Усна народна творчість

«Ой Морозе, Морозенку»

Автор – народ

Особливість побудови -

Місце дії – Савур-могила

Час дії – боротьба з татарами в 15-17 ст.

Жанр – історична народна пісня

Літературний напрям –

Дійові особи – Морозенко, татари

«Чи не той то Хміль»

Автор – народ

Особливість побудови -

Місце дії – бій під Жовтими Водами

Час дії – час визвольної боротьби 1648-1654 р.р. ( з-під влади Польщі)

Жанр – історична пісня

Літературний напрям –

Дійові особи – Б.Хмельницький

«Дума про Марусю Богуславку»

Автор – народ

Особливості - виконується речитативом, за її мотивами були написані твори: історична драма «Маруся Богуславка» (І.Нечуй-Левицький), поема «Маруся Богуславка» (П.Куліш), роман «Маруся Богуславка» (І.Багряний), драма «Маруся Богуславка» (А.Старицький), драма «Ясні зорі» (Б.Грінчен-ко), оповідання «Турецькі бранці» (С.Воробкевич) тощо.

Місце дії – Туреччина

Час дії – боротьба з турецько-татарськими загарбниками, дія відбувається на Великдень

Жанр – народна дума

Літературний напрям –

Дійові особи – Маруся Богуславка, 700 козаків-невольників (у неволі були 30 літ)

«Бондарівна»

Автор – народ

Особливості - використання метаморфози (перевтілення), відомо понад 30 варіантів балади

Місце дії – місто Богуслав

Час дії – середина 18 ст.

Жанр – народна балада

Літературний напрям –

Дійові особи – Бондарівна, пан Каньовський (реальний образ магната Миколи Потоцького)

Давня українська література

«Повість минулих літ» (повна назва – «Се повість минулих літ звідки почалась Руська земля, хто в Києві першим почав княжити і звідки Руська землі стала буть»)

Автор – повість мала 3 редакції: І – складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором Літописцем (розповідь до 1113 р.) ІІ – складена ігуме- ном Видубицького монастиря Сильвестром (до1116р.), ІІІ – виготовлена і Видубицькому монастирі сином В.Мономаха Мстиславом (до 1118 р.).

Особливості - оригінал не зберігся, твір зберігся в пізніших списках (Лаврен-тіївський (1377р), Іпатіївський).

Про що написано - Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янсь-кої писемності, про напад хозар, про заснування Києва, про помсту Ольги, відбиває настрої різних суспільних верств.

Переклади – рос.мовою – Д.Лихачов, Б.Романов, А.Кузьмін, українською – Л.Махновець у 1990 р.

Місце дії – Київська Русь

Час дії – укладені на початку 12 ст. Оповідь доведена до 1118 р.

Жанр – літописне зведення

Літературний напрям – монументалізм

Дійові особи – київські князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир, Яро-слав; засновники Києва – Кий, Щек, Хорив, їхня сестра Либідь; Кирило Ко-жум’яка; перші українські святі: Ольга, Володимир, Антоній та Феодосій Печерські, Борис і Гліб тощо

«Слово о полку Ігоревім»

Автор – невідомий

Як називають твір – шедевр укр.й світового письменства, «лебедина піс-ня Київської Русі»

Особливості - Святослав проронив «золоте слово зі слізьми змішане», у якому закликав князів до об’єднання. Оригінал твору знайшов у 1792 р. граф Олексій Мусін-Пушкін. Перше видання – 1800 р.

Переклад – українською мовою: Іван Вагилевич, М.Максимович, С.Рудансь-кий, Ю.Федькович, І.Франко, Панас Мирний, І.Огієнко, Т.Шевченко («Плач Ярославни»).

Місце дії – Путивль-град, р.Каяла, Київ, половецька земля

Час дії – княжа доба, події 1185 р.

Жанр – ліро-епічна героїчна поема, сам автор вказав, що це «слово», «пісня», «повість»

Літературний напрям – орнаиенталізм

Дійові особи – Руська земля, Новгород-Сіверський князь Ігор Святосла-вович, його син Володимир, дружина Ярославна (Єфросинія), брат Всево-лод , племінник Святослав Ольгович, батько Святослав (Київський князь), співець Боян, половці: Гзак, Кончак Овлур.

юююююююююююююююююююююююююююююююююююююю

«De libertate» («Про свободу»)

Автор – Григорій Савич Сковорода

Особливості - ствердження думки, що воля – найбільше багатство

Віршовий розмір - дактиль

Місце дії – Україна

Час дії – часи кріпацтва

Жанр – громадянсько-патріотична лірика

Літературний напрям – бароко

Дійові особи – Богдан Хмельницький

«Всякому місту – звичай і права»

Автор – Григорій Савич Сковорода

Особливості - із збірки «Сад божественних пісень», цю пісню використа-но І.Котляревським і «Наталці Полтавці» (арія возного). Твір побудовано на антитезі (протиставленні). Головна думка: у людини совість повинна бути чистою, як кришталь.

Віршовий розмір - дактиль

Місце дії – оповідь про життя різних верств населення України

Час дії – ІІ половина 18 ст.

Жанр – громадянсько-філософська сатирична поезія, зразок духовної лірики

Літературний напрям – бароко

Дійові особи – пани, підпанки, купці, козацька старшина, судді, учителі

«Бджола і Шершень»

Автор – Григорій Савич Сковорода

Особливості - із збірки «Байки харківські», прозова форма, Побудова: опо-відна частина (фабула), мораль («сила»). Форма викладу – діалог. Головна ідея – «сродна праця» (це праця, що стала природною потребою й приносить задоволення). У творі автор наводить слова древнього Епікура «Подяка бла-женній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

Місце дії –

Час дії – літо

Жанр – байка

Літературний напрям – бароко

Дійові особи – Бджола, Шершень (це образи алегоричні: Бджола – образ працьовитої, мудрої людина, Шершень – ледар, нероба, що звик користу-ватися працею інших).

юююююююююююююююююююююююююююююююююююююююю

Нова література (література кінця 18 – початку 20 ст.)

«Енеїда»

Називали – перша ластівка нової української літератури, енциклопедія укра-їнського життя, це перша друкована українська книга, написана живою народною мовою.

Автор – Іван Петрович Котляревський

Видання – 1798 р. – Петербугр (Максим Пурпура) без дозволу автора, 1842 р. –Харків, повне видання, після смерті письменника.

Особливості - в основі твору- сюжет «Енеїди» римського поета Вергілія Над твором автор працював більше 30 років (з перервами).

Віршовий розмір – ямб

Побудова, композиція – Твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.

Експозиція: знайомство з Енеєм і його ватагою троянців, які нагадують козаків- запорожців, з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями і войовничим наст-роєм.

Зав’язка: подорож Енея з троянцями у пошуках Італії.

Кульмінація: битва Енея з Турном, у результаті якої боги також розділились на два загони.

Розв’язка: перемога Енея над Турном, бо Зевс зглянувся на героя і став на його бік: «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь».

Місце дії – описано мандри Енея і його ватаги від зруйнованої греками Трої до побудови «сильного царства» в Італії ТРЕБА розуміти, що це шлях українських козаків після зруйнування Запорозької січі царицею Катериною ІІ, коли вони подалися в мандри за Дунай, на Кубань у пошуках кращого життя.

Час дії – 18 ст – початок 19 ст., життя після 1775 року (зруйнування Запорозь-кої Січі), часи підкорення України Росією.

Жанр –ліро-епічна бурлескно-травестійна поема (бурлеск – зображення комічного серйозно, а серйозного – в комічному плані; травестія – «переодяг» троянців в український одяг, події переніс на Україну).

Літературний напрям – класицизм

Дійові особи – Еней, троянці, Анхіз – цар Трої, батько Енея, Дідона (правите-лька Карфагена), цар Латин (Латинська земля), його дружина Амата, донька Лавінія; Турн – цар рутульський, Еванд– цар аркадський, Палант – його син; Низ та Евріал – побратими Енея; Сівілла – жриця бога сонця Феба; боги: Зевс (Юпітер) – верховний бог, бог блискавки та грому, Юнона (Гера) – його дру-жина, богиня шлюбу, Венера (Афродита) – мати Енея, побічна дочка Зевса, богиня кохання; Еол – брат Зевса, бог вітрів; Нептун – брат Зевса, бог моря; Вулкан – чоловік Венери, покровитель вогню й ковалів; Меркурій – син Зевса, бог торгівлі, посланець божий.