11 Клас
«О панно Інно…»
Автор – Павло Григорович Тичина
Передісторія створення вірша - Ще в ранній юності Тичина романтично за-кохався водночас у двох чарівних сестер — Полю та Інну Коновал — доньок чернігівського поета Івана Коновала (Вороньківського). У його домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходив і двадцятилітній семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові Поля, але вона не відповіла вза-ємністю. Ця нерозділена любов стала одним із найболючіших потрясінь його молодої душі. І ось через якийсь час поет, можливо, побачив на вулиці дівчину, чимось схожу на Інну. Одразу ж у серці завирували спогади, які було відтво-рено у відповідних асоціативних образах.
Особливості - туга за втраченим коханням
Віршовий розмір – ямб
Жанр – ліричний вірш, інтимна лірика
Дійові особи – ліричний герой, дівчина Інна (як образ далекого кохання)
«Арфами, арфами…»
Автор – Павло Григорович Тичина
Особливості - гімн весні як символу любові, життя. Із зб. «Сонячні кларнети» Автобіографічний характер
Художні засоби – асонанс, алітерація
Час дії – весна «квітами, перлами закосичена»
Жанр – ліричний вірш, пейзажна лірика
Дійові особи – ліричний герой
«Ви знаєте, як липа шелестить…»
Автор – Павло Григорович Тичина
Побудова – дві строфи по 6 рядків
Особливості - світле почуття кохання Прийом паралелізму: суголосно змальовано два світи:природи й людини.
Віршовий розмір – ямб
Жанр – поезія-мініатюра, інтимна лірика Це картина-елегія
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Молюсь і вірю»
Автор – Максим Тадейович Рильський
Особливості - побожне ставлення до життя, віра в щастя
Віршовий розмір – ямб
Жанр – вірш-рефлексія
Літературний напрям – неокласицизм
Дійові особи – ліричні образи «я» і «ти»; образи-символи: голуби (мир, кохання), синя глибина (небо, свобода, почуття).
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Я (Романтика)»
Автор – Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов)
Присвята – «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського
Побудова – заспів і 3 частини
Особливості - Розповідь від І особи. Поєднання картин марень і страшної дійсності. Засудження фанатизму, деградації особистості. Роздвоєність осо-бистості «Я чекіст, але я і людина». Фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення. Образ головного героя проектується на постать самого Миколи Хвильового. Постріл у скроню матері — це духовна смерть героя і фізичне самогубство автора — романтика загірної комуни, що втратив віру в революційні ідеали.
Місце дії – місто, будинок розстріляного шляхтича, де зібрався «чорний трибунал комуни»
Жанр – новела
Літературний напрям – поєднано елементи імпресіонізму, експресіонізму та неоромантизму
Дійові особи – Я, мати Марія (людська і Божа), загірна комуна (справедлива країна майбутнього), доктор Тагабат, Андрюша, Дегенгерат. Образ годинника – це пересторога Бога, що життя коротке.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Подвійне коло»
Автор – Юрій Іванович Яновський
Особливості - «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» - слова батька. В основі – ідеологічні розходження. Родинне і класове коло.
Побудова – двоплановість розповіді: на першому плані – братовбивство, на ІІ плані – батьки розповідають-згадують про синів..
Місце дії – степ під с.Компаніївка Половці родом із с.Дофінівка
Час дії – серпень 1919 р., один день
Жанр – новела
Літературний напрям – неоромантизм
Дійові особи - Мусій Половець, Половчиха, їх сини: Андрій – денікінець, Оверко – петлюрівець, Панас і Сашко – махновці, Іван – червоний командир, червоний комісар Герт; дощ – символ очищення.
Розділи роману «Вершники»: «Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі», «Батальйон Шведа», «Лист у вічність», «Чубенко, командир полку», «Шлях армій», «Адаменко».
«Шаланда в морі»
Автор – Юрій Іванович Яновський
Особливості - «І подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено і дружно, як ходили ціле життя»
Місце дії – шторм на морі
Жанр – новела
Літературний напрям – неоромантизм
Дійові особи – Чубенко, Мусій Половець, Половчиха.
юююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Любіть Україну»
Автор – Володимир Миколайович Сосюра
Особливості - вірш має форму послання до молоді з закликом любити Україну
Віршовий розмір – амфібрахій
Художні засоби – анафора (єдино початок, повторення рядків, слів), градація (поступове нагнітання виразності, емоційності).
Час дії – 1944 р. – остаточне визволення України від фашизму
Жанр – вірш-заповіт, соціально-політична лірика
Дійові особи – образ «вишневої» України
юююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Місто»
Автор – Валер’ян Петрович Підмогильний
Особливості - завоювати й зробити своїм зрусифіковане українське місто. Перше оповідання Степана – про бритву.
Епіграф - «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина - людина їсть і п’є: як тварина - вона множиться і як тварина - викидає; як янгол - вона має розум, як янгол - ходить просто і як янгол - священною мовою розмовляє» (Талмуд. Трактат Авот).
«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (А.Франс, «Таїс»).
Місце дії – місто Київ, Дніпро
Час дії –
Жанр – перший урбаністичний роман (зосередження уваги на місто).
Літературний напрям – неореалізм, постмодернізм
Дійові особи – Степан Радченко, Надійка, Левко, Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – хазяїн, Тамара Василівна (Мусінька) – дружина, коханка Степана; Максим – син Луки та Тамари; Борис Задорожній – товариш Степана; Зоська – коханка Степана; Рита – балерина; Вигорський – поет, товариш Степа-на;
ююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Моя автобіографія»
Автор – Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко)
Особливості - у назві твору використано тавтологію.
Засоби комічного – використання займенників середнього роду; використання дієслів у ІІІ особі однини; вульгаризми; іронія; жартівливі прислів’я та прика-зки; комічні ситуації та події; використання політичних та наукових термінів для зображення побутових явищ; повтори; підтекст.
Жанр – гумореска
Дійові особи – сам автор
«Сом»
Автор – Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко)
Особливості - із зб.»Мисливські усмішки». Твір має чотири частини
Місце дії – річка Оскіл на Харківщині
Час дії – ніч
Жанр – усмішка
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – дід Панько, Сабанаєв, Христя, Джой
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Мина Мазайло»
Автор – Микола Гурович Куліш
Особливості - Тематична близькість із п’єсами «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого й «Міщанин-шляхтич» Мольєра.
Тьотя Мотя: «Боже!..По-моєму, прілічніє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной»
Мокій хотів додати до свого прізвища частину Квач.
Мокій до Улі: «Та що там прізвище – у вас очі українські, губи, стан!..»
Дядько Тарас: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…»
Мина Мазайло: «..українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».
Комсомольці запропонували внести замість прізвищ всесвітню номерну систему.
Місце дії – події відбуваються в Харкові на вул. Н-ській, б.27 Холодної Гори. Тьотя Мотя – з Курська (Корєнний ринок, б.36), дядько Тарас – з Києва.
Час дії – 20-ті роки ХХ ст.., процес українізації
Жанр – сатирична комедія (п’єса)
Літературний напрям – постмодернізм, експресіонізм
Дійові особи – Мина Мазайло – службовець Килина (Лина) – його дружина, Мокрина (Рина) _ донька, Мокій – син; Уляна Розсоха – подруга Рини, тьотя Мотя – Мотрона Розторгуєва (сестра Мини), Тарас – дядько Мини, Баронова-Козино – учителька «правильних произношений», Тертика, Губа – комсомольці, друзі Мокія.
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Різдво»
Автор – Богдан-Ігор Васильович Антонич
Особливості - поєднано язичницькі й християнські мотиви. Автор по-своєму розкрив біблійну легенду про народження Хреста.
Місце дії – Лемківщина (лемки), містечко Дукля
Віршовий розмір – хорей
Жанр – ліричний вірш, філософська лірика
Літературний напрям –
Дійові особи – лемки, образ Місяця – символ Різдва, народження нового світу.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Зачарована Десна»
Автор – Олександр Петрович Довженко
Особливості - Це твір-спогад, працював над ним 14 років. Автобіографічний
У преамбулі до твору О. Довженко сформулював причини його написання: «Спогади, “викликані довгою розлукою з землею батьків” », бажання “усві-домити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних дже-рел”»?
Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у не-забутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».
Сашко на березі Десни побачив лева.
Перший гріх Сашка – повиривана молода морква.
У хаті висіла картина страшного Божого суду.
У дитинстві Сашко найбільше любив слухати музику клепання коси.
Місце дії – р.Десна,
Час дії –
Жанр – кіноповість, «автобіографічне оповідання» - так назвав автор
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – малий Сашко, Олександр Довженко (в ліричних відступах), Одарка Єрмолаївна – мати, Петро Семенович - батько, баба Марусина, дід Семен, Леонтій Созонович Опанасенко – учитель, дядько Самійло – косар, Тихон Бобир – мисливець.
Мати (нічого в світі так не любила, як саджати що-небудь у землю, «щоб проізростало»)
дід («схожий на Бога», «прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок», «пахнув землею і трохи млином», любив кашляти)
дядько Самійло (поганий хлібороб, але неперевершений косар)
батько («багато бачив я гарних людей, але такого як батько, не бачив»)
прабаба Марусина («була маленька й така прудка, і очі мала видющі й гострі, що сховатись від неї не могло ніщо у світі», без прокльонів не могла прожити і дня)