Хід уроку
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Фронтальна перевірка відповідей на запитання за віршем «Верба».
2. Читання напам'ять пісні «Ой, весна красна».
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
— Прочитайте скоромовку швидко і виразно. Веселики на крилах весну принесли.
III. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙМАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота за ілюстрацією підручника (с. 132).
Яка пора року зображена на малюнку?
За чим спостерігають дідусь з онуком?
Які птахи летять?
А які ще птахи прилітають навесні з вирію?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— А чи знаєте ви, чому зображених на малюнку птахів називають журавлями? От сьогодні на уроці ми про це і дізнаємося. Будемо читати твори, у яких описується повернення птахів із вирію.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.Аудіювання оповідання В. Чухліба «Журавлі-веселики» (с. 132-133 підручника).
Про що дізналися з оповідання?
Чому автор дав своєму оповіданню таку назву?
2. Читання учнями оповідання мовчки (підготовка до виразного читання) і вголос.
3. Бесіда за змістом прочитаного і вибіркове читання оповідання.
— Коли відбуваються зображені в оповіданні події? .— Що помітив Тарасик? Чому він зрадів?
— Як дідусь назвав журавлів? Як він це пояснив Тарасикові?
Як ставиться дідусь до журавлів? Із чого це видно? Зачитайте.
Чи схвильовані дідусь з онуком поверненням журавлів? Доведіть свою думку.
Учені, які досліджують походження різних назв, уважають, що слово журавель утворилося від основи слова жеро, що означало «кричати, видавати звуки». Люди ж дають поетичніше тлумачення назви цих птахів і пов'язують її зі словом журитися.
4.Слухання народної пісні «Не зву тебе журавлем». Слід звернути увагу учнів на такі слова:
Не зву тебе журавлем,
Щоб ти не журився,
А зву тебе веселиком,
Щоб ти веселився.
— Що спільну в пісні і прочитаному оповіданні?
5.Виразне читання вірша А. Костецького «Починається весна». Відповідь на запитання підручника(с 133-134).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Про що читали на уроці?
Що нового дізналися з прочитаного?
Чи запам'ятали, коли птахів звуть журавликами, а коли веселиками?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до читання оповідання «Журавлі-журавлики» за особами і виразного читання вірша А. Костецького «Починається весна».
УРОК № 56
Тема. Вже повсюди йде весна. «Улюблений дитячий поет», А. Костецький «Як
зробити день веселим», «Хвостата мова», «Все не так».
Мета: продовжити монографічне вивчення творів українських дитячих письменників, зокрема творчості Анатолія Костецького; удосконалювати навички читання; фор мувати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного. Обладнання: виставка книжок А. Костецького.
Хід уроку
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
— Чий вірш ви читали вдома? Сьогодні ми будемо читати й інші твори А. Костецького.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1
.
Коротка розповідь про поета.
2.Аудіювання тексту «Улюблений дитячий поет» (с. 134 підручника)
Про що писав поет?
Хто є героями його віршів?
3.Аудіювання вірша А. Костецького «Як зробити день веселим».
— Отже, як можна зробити день веселим?
4. Самостійне читання учнями вірша мовчки і вголос.
— Яку пораду дає письменник дітям?
5.Самостійне читання учнями віршів «Хвостата мова» і «Все не так», виконання завдань і відповіді на запитання (с. 135 підручника).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Із творчістю якого поета познайомилися?
Які його вірші найбільше сподобалися?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати самостійно книжку А. Костецького «Все про тебе і про все». Один із віршів підготувати для читання у класі.
УРОК № 57
Тема. Вже повсюди йде весна. В. Скуратівський «Веснянки», Олександр Олесь «Веснянка».
Мета: актуалізувати знання учнів про народні звичаї і свята, пов'язані з приходом
весни; удосконалювати навички читання; розвивати зв'язне мовлення
виховувати бережливе ставлення до традиції свого народу.
Обладнання: музичний запис однієї з веснянок, гілочки верби, спечені жайворонки
(бажано).