- •1. Предмет і основні завдання курсу „Педагогіка”.
- •2. Особливості педагогічної професії.
- •3. Основні категорії педагогіки.
- •4. Методи педагогічних досліджень.
- •5. Загальна характеристика педагогічного процесу.
- •6. Класифікація методів виховання.
- •8. Зміст роботи класного керівника.
- •9. Система освіти в Україні.
- •Міністерство має нову назву Міністерство освіти, і науки, молоді та спорту України
- •10. Особистісно орієнтоване навчання.
- •11. Проблема мети виховання в педагогіці.
- •12. Загальна характеристика навчального процесу.
- •13. Основні напрями виховання.
- •14. Функції навчального процесу.
- •15. Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі.
- •16. Методи навчання, їх класифікація та загальна характеристика.
- •17. Форми організації навчання, їх класифікація.
- •18. Сутність і зміст процесу виховання.
- •19. Методи виховання.
- •20. Види, форми, методи контролю та оцінювання знань учнів.
- •21. Виховання як педагогічна категорія.
- •22. Закони та закономірності виховання.
- •23. Основні напрями модернізації системи освіти в Україні.
- •24. Принципи виховання.
- •25. Система педагогічних наук.
- •26. Поняття методів навчання.
- •27. Процес навчання як категорія дидактики.
- •28. Навчання, виховання і психічний розвиток особистості.
- •29. Зміст освіти як дидактична категорія.
- •30. Форма організації навчання як дидактична категорія.
- •31. Проблема диференціації навчання у загальноосвітній школі.
- •32. Сучасні підходи до здійснення виховного процесу.
- •33. Соціальна зумовленість мети виховання.
- •34. Гуманізація як провідний принцип виховання.
- •35. Основні напрями змісту виховання.
- •36. Шляхи і засоби реалізації змісту виховання.
- •37. Класифікація форм організації виховного процесу.
- •38. Теорія і практика колективного виховання.
- •39. Проблема співвідношення особистості й колективу у виховному процесі.
- •40. Педагогічне керівництво процесом формування колективу.
- •41. Родинно-сімейне виховання.
- •42. Взаємодія школи і сім’ї в процесі виховання школярів.
- •43. Дитячі та юнацькі організації у вихованні учнівської молоді.
- •44. Урок – основна форма організації навчання у загальноосвітній школі.
- •45. Структура та функції державних органів освіти
- •46. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •47. Планування роботи школи.
- •48. Основні категорії дидактики.
- •49. Завдання і функції класного керівника.
- •50. Планування роботи класного керівника.
15. Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі.
Управління загальноосвітнім навчальним закладом в системі середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» здійснюють відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування й підпорядковані їм органи управління освітою.
Безпосереднє керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснюється його директором та органами громадського самоврядування.
До органів громадського самоврядування в системі освіти належать загальні збори (конференція) колективу; рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; всеукраїнський збір (з’їзд) працівників освіти.
Змістом діяльності самоврядування є самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання; прийняття на роботу педагогічних та інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування в навчально-виховних закладах.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегати конференції з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій: працівників навчального закладу – зборами трудового колективу; учнів навчального закладу другого, третього ступеня – класними учнівськими зборами; батьків, представників громадськості – класними батьківськими зборами.
Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликаються не менше одного разу на рік.
У період між загальними зборами (конференцією) вищим органом громадського самоврядування є рада загальноосвітнього навчального закладу. В окремих випадках повноваження ради можуть виконувати загальні збори. До ради загальноосвітнього навчального закладу обираються пропорційно представники від працівників цього закладу, учнів школи другого – третього ступенів, батьків, які обранні загальними зборами (конференцією) відкритим або таємним голосуванням. Рада загальноосвітнього навчального закладу скликається її головою, засновником, а також членами ради, якщо за це висловилось не менше третини її складу, директором навчального закладу.
Важливим постійно діючим колегіальним дорадчим органом загальноосвітньої школи є педагогічна рада, очолювана директором школи. До її складу входять директор школи, його заступники, вчителі, вихователі, шкільний лікар, бібліотекар, педагог-організатор. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але збирається не менше чотирьох разів на рік для вирішення найважливіших навчально-виховних завдань школи.
Безпосереднє керівництво роботою загальноосвітньої школи здійснює адміністрація школи, до її складу входять директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини, їхні права та обов’язки визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.