- •І. Загальні положення
- •Ііі. Навчально-методичний план дисципліни
- •Тема 1. Предмет і методологічні основи дисципліни «Історія української культури».
- •Тема 2. Витоки української культури .
- •Тема 7. Українська культура xviі століття.
- •Тема 8. Українська культура XVIII століття.
- •Тема 9. Українська культура першої половини хіх століття.
- •Тема 10. Українська культура другої половини хіх століття.
- •Тема 11. Культура України початку хх століття.
- •Тема 12. Новітня українська культура 1917 – 1930-х рр.
- •Тема 13. Українська культура у роки Другої світової війни та у післявоєнний час (1939-1964 рр.).
- •Тема 14. Культура України в період неосталінізму та перебудовчих процесів у суспільстві (1964-1991 рр.).
- •Тема 15. Українська культура кінець хх – початок ххі ст.
- •IV. Лекції з курсу
- •Тема 1. Предмет і методологічні основи дисципліни «Історія української культури».
- •Тема 2. Витоки української культури.
- •Тема 3. Стародавня культура України.
- •Тема 4. Культура Київської Русі.
- •Тема 5. Українська культура XIV – першої половини XV століття.
- •Тема 6. Українська культура другої половини XV – XVI століття.
- •Тема 7. Українська культура XVII століття.
- •Тема 8. Українська культура XVIII століття.
- •Тема 9. Українська культура першої половини хіх століття.
- •Тема 10. Українська культура другої половини хіх століття.
- •Тема 11. Культура України початку хх століття.
- •Тема 12. Новітня українська культура 1917 – 1930-х рр.
- •Тема 13. Українська культура в роки Другої світової війни та у післявоєнний час (1939 – 1964 рр.)
- •Тема 14. Культура України в період неосталінізму та перебудовчих процесів у суспільстві (1964 – 1991 рр.)
- •Тема 15. Українська культура кінець хх – початок ххі ст.
- •Тестові завдання для самостійної перевірки знань.
- •V. Тематика семінарських занять
- •Тема 2. Витоки української культури.
- •Тема 3. Стародавня культура України.
- •Тема 4. Культура Київської Русі.
- •Тема 5. Українська культура XIV - першої половини XV століття.
- •Тема 6. Українська культура другої половини XV – XVI століття.
- •Тема 7. Українська культура XVII століття.
- •Тема 8. Українська культура XVIII ст.
- •Тема 9. Українська культура першої половини хіх ст.
- •Тема 10. Українська культура другої половини хіх століття.
- •Тема 12. Новітня українська культура 1917 – 1930-х рр.
- •Тема 13. Українська культура у роки Другої світової війни та у післявоєнний час (1939 – 1964 рр.).
- •Тема 14. Культура України в період неосталінізму та перебудовчих процесів у суспільстві (1964 – 1991 рр.).
- •Тема 15. Українська культура кінець хх – початок ххі ст.
- •VI. Тематика індивідуальних робіт
- •VII. Методичні вказівки до виконання індивідуальних робіт
- •VIII. Тематика контрольних робіт
- •IX. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт
- •Х. Перелік питань до екзаменаційного контролю
- •Хі. Методичні вказівки до підготовки та складанню семестрового екзамену
- •Хіі. Критерії оцінювання якості знань курсанта (студента)
- •Хііі. Глосарій
- •XIV. Список використаної та рекомендованої літератури
- •XIV.І. Використана література
- •XIV.Іі. Рекомендована література
Хіі. Критерії оцінювання якості знань курсанта (студента)
Контрольні заходи – це одна з форм здійснення навчального процесу в коледжі, яка має за мету перевірку якості навчання курсантів (студентів) і відповідності їх підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців. Контрольні заходи можуть проводитись як поточний і підсумковий контроль за навчальним планом. Основними формами поточного контролю є: усне опитування, тестування, виконання практичних завдань. Якість засвоєння навчального матеріалу оцінюється за чотирибальною шкалою: «відмінно» - коли показано глибокі знання програмного матеріалу, вичерпне та логічне його викладання, правильні відповіді на додаткові запитання, вміння обґрунтовано та швидко приймати рішення при виконання практичних завдань; «добре» - коли показано знання програмного матеріалу, без суттєвих помилок у відповідях на запитання (додаткові запитання), уміння приймати правильні рішення при виконанні практичних завдань; «задовільно» - коли показано знання лише основного матеріалу, курсант (слухач) при цьому не виявляє знань і вмінь щодо деталізації у відповідях на запитання або при виконанні завдань (вправ), потребує відповідних уточнень; «незадовільно» - коли не виявлено знання більшої частини програмного матеріалу або не виконуються нормативні завдання (вправи). Оцінки, отримані курсантами (слухачами) під час поточного контролю, виставляються в журнал обліку навчальних занять.
Модульна оцінка знань курсантів (студентів) передбачає декілька позицій:
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка (за національною шкалою) |
Виконані тестові завдання, % |
A |
5 (відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок) |
100% - 90% виконано тестових завдань |
B |
4 (дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками) |
89% - 83% виконано тестових завдань |
C |
4 (добре – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок) |
82% - 75% виконано тестових завдань |
D |
3 (задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків) |
74% – 68% виконано тестових завдань |
E |
3 (достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії) |
67% - 60% виконано тестових завдань |
FX |
2 (незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти) |
менше 60% виконано тестових завдань |
F |
2 (незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язків повторний курс) |
менше 60% виконано тестових завдань |
Система ECTF замість чотирибальної шкали оцінки пропонує символічний (літерний) їй відповідник при визначенні набраних кредитів: наведені схеми показують, що підсумку „5” відповідає символ „А”, „4” – „Б, С”, „3” – „D, E”, „2” – „F, X”; у нашій шкалі оцінок немає відповідника оцінці „F” в системі ECTF. Фактично це теж – 2, але з обов’язковим повторним курсом. Оцінка рівня знань як за кожний модуль, так і в підсумку передбачає вилку балів. Диференціація в оцінках здійснюється відповідно таким критеріям: перш за все, які трудовитрати доклав курсант у роботі над предметом (підготовка виступів, написання рефератів, інших письмових робіт, прояв активності), вміння використовувати методи і техніку політології, чітке осмислення напрацьованої інформації, здатність демонстрації знань і т.ін.
До журналу у відповідні графи вноситься така інформація:
Оцінка отримана курсантом (студентам), який склав тест;
запис «не з’явився» - курсанту (студенту), який був відсутнім під час проведення тесту;
«0» (нуль) отримує курсант (студент), який не склав тест.
Під час проведення тестування мають виконуватись такі правила:
В аудиторії не повинні знаходитись сторонні особи (окрім перевіряючи, статус яких визначено відповідним розпорядженням);
наявність у курсантів (студентів) під час тестування допоміжних матеріалів, незалежно від користування ними, - еквівалентна списуванню;
при встановленні факту списування, викладач повинен припинити тестування курсанта (студента) з обов’язковою відміткою у відомості;
результати тестування мають здаватися викладачем до навчального відділу не пізніше, ніж через день після проведення тестування. Тест вважається складеним, якщо виконано не менше, ніж 60% завдань. Складання тесту є обов’язковим.
Викладач має право провести бесіду для уточнення оцінки і виставити оцінку за її результатами. Місце проведення - навчальна аудиторія.
