«І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє»
Автор – Тарас Григорович Шевченко
Епіграф - слова з Біблії «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого нена-видить, - лже оце». Автор натякає на панів-експлуататорів, які, знущаючись з народу, говорять, що його люблять.
Крилаті слова з твору - «Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя».
«Доборолась Україна
До самого краю…»
«Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь..»
«Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…»
«Одцурається брат брата І дитини мати»
«Обніміться ж, брати мої»
Молю вас, благаю!»
«Схаменіться! Будьте люди, Бо лихо вам буде».
Особливості - критика української еліти, байдужої до своєї історії. Заклик до соціального примирення. Твір починається вступом, який перегукується філо-софською думкою із віршем Г.Сковороди «Всякому місту – звичай і права»:«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля…»
Особливості композиції - Композиційно поема поділяється на п’ять частин: І - епіграф; ІІ - вступ, у якому ліричний герой закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій народ, не бути байдужою до долі України; ІІІ - ліричний герой критикує тогочасну українську еліту; ІV - йде узагальнення й проповідницький монолог автора; V -у кінці лунає заклик до інтелігенції повести народ правед-ним шляхом.
Жанр – послання
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – ліричний герой
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Чорна рада»
Підзаголовок – «Хроніка 1663 року»
Автор – Пантелеймон Олександрович Куліш
Побудова – 18 розділів
Історична основа роману - події, що відбулися після Переяславської угоди 1654 р. — боротьба за гетьманування на Лівобережній Україні після смерті Б. Хмельницького між Павлом Тетерею, Якимом Сомком, Іваном Брюховецьким
Особливості - це перший історичний роман в українській літературі
Місце дії – Ніжин, с.Хмарище, Київ
Час дії – весна 1663 р. – весна 1664р., до і після «чорної» ради (рада названа чорною, бо в ній брала участь чернь, тобто прості люди). Доба Руїни.
Жанр – роман-хроніка, історико-пригодницький роман
Літературний напрям – романтизм
Дійові особи – Яким Сомко, Іван Брюховецький (Іванець), полковник Шрам, Петро Шраменко, Павло Тетеря, Васюта, Кирило Тур, Матвій Гвинтовка, Ми- хайло Черевань, його дружина Меланія, донька Леся, Божий чоловік.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Максим Гримач»
Автор – Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська)
Побудова – 5 частин
Особливості - входить до збірки «Народні оповідання». Кульмінація – сцена самогубства Катрі.
Місце дії – хутір біля р.Дніпро недалеко від Черкас
Час дії – «коли панували в Україні Польща і Московщина»
Жанр – родинно-побутове оповідання за мотивами балади (оповідання-балада)
Літературний напрям – романтизм
Дійові особи – Максим Гримач, Катря, Тетяна – його доньки, Семен – коханий Катрі.
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Кайдашева сім’я»
Автор – Іван Семенович Левицький (Нечуй-Левицький)
Про твір - І. Франко: « Кайдашева сім’я» - найкраща оздоба українського пись-менства», це «арена людських пристрастей» (Євген Гуцало), «жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і за-хмареного тугою за кращим життям твору про селянство» ( М.Рильський)
Особливості композиції - Експозиція – розмова братів про дівчат. Зав’язка – одруження Карпа. Кульмінація – сварки; Мотря вибиває око Кайдашисі. Розв’язка – усихання груші. Через показ життєвих ситуацій автор змальовує здрібніння людської душі.
Місце дії – с.Семигори, с.Бієвці, Київ
Час дії – пореформена доба
Жанр – соціально-побутова повість
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – Омелько та Маруся Кайдаші, Карпо та Лаврін – сини, Мотря – дружина Карпа, Мелашка – дружина Лавріна, баба Палажка.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Автор – Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) та його брат Іван Білик
Передісторія роману – розповідь візника про полтавського розбійника Василя Гнидку, на основі розповіді Панас Мирний написав нарис «Подоріжжя од Пол-тави до Гадячого», що й став провісником роману. А Василь Гнидка став прототипом Чіпки.
Перша назва – «Пропаща сила»
Про твір - О. Білецький: "Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно й не за строгим планом»" Це роман з народного життя
Побудова – 4 частини, 30 глав
Особливості - найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти кривдників зробило Чіпку «пропащою силою»
Місце дії – с.Піски
Час дії – змальовано столітню історію села Події відбуваються напередодні та під час реформ 1861 р.
Жанр – соціально-психологічний роман, «роман з народного життя».
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – Мотря Жуківна, іі син Чіпка Варениченко, Галя – його дружина («польова царівна»), баба Оришка, дід Улас, Грицько Чупруненко – товариш дитинства Чіпки, Христя – його дружина, Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ) - батько Чіпки, Максим Ґудзь (Махамед) – батько Галі, Явдошка - його дружи-на, Пацюк, Лушня, Матня – «друзі» Чіпки, пани Польські.
Розділи твору: Частина І. «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Жив-жив!», «Тайна-невтайна», «Дознався», «Хазяїн»,
Частина ІІ. «Січовик», «Піски в неволі», «Пани Польські», «Махамед», «У москалях», «Максим – старшим»,
Частина ІІІ. «Нема землі», «З легкої руки», «Товариство», «Сповідь і покута», «Перший ступінь», «Слизька дорога», «На волі», «Сон у руку», «Наука не йде до бука»,
Частина ІУ. «Невзначай свої», «Розбишацька дочка», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі», «На своїм добрі», «Новий вік», «Старе – та поновлене», «Лихо не мовчить», «Так оце та правда?!»
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Мартин Боруля»
Автор – Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
Побудова – п’єса в 5 діях
Твір автобіографічний - подібна історія сталася в родині Івана Карпенка-Карого з його батьком Карпом Адамовичем, якого імперська влада після при-єднання до Росії позбавила привілею, і він усе життя «добивався дворянства», і така ж вийшла ситуація з прізвищем: у давніх паперах Тобілевич - у нових – Тобелевич.
Особливості - Основні ідеї: викриття хабарництва в судочинстві, засудження відмови від особистісних цінностей заради станової приналежності до дворя-нства. Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Місце дії – події відбуваються в родині багатого орендатора землі
Час дії – кілька тижнів (середина 19 ст.)
Жанр – трагікомедія
Літературний напрям – реалізм
Дійові особи – Мартин Боруля, Палажка – його дружина, Марися – донька, Степан – син; Омелько й Трохим – наймити; багатий шляхтич Гервасій Гуля-ницький та його син Микола; реєстратор з ратуші Націєвський; повірений Трандалєв;
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Гімн»
Автор – Іван Якович Франко
Про твір – «це другий заповіт українському народу» (Ю.Шевельов).
Особливості - провідний художній засіб – контраст. Вірш із зб. «З вершин і низин»
Віршовий розмір - хорей
Жанр – громадянська лірика
Літературний напрям –
Дійові особи – алегоричний образ «вічного революціонера» й «злої руїни»
«Мойсей»
Автор – Іван Якович Франко
Побудова твору – пролог і 20 пісень
Поштовх до написання – побачив скульптуру Мойсея роботи Мікеланджело, коли був в Італії. В основі твору - біблійна історія, як Мойсей вивів єврейський народ з єгипетської неволі. Конфлікт вождя і народу.
Віршовий розмір – пролог – ямб, весь твір - анапест
Особливості - тема – смерть Мойсея, як пророка, не признаного народом. Мойсей блукав по арабській пустині 40 років.
Місце дії – Близький Схід
Час написання – січень-липень 1905 р.
Жанр – філософська поема
Літературний напрям –
Дійові особи – Мойсей, Авірон, Датан, Азазель (демон пустелі), Єгова, Єгошуа (князь конюхів, новий проводир).
«Чого являєшся мені у сні»
Автор – Іван Якович Франко
Автобіографічність твору – почуття до польки Юзефи Дзвонковської
Особливості - із збірки «Зів’яле листя» Багато риторичних запитань. Головна тема – нерозділене кохання поета.
На музику поклав – К.Данькевич
Віршовий розмір - ямб
Жанр – вірш монолог-сповідь
Літературний напрям –
Дійові особи – ліричний герой (сам автор)
Юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
Новітня література (література ХХ ст.)
«Тіні забутих предків»
Автор – Михайло Михайлович Коцюбинський
Особливості - зображення звичаїв та побуту гуцулів, єдності людини з при-родою; язичницьких та християнських вірувань. Іван і Марічка – українські Ромео та Джульєтта.
Матеріал до твору – їздив до с.Криворівня на Гуцульщині на запрошення Володимира Гнатюка (співак, фольклорист)
Місце дії – Карпати
Жанр – повість
Екранізація твору – С.Параджанов. 1964 р.
Літературний напрям – модернізм, імпресіонізм
Дійові особи – Іван Палійчук, Марічка Гутенюк, Палагна – дружина Івана, Юра – ворожбит, Чугайстир – добрий лісовий дух, Арідник – злий дух, нявка (Маріч- ка), Щезник.
«Intermezzo»
Автор – Михайло Михайлович Коцюбинський
Присвята – кононівським полям
Особливості - інтермецо – це перепочинок. Автобіографічна. Написано від І особи. Кульмінація – зустріч із селянином.
Місце дії – біля с.Кононівка відпочивав у друга Євгена Чикаленка (поблизу Яготина на Київщині).
Час написання – 1908 р., час реакції
Жанр – новела. Поезія в прозі з елементами драми (є дійові особи)
Літературний напрям – модернізм, імпресіонізм
Дійові особи –Митець (громадський діяч), Сонце, Моя утома, Ниви в червні, Зозуля, три білі вівчарки: Пава, Трепов, Оверко, Жайворонки, Людське горен, Залізна рука міста (поїзд).
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Земля»
Автор – Ольга Юліанівна Кобилянська
Особливості - братовбивство – перш огріх зла у світі. Земля дісталася синові Анни та Петра. Головні проблеми: влада землі та влада долі над людиною.
Місце дії – гуцульська родина с.Димки поблизу Чернівців недалеко від р. Серет на Буковині
Прототипи – реальна родина Костянтина Жижіяна, його сини Сава та Михайло
Час дії – 19 ст.
Жанр – соціально-психологічна повість
Літературний напрям – модернізм, символізм
Дійові особи – Івоніка та Марійка Федорчуки, Сава та Михайло – їх сини; Рахіра – двоюрідна сестра, кохана Сави; Анна – наречена Михайла; Петро- чоловік Анни. брат Докії; Григорій – батько Рахіри; Василь Чоп’як, його дружина Докія, донька Парасинка, її чоловік Тодорика.
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Лісова пісня»
Автор – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)
Особливості - Кульмінація – згорає верба й подвір’я Лукаша. Лукаш грає на сопілці. Елементи перетворень: лісовик перетв. Лукаша на вовкулаку: Мавка перетворюється на вербу. Мавка: Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
Місце дії – старезний ліс на Волині
Написання – за 3 тижні у м.Кутаїсі на Кавказі
Жанр – драма-феєрія (фантастично-казковий сюжет, перетворення)
Дійові особи – Лукаш, його мати, дядько Лев, Килина, її діти. Лісові мешканці: Мавка, Перелесник, Потерчата, Лісовик, Русалка, Злидні, «Той, що в скалі сидить», Доля, Куць, «Той, що греблі рве».
«Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь»)
Автор – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)
Особливості - із збірки «На крилах пісень»
Віршовий розмір – анапест
Жанр – ліричний вірш
Дійові особи – ліричний герой (сама авторка)
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Камінний хрест»
Автор – Василь Семенович Стефаник
Особливості - показ еміграції західноукраїнських селян до Америки. Камінний хрест – пам’ятник емігрантам. Кульмінація – танець Івана Дідуха.
Прототипи – Штефан Дідух, односелець Стефаника, емігрував до Канади
Місце дії – село Русів на Івано-Франківщині (нині)
Жанр – психологічна новела
Літературний напрям – модернізм, експресіонізм
Дійові особи – Іван Дідух (Переломаний), його дружина Катерина, їх сини, кум Михайло. Образ камінного хреста символ страдницької долі селянина.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Блакитна панна»
Автор – Микола Кіндратович Вороний
Особливості - це гімн весняній природі, молодості, натхненню.
Віршовий розмір - хорей
Жанр – ліричний вірш, пейзажна лірика
Літературний напрям – символізм
Дійові особи – Блакитна Панна – алегоричний образ весни.
ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Чари ночі»
Автор – Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба)
Особливості - краса життя й кохання. Вітаїстичні (життєлюбні) мотиви
Віршовий розмір – ямб
Час дії – весна
Жанр – вірш-романс, інтимна лірика
Літературний напрям –
Дійові особи – закоханий ліричний герой
«О слово рідне! Орле скутий!»
Автор – Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба)
Особливості - любов до рідної мови, заклик берегти рідне слово
Віршовий розмір – ямб
Жанр – ліричний вірш-медитація, патріотична лірика
Дійові особи – образи-символи: меч, сонце, слово
юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю
«Момент»
Підзаголовок – «З оповідань тюремної Шехерезади»
Автор – Володимир Кирилович Винниченко
Особливості - історія короткої любові революціонера й панночки. Життя таке плинне. Оповідь від І особи. Авторська ідея: усе, що природне – є прекрасним. « Щастя - момент. Далі вже буденщина, пошлість. ...Саме найбільше щастя буде мізерним у порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде...» - переконана Муся.
Місце дії – дорога через кордон
Час дії – навесні
Жанр – імпресіоністична новела
Літературний напрям – імпресіонізм
Дійові особи – оповідача звати В’язень Шехерезада; революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустін.
Ююююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю