III. Турнір (закріплення знань про звукове значення букви «ша»)

1 Артикуляційні вправи

Завдання від мишки

1) Гра «Згадаймо скоромовки» зі звуком [ш]

Ось і перший тур на нас чекає,

Усіх учасників скликає!

Підготуємо ми ротик,

Щоб активним був увесь час!

А для цього ми промовим

Скоромовочки для вас!

За кожну скоромовку мишка роздає кожній команді по зернині пшениці.

Учитель починає скоромовку — команди по черзі продовжують, вико­нуючи відповідні рухи. (Спершу тихо і повільно, голосніше і швидше, дуже швидко і напівголосно, завершують у середньому темпі тихо, чітко ви­мовляючи кожний звук.)

• Що шукаєш, мишо? Киш! Шурхотіти вже облиш!

• Якби кішці до кошика та чотири грошика.

• У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

• Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»

Пальчикова гімнастика

МИШКА

Вихідне положення; мізинець і вказівний палець зігнуті — це «вушка»; середній, підмі­зинний і великий пальці зімкнуті й витягнуті. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім іншою, далі — двома руками одночасно.

Тишком-нишком вийшла мишка із нори.

В шкряботушки ніс і вушка догори.

2) Гра «Запам’ятай скоромовку!»

Молодці команди всі!

Ви — розумнички мої!

Зараз гра на вас чекає.

Яка ж команда швидше скоромовку запам’ятає?

Учні слухають скоромовку, усі разом промовляють і кожна команда демонструє свій результат — вивчену скоромовку.

Яша й Саша — два дружки

Йшли обтрушувать грушки.

Поспішали — поспішили:

Сашин кошик залишили…

Саша кошик лаштував,

Яша груші куштував.

За Г. Бойком

Найактивнішим учасникам команд мишка роздає кришталеві зіроч­ки. Усі «нагороди» команди кладуть до «командної скриньки».

2 Гра «Впіймай звук». Словникова робота

Завдання від шуліки

— Коли чуємо звук [ш] — плескаймо в долоні. (Шуліка плескає крилами.)

Присідаємо тоді — як немає звука [ш] у слові! (Шуліка присідає.)

— Потренуймося ми трошки: «Кішка» — учні плескають. «Скаче» — учні присідають.

А тепер уважні будьте! Спершу тихо і повільно слова я буду го­ворити! Потім швидше, швидше — щоб було вам цікавіше!

Шуба, шапка, капелюшок, штани, шорти, картуз, кашкет, шайба, сарафан, джинси, жакет, кишеня, шаровари.

— Молодці, ви були кмітливими! А зараз я перевірю, яка коман­да найуважніша й найактивніша! Ви прослухали слова. (Учитель може знову зачитати слова, що подані вище.) Яке з них було зайвим і чому? (Усі слова позначають одяг, а слово «шайба» не є одягом. Це диск з гуми або пластмаси для гри в хокей. Тому воно зайве.)

— Що таке кашкет (картуз)? (Чоловічий головний убір із ко­зирком)

— Для чого носять капелюшок? (Капелюх — головний убір, що носять восени, навесні або у літній період (солом’яний) для захис­ту голови і волосся від опадів, вітру, сонця. Він також може бути й головною прикрасою. Капелюшок зазвичай носять жінки, а чоло­віки — капелюх.)

— Як ще можна назвати жакет? (Піджак, сюртук. Зазвичай — це коротка жіноча одежа, яку носять поверх блузки або плаття. Або чоловічий верхній одяг, схожий на довгий піджак.)

— Чим відрізняються шаровари від штанів і шортів? (Шаро­вари — національний одяг деяких народів, широкі штани, які мо­жуть носити не тільки чоловіки, а й жінки. Вони дуже вільні в стегнах, часто зі зборками на талії і зібрані біля кісточок унизу. В Україні їх носять козаки.)