Управлiння освiти

Бiляївської районної державної адмiнiстрацiї

Програма профорієнтаційних занять для учнів 9 -10-х класів

Визначення особистісної професійної перспективи

Автор: практичний психолог

Маяківської ЗОШ І-ІІІ ст

Біляївського району

Гук Надія Миколаївна

Бiляївка - 2009

Гук Н.М. Визначення особистісної професійної перспективи/ Програма профорієнтаційних занять для учнів 9-10 класів/ - Біляївка, 2009

Коротка анотація

У даній роботі представлена розробка системи профорієнтаційних занять для учнів старшої школи, перед якими в даний віковий період усвідомлено чи ні, але постає проблема професійного спрямування та самовизначення. Щоб вибір професії для юнаків був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість про світ професій, знання своїх особистісних особливостей, уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які пред’являють професія і спеціальність. Пов’язати професійний вибір учнів з категоріями можливості і потреби, інтересу до мети, такими факторами, як потяг і мотивація, передбачення результа- тів прийнятих рішень – є одним із завдань шкільної психологічної служби.

Програма розроблена в формі тренінгу, що є ефективним методом надання інформації учням.

Ціль запропонованого тренінгу забезпечує профорієнтаційну активізацію учня, формування в нього бажання до самостійного професійного вибору з урахуванням отриманих з допомогою психолога знань про себе, свої здібності та перспективи їх розвитку.

Програма орієнтована на практичних психологів закладів освіти, класних керівників та педагогів, які цікавляться питаннями професійного спрямування учнів, становленням особистості та виробленням навичок життєвих компетенцій у підростаючого покоління.

Цінність являє собою також україномовність програми, так, як шкільна психологічна служба України в наш час знаходиться на стадії розвитку, тому існує проблема недостатньої забезпеченості україномовною психолого-методичною літературою.

Пояснювальна записка

Перша реальна, життєво важлива проблема, з якою стикаються учні середніх і особливо старших класів, - проблема вибору майбутньої професії. Важкість самовизначення в світі професій полягає в тому, що зазвичай учні плутають реальний вибір з бажаним результатом, не враховуючи індивідуально-типологічних особливостей. Тому, одним з основних напрямків роботи шкільного психолога виступає професійна орієнтація підростаючого покоління. Важливість проблеми вибору майбутньої професії школярі починають усвідомлювати вже з 14-15 років. Особливо переймаються цією проблемою старшокласники. Саме в цей момент важливо показати молодій людини шлях духовного саморозвитку. Від того, як він вирішить цю проблему, залежить його подальша життєва стратегія: буде він орієнтуватися на соціальні норми чи діяти у відповідності зі своїм бажанням, чи будуть його приваблювати перш за все матеріальні чи духовні цінності, зможе він дійсно вирішити проблему чи просто відкине її, і буде діяти «як всі», захоплюючи у свій життєвий простір будь-який випадковий варіант.

В цілому вся профорієнтаційна робота в школі має будуватися таким чином, щоб з діагностичної вона переходила в розвиваючу, формуючу, активізуючи індивідуальний потенціал учня.

Ціль запропонованого тренінгу забезпечує профорієнтаційну активізацію учня, формування в нього бажання до самостійного професійного вибору з урахуванням отриманих з допомогою психолога знань про себе, свої здібності та перспективи їх розвитку.

Задачами профорієнтаційного тренінгу виступають:

- активізація потреби професійного вибору;

• усвідомлення власних інтересів, здібностей, схильностей та індивідуально-психофізіологічних особливостей;

• Формування спрямованості особистісного самовизначення

• Побудова життєвих цілей та перспектив;

• Формування соціально-цінної особистості.

Тренінгові робота в групі опирається на принципи:

- активізації (через взаємодію та співпрацю)

• діалогізації й розвитку комунікації,

• постійного зворотнього зв’язку

• самодіагностики

• оптимізації розвитку інтересів.

Обов’язковою умовою є також збереження принципу вільного простору.

Критерії добору учасників групи:

Участь у тренінгу є добровільною. Склад групи постійний і незмінний в умовах ізольованості, тобто інформація про учасників не виноситься за групу. По закінченні тренінгу психолог проводить вихідну діагностику, використовуючи такий самий набір методик, що і при вхідній діагностиці, для простеження динаміки розвитку учня.

Тривалість занять: 2 години. Частота: раз на тиждень. Загальний обсяг занять: 24 годин. Оптимальною є група з 12-15 чоловік.

Поступовість програми.

Програма базується на принципові поступовості: кожне наступне заняття є логічним продовженням попереднього. Це забезпечує поступове поглиблення учня в процес самовизначення, саморозуміння себе, відкриваючи різні сторони власного «Я», формуючи у учнів готовність розглядати себе, як особистість, яка розвивається в межах визначеного часу, простору та змісту, постійно розширюючи власні можливості та максимально їх реалізовуючи. В процесі тренінгу використовуються техніки саморозуміння: аналіз, зворотній зв'язок, взаємна групова оцінка, рефлексія.

Етапи програми:

- Перше заняття в деякій мірі виступає як діагностичне.

- Розвиток навичок міжособистісних стосунків

- Вироблення правил конструктивної поведінки

- Набуття навичок самовпевненості та наполегливості

Структура занять:

1. Вітання, розминка.

2. Основна частина ( вправи, що несуть інформаційне навантаження)

3. Активізуючі профорієнтаційні вправи.

4. Рефлексія занять.

Роль тренера.

На заняттях тренер зберігає позицію принципу довіри: Я і ТИ – рівні партнери по спілкуванню, принцип поваги і прийняття підлітка: повага його прав, бажань, думок, можливостей; степінь вільного вибору; не примусовість участі учня у тренінгу.

Задача тренера – виконувати свої функції безпосередньо, переносячи фокус уваги підлітка на самого себе, активізацію життєвих компетенцій, та на взаємодію з одноліткам, відстежуючи профорієнтаційний напрямок.

Тематичний план занять

№	Зміст роботи	Кільк.годин
1	Особистісно-професійна перспектива	2
2	Умови вибору професії	2
3	Професійно важливі якості особистості	2
4	Процес прийняття рішень	2
5	Секрет успіху	2
6	Сюрпризи життя	2
7	Життєва компетенція	2
8	Міжособистісна взаємодія	2
9	Ефективне використання часу	2
10	Здоров’я і професія	2
11	Самозбереженість	2
12	Підсумкове заняття	2

Всього: 24 години

Заняття 1

«Особистісно-професійна перспектива»

Ціль: активізувати розуміння особистісно-професійної перспективи.

1. Знайомство «Мене звати.., я хочу стати …»

Ціль: виявлення індивідуальних уподобань кожної дитини, включення в роботу.

Сьогоднішнє наше заняття проводиться з метою визначення професійної орієнтації, спрямованності. Ви знаєте, що в наш час школа робить крок у профільне навчання. Навіщо воно для вас? Ще й який профіль обрати? Cьогоднішнє заняття допоможе вам в деякій мірі зорієнтуватись, і кожен зробить для себе певні висновки.

І Мозковий штурм:

Мета: Визначити загальний рівень інформованості учнів та активізація уваги.

Дайте, будь-ласка, відповідь на запитання:

• Що, на вашу думку, треба враховувати обираючи професію?

ІІ Восьмикутник основних факторів особистісно-професійної перспективи ( А.Е. Климов) [1]

Мета: Ознайомлення учнів з основними факторами вибору професії. Формування у учнів здатності самостійно оцінювати власні ситуації самовизначення.

На наш час психологами виділено найголовніші фактори професійного вибору. Таких факторів вісім, і їх можна зобразити в вигляді, так званого, „восьмикутника”

Схильності

Інформованість думка батьків

Рівень думка товаришів

п ритягування

здібності потреба ринку

особистісна професійна перспектива

• Зараз ми на прикладі розглянемо, як за допомогою цього восьмикутника можна аналізувати ті чи інші ситуації самовизначення.

Задача №1

„Дев’ятикласник Вова Б. Збирається стати юристом. Його дідусь, почесний юрист на пенсії, наміри внука схвалює. Сам Вова захоплюється спортом. Відвідує секцію футболу, збирається піти в групу східного єдиноборства, вдома іноді паяє метали, захоплюється радіотехнікою. В школі він вчиться в основному на шестірки, п’ятірки, але виправдовує себе тим, що в випускному класі йому наймуть репетитора і він стане відмінником, і тоді після школи

він спокійно поступить на юридичний факультет. На питання, чим його приваблює професія „юрист”, відповідає , що це „дуже вигідна в грошах і поважна професія”. Вова іноді любить розповісти своїм приятелям про юридичні подвиги свого дідуся-юриста, але товариші слухають його якось мовчки...”

-Отже, давайте подивимося по „восьмикутнику”, наскільки вірно Вова будує свою професійну перспективу.

1. Інформованість про професію – є від дідуся.

2. Схильності – немає, займається спортом, зварюванням.

3. Рівень притязань – високий.

4. Здібності – відсутні, погано навчається.

5. Думка батьків – є.

6. Думка друзів – відсутня.

7. Потреба ринку – вирішує клас.

Отже, на даний момент Вова будує свою особистісно професійну перспективу не зовсім чітко і правильно. Він не прикладає жодних зусиль для оволодіння професією, але це не значить, що він ніколи не зможе стати юристом. Вова має зрозуміти, що майбутнє потрібно починати будувати зараз. Не сподіватися на репетитора в майбутньому, а братися за науку вже тепер. Потім може бути пізно.

Задача №2.

Лариса, учениця 9 –го класу, бажає стати лікарем – терапевтом. Вчиться вона на 11-12. Улюблені предмети – література і історія. Вдома любить шити і читати літературу іноземною мовою. Лариса вважає, що професія лікаря дуже цікава і благородна. Лариса – тиха й спокійна дівчинка, з вимогами на витонченість та вишуканість.В класі її поважають, але до намірів стати лікарем відносяться якось без ентузіазму. ЇЇ батьки –інженери не схвалюють намірів дівчини, вважаючи, що їй краще вступити в технічний вуз. Сама Лариса сподівається після 11- го класу відразу вступити в медичний інститут, а якщо не вступить, - працюватиме санітаркою і поступатиме знову, вже маючи стаж роботи і навіть невеличкий досвід.

(розбір з учнями ситуації)

Задача №3 „ Власна ОПП”

• А зараз кожен запишіть на своєму листочку професію, яку ви бажаєте отримати, а хто ще не визначився, запишіть ту, яка найбільше подобається. Спробуйте самостійно проаналізувати свою ситуацію і зобразити свій восьмикутник.

ІІІ Розминка „Хто є хто”

Мета: Дати можливість учасникам співвіднести свій образ з різними професіями на основі знань учнів один про одного. Зняття втоми, активізація уваги.

Інструкція: Зараз я буду називати професії і кожен на протязі декількох секунд повинен подивитись на своїх товаришів і визначити, кому ця професія підійде найбільше. Ви покажете однією рукою на цю людину, і на деякий час завмираєте, а я підрахую кількість рук.

Список професій: педагог, програмист, касир, мафіозі, лікар, домогосподар, манекенниця, музикант, знавець іноземних мов...

• Експерименти показують, що прогноз однокласників точніший, ніж прогноз учителів та батьків, тож прислухатися до думки товаришів все – таки треба і можна.

ІV Схема рівнів сформованності ОПП [1]

Мета: Формування поетапно-планомірного орієнтування учнів при оцінці ситуацій самовизначення.

• А зараз ми побудуємо схему рівнів сформованності особистісної професійної перспективи, використовуючи знання „восьмикутника основних факторів вибору професії. Сама схема має вид 12 – клітинної таблиці.

1

2

3

4 А Б В

4 способи сформованності ОПП:

4)спосіб правильного вибору (вміння повторити правильний вибір в зміненій ситуації – переїзд, несподівана хвороба)

3)конкретний правильний вибір (враховуються всі фактори)

2)неврахування основних факторів вибору (неповна система факторів вибору)

1)відсутність самостійного вибору (фактично вибір робить не сам підліток, а його оточуючі)

Рівні сформованності ОПП:

А)пасивне сприйняття способу (підліток вважає, що краще слухатись батьків)

Б)використання „на словах” (про дану професію лише багато розповідає)

В)використання „на ділі” (відвідування підготовчих курсів, гуртків за інтересом)

Учням пропонується розглянути ситуацію за таблицею:

Ситуація І: Андрій А., учень 9-го класу, давно бажає стати кухарем. Вчиться він в основному на 5-4-ки. Після 9-го класу збирається вступити в кулінарне училище, а в подальшому, після армії, закінчити спеціальні курси і працювати в ресторані першого класу. Здоров’я у Андрія нормальне. На запитання: „Чим подобається професія кухар, відповідає, що „подобається готувати і пригощати своїми стравами». Сам Андрій іноді готує вдома, допомагає бабусі, але батьки незадоволені цим, вважають, що ця професія «не для хлопця». Товариші Андрія спочатку сміялися над його захопленнями, але минулим літом, в поході він всіх приємно здивував юшкою, яку зварив із впійманої в ставку риби.

(Розбір ситуацій за схемою)

Ситуація 2:

Тетяна Р., Учениця 11-го класу професію поки ще не обрала. Вона в деякій мірі цікавиться мистецтвом (любить малювати і читати сучасну поезію). Вдома іноді шиє, але бути швачкою категорично відмовляється. Вчиться в основному на 11-12, вважаючи, що обов’язково має отримати вищу освіту. Батьки вважають, що їй треба вступити в авіаційний інститут. Сама Тетяна впевнена що «не пропаде», «без роботи не залишиться», «де-небудь влаштується», навіть якщо ніде не поступить. Під натиском батьків ходить, на всякий випадок, на підготовчі курси при авіаційному інституті.

(Розбір ситуації.)

Задача №3

• Зробіть власну самооцінку рівнів сформованості особистісної професійної перспективи.

VРозминка: «Хода професіонала».

Мета: в веселій формі змоделювати деякі типові риси і особливості поведінки обраного професіонала для співвіднесення їх з уявленнями про власний «Я-образ».

Інструкція: 5- чоловік отримують завдання з вказаними назвами професій,

і мають пройтися перед класом ходою даного професіонала. Клас має за асоціацією вгадати професію даної людини.

Вправа: «Епітафія» [1]

Мета: підвищити у учнів готовність осмислено будувати свої життєві та професійні перспективи, виділяючи та логічно зв’язуючи основні події власного життя.

• Послухайте легенду: «Кажуть, десь на Кавказі є старе кладовище, де на могильних плитах можна зустріти наприклад такі написи: «Сулейман Бабашидзе. Народився в 1820р., помер в 1858р. Прожив 3 роки…», або «Нузгар Гаприндашвілі. Народився в 1840 році, помер в 1865р. Прожив 120 років..». Як ви гадаєте, невже на Кавказі не вміють рахувати?Таким чином односельчани оцінювали насиченість та загальну цінність життя даної людини.

(Клас ділимо на 3 групи, кожна отримує ситуацію).

- Кожна група попробує скласти розповідь про деяку людину, яка в свій час закінчила школу приблизно 1995 року, і прожив до 75 років. Кожен з вас по черзі впише важливу подію з його життя. В кінці ми спробуємо оцінити, наскільки вдалося життя нашого героя. Першою подією буде: наш герой закінчив школу з трійками.

Сит. 2.Жінка закінчила школу в 1993р. на відмінно. Прожила 65 р.

Сит. 3. Чоловік закінчив у 1994 р. одинадцять класів з доброю успішністю. Прожив 67 років.

(Загальний висновок цінності життя героїв)