (Спілбергер – Ханін)
- •4.4. Метод Холмса-Раге
- •4.5. Тест «Самооцінка психічних станів» (г. Айзенк)
- •II. Шкала фрустрації:
- •IV. Шкала ригідності:
- •4.6. Тест «Уміння раціонально використовувати час»
- •4.7. Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості (в.В. Бойко)
- •4.8. Тест нервово-психічної адаптації
- •4.9. Опитувальник «Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності»
- •5. Методичний комплект засобів практичної психології в ситуаціях птср
- •5.1. Методичні підходи до формування стресостійкості дітей
- •Запобігаємо стресовим переживанням Правила для учнів молодшого шкільного та підліткового віку
- •Підвищення рівня стресостійкості в підлітковому віці
- •Приклади вправ та ігор програми
- •5.2. Тренінгові вправи, які можуть бути використані для профілактики стресу
- •5.3. Психолог – психологу та педагогічним працівникам
- •5.4. Методи захисту під час розгортання соціально-політичної надзвичайної ситуації
- •5.5. Поради щодо подолання стресу
- •5.6. Удома – після того, що сталося
- •5.8. Методи самодопомоги
- •5.9. Поради для рідних і друзів людини, що страждає на птср
- •5.10. Антистресова релаксація (рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров’я)
- •«Передих»
- •«Притулок»
- •«Думайте ніжно»
- •«Самомасаж»
- •«Прості твердження»
- •«Зняття напруги в 12 точках»
- •«Дихання на рахунок 7-11»
- •Прийоми і техніки емоційної саморегуляції
- •5.11. Способи релаксації за 10 хвилин
- •Література
5.3. Психолог – психологу та педагогічним працівникам
Важко уявити собі людину, яка вирішила б усі свої проблеми. Постійно зростають навантаження: інформаційні, емоційні, фізичні, які переростають у психотравмуючі ситуації та емоційне напруження. Дорослим також буває надзвичайно важко впоратися із своїми переживаннями, визнати необхідність у додатковій зовнішній допомозі. Певне ставлення до стресора формує спеціальність в якій людина працює, часто вона навіть ставить рамки щодо реакції на стрес. Педагогічним працівникам, психологам особливо потрібно дбати про свій внутрішній стан, оскільки це люди від яких залежить емоційне благополуччя дітей, їх стабільний розвиток. Не варто забувати, що психологія професіоналізму педагогічного працівника включає в себе індивідуальну компетентність вчителя, яка складається з володіння прийомами саморегуляції і розвитку індивідуальності в рамках професії, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження, володіння прийомами професійного спілкування, непідвладність професійному старінню. Тому педагогічний працівник має знати методи захисту від стресів, виявляти його, сам або за допомогою психолога активізувати свої внутрішні ресурси.
Для початку пропонуємо пройти тест. Польські психологи розробили методику, за якою можна протестувати себе і за шкалою стресу оцінити свій результат. Дайте відповідь на кілька питань, коли будете згадувати, як пройшов Ваш день, відповідь «так» – (1), а при відповіді «ні» – (0).
Ви все робили швидко (читали, пили, їли і так далі).
Було таке відчуття, що Ви не встигаєте.
Ви не змогли розгледіти позитивні сторони подій, життя загалом, відчували втому, вас нервувала присутність людей.
Ви постійно відчували скутість.
Погано спали.
У вас болів живіт і голова без видимих на те причин, Ви не могли зосередитися, для заспокоєння Ви курили, їли, пили.
Важко було всидіти на одному місці.
Траплялися сумбурні реакції, Ви злилися без видимих причин.
Спостерігалося посилене серцебиття, Вас кидало в жар.
Приймали заспокійливі засоби.
Відповіді на питання дадуть Вам таку картину:
До 5 балів – Ви не знаходитесь в стані стресу, у вас добре розвинені адаптаційні механізми, не уникаєте комунікацій, ситуацій де присутні люди.
6 - 8 балів – Вам потрібно більш наполегливо долати життєві кризи, труднощі.
9 - 10 балів – Ви за один крок до нервового, серйозного зриву. Це дуже небезпечно для здоров'я.
Стрес – це захисна реакція організму, спрямована на допомогу людині в подоланні складних життєвих ситуацій. У шкільному середовищі можливі свої стресори: конкуренція, неадекватний зворотній зв'язок адміністрації, перевірка, додаткові пропозиції батьків щодо проходження навчально-виховного процесу. У сучасному житті стреси відіграють значну роль через воєнні дії на території країни. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров'я, взаємини з навколишніми й родину. Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, реальні чи уявні. Людина реагує не лише на справжню небезпеку, але й на загрозу чи нагадування про неї. Часте або тривале перебування людини у стресовому стані призводить до виснаження, розвитку психосоматичних розладів. Поряд зі стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності педагога (психолога) є професійні стрес-чинники:
- відповідальність;
- необхідність контролювати ситуацію;
- необхідність постійно підтверджувати свою компетентність;
- тимчасова мінлива діяльність.
Психічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки – найбільш руйнівні стресори для людини. Вони, крім фізіологічних змін , які призводять до соматичних хвороб, спричиняють ще й психічні наслідки емоційного перенапруження – неврози.
