I. Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Звучить звук барабана.

До нас завітав собака Бім,

Барабан тримає він.

Раз — удар — б’є лапкою,

Стали всі ми грядкою.

Один за одним повставали,

Й увагу з собою взяли.

Два — дівчатка тихо сіли.

Й три — хлопців запросили.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо,

І урок розпочинаймо.

— Собачка Бім у нас сьогодні буде почесним гостем. Він буде спостерігати за вашою роботою. Найактивнішим, найпрацьовиті­шим учням він даруватиме свої подарунки (іграшки-барабанчики).

— Доброго ранку, любі діти! Я песик — Бім! Я загубився і тепер не можу потрапити до себе додому. Я знаю, що мій хазяїн Борис також навчається у 1 класі. Він буде вам дуже вдячний, якщо ви допоможете нам знайти одне одного.

— Діти, допоможемо Біму знайти свого хазяїна? (Так) Ой, по­дивіться, до нас на урок ще хтось завітав! Це білочка з лісовим го­рішком.

Голос білочки. Добрий день вам, діти! Мої горішки непро­сті. Вони допоможуть вам знайти хазяїна Біма. Треба лише викона­ти кожне завдання, що міститься в кожному з них.

II. Мовна розминка

1 Числова таблиця Шульте

— Перший горішок дарує гру на уваж­ність! (Учитель «відкриває» горішок і читає: «Стукаючи олівцем, знайдіть усі числа від 1 до 10».) Лише уважні дітки зможуть стати справжніми дослідниками й розвідниками на нашому уроці.

2 Промовляння складів на одному диханні під рахунок 1-2-3-4-5

— З першим завданням усі вправно впорались. У завданні дру­гого горішка ховається тема нашого уроку. Промовимо такі склади на одному диханні: мі-ме-ма-мо-му; пі-пе-па-по-пу; бі-бе-ба-бо-бу.

— Які приголосні звуки ми щойно вимовили? ([м], [п], [б])

— Як вони утворюються? (Зімкненням губ й раптовим видихом повітря)

— Чим вони відрізняються? (Звуки [п] і [б] відрізняються між собою за дзвінкістю: [п] — глухий, голосові зв’язки не змикають­ся, [б] — дзвінкий, голосові зв’язки змикаються; від звуку [м] при­голосні [п], [б] відрізняються тим, що при їх вимові видих відбу­вається через ротову порожнину, в той час як при вимові звуку [м] видих відбувається через ніс.)

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Отже, сьогодні на уроці ми вивчатимемо звук [б] та літеру, якою його позначають на письмі. Навчимося правильно читати склади, слова, речення і навіть тексти з цією літерою. І своїми знаннями допоможемо нашому другові Біму знайти свого хазяїна.

IV. Підготовка до ознайомлення з новою буквою.

Робота над звуком [б]

1 Повторення вивчених скоромовок

— Ми повинні чітко розрізняти звук [б] від його друзів — звуків [м], [п]. А для цього згадаймо скоромовки зі звуками [м] і [п].

Учні розповідають скоромовки.

Ти, малий, скажи малому

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

• Кричав Архип,

Архип охрип,

Не треба Архипу

Кричати до хрипу.

• Лежить п’ять п’ятаків.

На кожному п’ятаку

Ще по п’ятаку.

• Пильно поле пильнували,

На перепелів полювали

2 Орфоепічні вправи

— Завдання другого горішка ми виконали. Поглянемо, що нам приготував третій горішок. (Учитель «відкриває» горішок і читає.)

— А в цьому горішкові ховається справжня народна творчість — чистомовки і скоромовки з буквою, царицею нашого уроку.

1) Чистомовка

— Вчимося чітко й виразно вимовляти звук [б].

Учитель:	Учні:
У лісі гриби — Грали на трубі — Виросла верба — Дятел дуб довбе —	би-би-би. бі-бі-бі. ба-ба-ба. бе-бе-бе.

2) Конкурс на кращого скоромовця

— А зараз будемо промовляти скоромовки повільно, а потім усе швидше; тихо, потім голосніше. (Учні називають слова зі звуком [б], який добре чути у скоромовках.) Ось послухайте, які веселі скоромовки нам дарує білочка.

Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Бив баран у барабан,

А бобер — у бубон.

Натомилися обидва

Більше бить не будуть.

— У яких словах звук [б] зустрічався двічі? (Баба, біб, бобер, бо­бренята, бублики, бубон)

3 Звуковий аналіз слів зі звуком [б]

— Зробимо звуковий аналіз слів біб, бублики, бобренята.

До дошки виходять троє учнів, які роблять звуковий аналіз запропо­нованих слів. Решта учнів в цей час відгадують загадки.

4 Відгадування загадок

— Подивимось, що заховано у четвертому горішкові. Чарівне відерце із загадками! Відгадуємо загадку й витягуємо відгадку.

У лусці мої боки —

Вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу,

Та усе життя мовчу. (Риба)

• Ця птаха тендітна та сильна,

Пливе вона в річці повільно.

Шия довга, наче спиця,

А постава, як в цариці. (Лебідь)

• Лист зелений не пропав,

А під снігом задрімав,

Щоб у синю сукню

Одягнуть весняну днину. (Барвінок)

Проливала дрібні сльози

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці. (Верба)

• Він живе у норах, друже,

хоч на білку схожий дуже:

в смужку спинка і бочок.

Звуть його... (бурундучок).

• Вертоліт такий маленький

сів на квітку золотеньку.

Усміхнулася кульбабка:

— Завітала в гості... (бабка).

Квітень жовту фарбу взяв,

І мене розмалював,

Із-під пензлика розквітли,

наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

V. Ознайомлення з буквами Б, б («бе»)

1 Аналіз будови, порівняння великої і малої літер Б, б («бе»), запам’ятовування назви літери та її місця в касі букв

М’який знак собі з дощок

Змайстрував зручний дашок.

Можу йти тепер далеко

Не страшні дощі і спека! —

Подивився знак в люстерко —

І в очах йому померкло:

Він впізнать не міг себе,

Схожий був на букву «бе».

• Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква «бе»!

Тут веселик проходив,

Ключ від азбуки згубив.

— Заплющте очі й уявіть, на що ще схожа буква «бе»? (Буква Б («бе») схожа на букву Г («ге») з животиком, на літеру Е, яку тре­ба ще домалювати, на цифру 5, на перевернуту цифру 9, на праску, на половинку яблучка і т. ін.)

— Крім того, ця літера є ключиком-підказкою, який допоможе нам знайти хазяїна Біма. І для цього нам потрібно вміти ним корис­туватись.

2 Утворення та читання складів з буквами Б, б («бе»)

— А ви знаєте, що замки можуть говорити? Ні? А давайте спро­буймо за допомогою магічного ключика «бе» почути слова замків!

(Ба, Бо, Бу, Би, Бі, Бе, аб, об, уб, иб, іб, еб; Бро, Бру, Бре, Бри, Бра, Брі, орб, урб, ерб, ирб, арб, ірб; Вбі, Вбе, Вба, Вби, Вбо, Вбу, ібв, ебв, абв, ибв, обв, убв.)

Раптом звучить грамзапис сильного вітру, вчитель прибирає «будиночки-складаночки».

— Діти, до нашого класу завітав вітер. Він сповіщає про те, що нам час зробити невеличку розминку. Встаньмо, привітаймо його.

VI. Фізкульхвилинка

Сильний вітер до землі Гне дерева молоді, А вони ростуть, міцніють, Вгору тягнуться, радіють.

(Присідають.) (Піднімаються.) (Стають навшпиньки,) (Руки тягнуть вгору.)

VII. Робота з Букварем (с. 76–77)

1 Читання складової таблиці. Зіставлення звуків [п] — [б]

— Відкрийте Букварик на с. 7 і 6. Подивіться, хто тут нас зустрі­чає? Так, це наші друзі — собака Бім й білочка Пімка. Вони спереча­ються, який звук сильніший — [б] чи [п]. Давайте їм у цьому допо­можемо. Прочитаймо склади, що виділені кольором сонечка.

Учні читають склади спершу голосно, повільно, потім все тихіше і ти­хіше й швидше. Доходять висновку, що у царстві Шуму перемагає звук [б], тому що він яскравіше й гучніше звучить, а в царстві Тиші перемагає звук [п], а звук [б] зникає й перетворюється на глухий [п].

2 Читання пар слів з буквами «бе», «пе». (Гра «Би-ки-пики-бік-і-пік»)

— Білочка з Бімом дякують вам за допомогу й пропонують по­грати в гру, яку вони дуже полюбляють: «Би-ки-пики-бік-і-пік». У цю гру полюбляють грати й слова з царств Тиші й Шуму. А чому вони її так любляють, ви й самі здогадаєтесь, побачивши й прочи­тавши пари слів з буквами «бе», «пе».

Учні читають пари слів, характеризуючи їх за значенням і за звучан­ням. Виконують звуко-буквений аналіз слів рибка — ріпка.

3 Гра «Слова ховаються» (звуко-складовий і змістовий аналіз пар слів)

— Які ви молодці! За те, що ви були уважними, кмітливими й розумними, Бім і Пімка дарують свою найпотаємнішу гру: «Сло­ва ховаються».

Учні працюють у парах. Кожна пара вставляє пропущені букви у сло­ва, знаходять пари слів, що відрізняються лише однією буквою; а потім одне одному розповідають, чим відрізняються пари слів: білка — балка, бинт — бант, зебри — зубри. З однією парою слів учні складають фантас­тичне речення, яке репрезентують всьому класові. На дошці записують схему найцікавішого речення.

VIII. Фізкультхвилинка

Звучить грамзапис пісні вітру, моря.

— Хто-хто знову завітав до нашого класу? Так, це знову вітер, він хоче перенести вас до моря й погратися з вами у хвилі.

НА МОРІ

Хвилі бавляться та б’ються, Наче неслухи-хлоп’ята.	(Роблять хвильові рухи руками перед собою, зліва направо і навпаки.)
I стрибають, і сміються: Вітер їм лоскоче п’яти.	(Стрибають.)
Вгору, вниз і знову вгору Підганяє дужий вітер.	(Руки вниз — вгору, очима слідкують за рухами.)
Розгойдав він ціле море, Як же хвилям не радіти!	(Розводять руки в сторони,усміхаються.)

IX. Опрацювання тексту «Великі друзі» (с. 77)

1 Хвилинка фантазії

— І знову ми у класі. А що на нас чекає? Розгорніть Букварик на с. 77. Розгляньте малюнки і прочитайте заголовок до тексту. Як ви гадаєте, про що він? (Відповіді учнів.) Цей текст допоможе нам знайти хазяїна Біма. Поволі ми наближаємося до відгадки.

2 Слухання тексту «Великі друзі»

— Послухайте текст і скажіть, про яких друзів йдеться у тексті?

Після первинного прослуховування тексту учні відповідають на запи­тання:

— Щойно ви почули історію нашого друга Бімки. Давайте зга­даємо з вами, як він потрапив до хлопчика?

Учні за допомогою вчителя переказують текст.

— Як звати бабусю? Як звати онука? Що попросив у бабусі Бо­риско? Чи виконала бабуся прохання онука? А чому? Як ви вважа­єте? Ви любите своїх бабусь? За що? Бабуся — невтомна бджілка, заради своїх онуків поділиться останньою краплиною води. Скіль­ки вона пережила, а залишається ніжною, щирою!

— Скажіть, хлопчик зрадів, коли одержав свій подарунок? Як хлопчик назвав собаку? Хто ж великі друзі? А зараз уявіть себе на місці хлопчика. Як би ви віддячили бабусі за такий безцінний по­дарунок?

— Як ви гадаєте, чому оповідання має назву «Великі друзі»? Які інші заголовки можна до нього дібрати?

3 Словникова робота

Учитель з дітьми читає слова спершу тихо, по складах, а потім голосніше, цілими словами.

Бабусенько, попросив, подарувала, будь ласка, бабуся.

4 Читання першого й другого абзаців методом додавання (вчитель зачитуєпочаток речення, а діти завершують його)

5 Читання «ланцюжком»

6 Вибіркове читання

— Зачитайте, що попросив онук у бабусі?

— Про що розповідає третє речення? (Учні зачитують.)

— Чи зрадів Бориско подарункові?

— Які друзі Борис і Бім?

7 Гра «Павутинка-плутанинка»

Учитель змінює одне слово в реченні, діти знаходять помилку. Напри­клад:

— У бабусі Марини був онук Богдан. «Візьми собі, бабусенько, собачку»,— сказав онук. Бабуся зраділа. Вона назвала собаку Бо­бом. Тепер бабуся із Бобом — великі друзі.

8 Анаграми

аббуся нябуба

— А як ви називаєте своїх бабусь?

9 Побудова асоціативного куща

— Про що ви згадуєте, коли я промовляю слово бабуся?

X. Підсумок уроку

— Знов ми чуєм «бам-бам» —

Це наш Бім б’є в барабан.

Він нам вдячний за роботу!

І за щирую турботу!

Бо тепер він точно знає,

Де шукать свого хазяїна!

У бабусі, на печі,

Бо той любить їсти бабусини калачі!

«Гав! Гав! Дякую вам дуже!

Ви тепер мені справжні друзі!»

Щоб урок пройшов не марно, ми спитаєм в Біма гарно:

Що сподобалось найбільше,

Що було найцікавіше?

Яку букву вивчили сьогодні?

З яким звуком її сплутать можна?

Що ми встигли за урок?

Чим допомогли ми й що зробили?

По черзі учні «вдягають» Біма на палець, уявляючи себе собачкою, і розповідають свої враження від уроку.

— На згадку кожному з вас Бім дарує маленький барабанчик. Він вам ще знадобиться на уроці музики, коли будемо відбивати ритм. А білочка Пімка дарує ось ці гарні кольорові квадратики папірців. А знаєте для чого? Ми зробимо з них маленькі квіточки. А як ви дума­єте, кого ж ми уквітчаємо ними? (Бабусь, матусь, своїх рідних)

Урок 110 (письмо)

Тема. Письмо рядкової букви б («бе»), складів, слів із нею. Розвиток зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнком. Урок-гра

Мета: вчити учнів писати малу букву б («бе»), зіставляти схоже й відмінне у її елементах з іншими буквами, з’єднувати її в склади та слова; вчити учнів складати розповідь за малюнком, будувати зв’язні висловлювання, збагачувати словниковий запас; за­кріплювати вміння розпізнавати наголошені та ненаголошені склади; показати, що зі зміною наголосу у слова може змінитися значення; удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз слів; розвивати пізнавальний інтерес до орфографії, каліграфії й орфоепії; спостережливість, волю, уміння зіставляти; виховувати в учнів охайність, уважність, бережливе ставлення до природи, прищеплювати любов до праці, бажання допомагати одне одному.

Обладнання: грамзапис звуків труби, грому, гудка автомобіля, бекання баранця, шелесту листя; та­блиця «Пиши правильно»; таблиці з планом роботи на урок; малюнки із зображенням барвінку-квітки й хлопчика-барвінка, бобра, бегемота, броду, бузька, білки, автомобіля Макквіна, боровика, горобчика, кульбабки, незабудки, барашка, барбарису, берези, бабки, риби; фішки для побудови звукових моделей; мікрофон (гілка бобра).

Хід уроку