4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Правопис прийменників

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з’ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені). Правопис сполучників

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. Правопис часток

Непохідні (первинні)

Похідні (вторинні)

прийменники, які не походять від інших частин мови

утворені скла­данням двох чи кількох непохі д­них приймен.

утворені поєднан­ням іменників та прислівників з не-похідними прийм.

утворені пере­ходом слів ін­ших частин мо­ви в прийм.

у, на, до, з, без, для

задля, поміж, з-за

під час, назустріч, відповідно до

близько, кінець, шляхом

Прості

Складні (пишуться разом, з першою частиною з-, із— через дефіс)

Складені (пишуться окремо)

без, до, по, близько

з-над, попід, понад, заради

у зв’язку з, згідно з, на чолі

Прийменники

Відмінки

Приклади

без, біля, до, з-за, з-під, проти, серед

родовий

без допомоги, до лісу, з-за обрію, серед міста

назустріч, напереріз, наперекір, усупереч, навздогін

давальний

назустріч долі, напере­кір батькові, усупереч теорії

над, під, перед, поза

знахідний, орудний

над усе, під листя, над усім, під сонцем

на, об, о, по

знахідний, місцевий

на роботу, об землю, на небі, о першій годині

з (із, зі), між, за

родовий, знахідний, орудний

з дерева, з дерево (заввишки), з деревом

У (в)

Р.в., З.в., М.в.

у тебе, у книгу, у повісті

Сурядні (з’єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення)

Підрядні (поєднують головну та залежну частини складнопідрядного речення)

єднальні:

і, й, та (і), і…і, ні…ні, ані…ані, не тільки … а й

причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв ‘язку з тим що

часові: коли, тільки, як, щойно, лед­ве, як тільки, після того як

протиставні:

а, але, та (але), зате, проте, однак

умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо…то

мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб

розділові:

або, чи, хоч, або…або, чи…чи,

хоч…хоч, то…то,

чи то…чи то, не то…не то

допустові: хоч, хоча, дарма що, не­зважаючи на те що, хай, нехай

порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов, ніби, немовбито

з’ясувальні: що, щоб, як

міри та ступеня: аж, що аж, що й

наслідкові: так що

Прості

Складні (пишуться завжди разом)

Складені (пишуться завжди окремо)

і, й, а, але, та, чи, бо, як, коли, хоч

якби (як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов)

тому що, дарма що, для того щоб, так що

Одиничні

Повторювані

Парні

а, але, зате, проте, однак, бо, коли (Ка­раюсь, мучуся, але не каюсь ).

і..і, ні…ні, або…або, то…то, не то…не то (Місяць …то виринав, то потопав).

хоч…але, не тільки…а й, як…так і, якби…то й (Як дбаєш, так і маєш).

Сполучники

Однозвучні слова

• не мають лексичного значення

• мають лексичне значення

• не є членами речення

• є членами речення

• не відповідають на питання

• відповідають на питання

• можна замінити сполучником-синонімом

• не можна замінити сполучником-синонімом

• здебільшого не наголошуються

• на повнозначне слово падає наголос

проте, зате ( = але, однак)

Землю омив рясний дощ, проте не приніс прохолоди.

про те, за те

(прийменник із займенником) Я думаю про те, до якого університету вступати.

якби, якщо ( = коли б)

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

як би (прислівник з часткою), як що (займенник з часткою)

Як би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

щоб ( = аби)

Щоб руки вміли, треба працюва­ти головою.

щб б (займенник із часткою)

Що б не трапилося, усе мине.