- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
1.7 Режим буріння
1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
Свердловину вважають успішно пробуреною, якщо при відносно невеликих грошових витратах отримані високі швидкості буріння, а фактичний профіль її стовбура істотно не відрізняється від проектного.
Досягти цього можна за умови раціональної експлуатації доліт, турбобурів, бурильної колони і якісного очищення вибою свердловини від розбуреної породи.
Тому при проектуванні технологічних особливостей режиму буріння певної породи підбирають відповідний тип долота і, з врахуванням способу буріння і конструкції бурильної колони, визначають такі параметри:
- навантаження на вибій, Р;
- частоту обертання долота, п;
- витрату промивної рідини Q.
Оптимальний режим буріння для кожних конкретних гірничо-геологічних і технічних умов при бурінні свердловини отримують при такому поєднанні зазначених параметрів, коли досягаються найвищі показники буріння.
Якщо підбирають параметри не для досягнення високих показників роботи долота, а для вирішення спеціальних технологічних завдань (наприклад, викривлення свердловини в потрібному напрямі, забезпечення кращого відбору керна тощо), то такий режим буріння називають спеціальним.
Ефективність роботи долота оцінюється такими показниками:
- проходкою на долото h;
- вартістю 1 м проходки;
- середньою механічною швидкістю проходки, Vм.
,
(1.1)
де t – час буріння.
1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
При виборі режиму буріння треба пам’ятати, що при зміні одного з параметрів не завжди вдається збільшити механічну швидкість і проходку на долото. Для кожної породи існує оптимальне поєднання навантаження на долото, частоти обертання долота і витрати промивної рідини.
При турбінному бурінні параметри режиму буріння взаємопов’язані. Із збільшенням витрати промивної рідини при незмінному навантаженні на вибій, частота обертання вала турбобура (долота) збільшується прямопропорційно. Так, наприклад, при збільшенні Q вдвічі, частота обертання також збільшується вдвічі. Якщо ж навантаження на вибій буде збільшено, а витрата промивної рідини залишається постійною, частота обертання вала турбобура (долота) зменшиться.
У практиці буріння свердловин витрату промивної рідини встановлюють з урахуванням забезпечення вигідних умов роботи турбобура і винесення розбуреної породи. З поглибленням свердловини, у зв’язку із зменшенням її діаметра, витрату промивної рідини знижують від інтервалу до інтервалу. Довжина інтервалу, на якому витрата промивної рідини залишається приблизно постійною, буває різною: від декількох сотень метрів до 2000 м і більше.
При бурінні в інтервалі, для якого встановлена постійна витрата промивної рідини, з трьох параметрів режиму буріння можна змінювати тільки навантаження на вибій, регулюючи тим самим частоту обертання долота.
Частота обертання долота, як це бачимо з характеристики турбіни турбобура (рис. 1.86), знятої при постійній витраті промивної рідини, досягає свого максимуму (близько 1100 хв-1) при знятті навантаження на вибій (М = 0).
При створенні навантаження на вибій частота обертання вала турбобура (долота) зменшується, а обертовий момент М збільшується. Ефективна робота турбобура буде забезпечена за таких навантажень на вибій, коли потужність на валу турбобура N досягає максимального значення. У цей період частота обертання вала турбобура дорівнює приблизно половині частоті його обертання за відсутності навантаження на вибій (близько 550 хв-1), а обертовий момент становить близько половини моменту гальмування вала турбобура (n = 0).
Рисунок
1.87
– Характеристика турбіни турбобура:
М
– обертовий момент на валу турбобура;
N
– потужність на валу турбобура;
р
– перепад тиску в турбіні турбобура;
η
– ККД турбіни турбобура
Як бачимо з рис. 1.87, за максимальної потужності на валу турбобура турбіна має і максимальне значення коефіцієнта корисної дії.
Навантаження на вибій вибирається залежно від твер-дості прохідних порід. При розбурюванні твердих порід бурильник для підвищення ефективності роботи долота збільшує навантаження, а при бурінні в м’яких породах – зменшує.
Саме тоді, незалежно від бурильника, частота обертання долота в першому випадку зменшується, а в другому – збільшується, що і потрібно для досягнення високих показників роботи долота. Найбільший ефект буде отриманий, коли завдяки застосуванню відповідних навантажень на вибій, частота обертання турбіни підтримуватиметься в робочій зоні (заштрихована частина діаграми на рис. 1.87).
При роботі турбобурів згідно з описаними умовами забезпечуються якнайкращі показники роботи долота, оскільки зменшення і збільшення частоти його обертання призводить до нестійкого режиму роботи турбобура.
При роторному бурінні немає певно вираженого взаємозв’язку параметрів режиму буріння, а отже, і впливу їх один на одного, як при турбінному бурінні. Тому оптимальний режим роторного буріння отримують при поєднанні вигідних значень кожного параметра окремо.
Витрата промивної рідини встановлюється, головним чином, згідно з умовами якісного очищення вибою свердловини.
Навантаження на вибій і частота обертання долота встановлюються для кожного геологічного горизонту з врахуванням твердості прохідних порід.
При електробурінні, як і при турбінному бурінні, важливою є частота обертання долота. Проте на відміну від турбінного буріння при електробурінні немає взаємозв’язку між параметрами режиму, а частота обертання долота цілком визначена. Це полегшує контроль параметрів режиму буріння і їх підтримування на оптимальному рівні.
