- •1. Предмет і основні завдання курсу „Педагогіка”.
- •2. Особливості педагогічної професії.
- •3. Основні категорії педагогіки.
- •4. Методи педагогічних досліджень.
- •5. Загальна характеристика педагогічного процесу.
- •6. Класифікація методів виховання.
- •8. Зміст роботи класного керівника.
- •9. Система освіти в Україні.
- •Міністерство має нову назву Міністерство освіти, і науки, молоді та спорту України
- •10. Особистісно орієнтоване навчання.
- •11. Проблема мети виховання в педагогіці.
- •12. Загальна характеристика навчального процесу.
- •13. Основні напрями виховання.
- •14. Функції навчального процесу.
- •15. Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі.
- •16. Методи навчання, їх класифікація та загальна характеристика.
- •17. Форми організації навчання, їх класифікація.
- •18. Сутність і зміст процесу виховання.
- •19. Методи виховання.
- •20. Види, форми, методи контролю та оцінювання знань учнів.
- •21. Виховання як педагогічна категорія.
- •22. Закони та закономірності виховання.
- •23. Основні напрями модернізації системи освіти в Україні.
- •24. Принципи виховання.
- •25. Система педагогічних наук.
- •26. Поняття методів навчання.
- •27. Процес навчання як категорія дидактики.
- •28. Навчання, виховання і психічний розвиток особистості.
- •29. Зміст освіти як дидактична категорія.
- •30. Форма організації навчання як дидактична категорія.
- •31. Проблема диференціації навчання у загальноосвітній школі.
- •32. Сучасні підходи до здійснення виховного процесу.
- •33. Соціальна зумовленість мети виховання.
- •34. Гуманізація як провідний принцип виховання.
- •35. Основні напрями змісту виховання.
- •36. Шляхи і засоби реалізації змісту виховання.
- •37. Класифікація форм організації виховного процесу.
- •38. Теорія і практика колективного виховання.
- •39. Проблема співвідношення особистості й колективу у виховному процесі.
- •40. Педагогічне керівництво процесом формування колективу.
- •41. Родинно-сімейне виховання.
- •42. Взаємодія школи і сім’ї в процесі виховання школярів.
- •43. Дитячі та юнацькі організації у вихованні учнівської молоді.
- •44. Урок – основна форма організації навчання у загальноосвітній школі.
- •45. Структура та функції державних органів освіти
- •46. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •47. Планування роботи школи.
- •48. Основні категорії дидактики.
- •49. Завдання і функції класного керівника.
- •50. Планування роботи класного керівника.
43. Дитячі та юнацькі організації у вихованні учнівської молоді.
Сьогодні в Україні діють такі дитячі та юнацькі організації
1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем (Молоді республіканці України, Об’єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Спілки українського студентства (СУС), Молодіжна організація спілки офіцерів України “Сокіл” та ін.).
2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем (Спілка молодіжних організацій України (СМОУ), Українська республіканська рада молодих вчених і спеціалістів та ін.).
3. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України (“Товариство Лева”, товариство “Щире братство”, Молодіжне товариство “Кіш” та ін.).
4. Дитячі громадські організації (“Пласт”, Спілка української молоді (СУМ), Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ”).
Українська скаутська організація “Пласт” заснована 1911 р. Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїм завданням всебічне патріотичне і національне виховання, розвиток моральних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. Офіційне відродження “Пласту” в Україні відбулося 13 квітня 1991 р. на установчому з’їзді. В основі пластового виховання – заборона політизації дитини. Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років. “Пласт” має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу.
Спілка української молоді (СУМ) утворена 1925 р. в Києві. Своє головне завдання вбачала у звільненні України, створені української самостійної соборної держави. Спілка поділяється на три основні організаційні ланки: молодіжне юнацтво (6-12 років), юнацтво (12–16 років), старше юнацтво (16–18 років), старші члени організації – дружинники (18–35 р.).
Спілка піонерських організацій України (СПОУ) утворена наприкінці 1990 р. Її девіз: “За Батьківщину, добро і справедливість!”. Виховна система організації будується за трьома напрямами: “ Я – Батьківщина”, родина – сімейне виховання, повага до своєї родини, “Я” – самовдосконалення, виховання себе як особистості. Спілка поділяється на три вікові групи: 7–9 років (діти, які вважаються помічниками); 10–12 років (умільці); 13–14 років (майстри). Символ – веселка, знак – галстук, на якому відтворено сім кольорів.
Українське дитячо-юнацьке товариство “Січ” започатковане в лютому 1993 р. Гасло: “Сила, істина, честь!” Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні “державницької ідеї”, формуванні нового типу українського характеру, тощо. Головні напрями роботи – вивчення історії козацтва, військо-патріотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.
Установи освіти намагаються розширити свою співпрацю з дитячими та молодіжними організаціями у справі виховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні семінари працівників освіти і дитячих та молодіжних організацій, співучасть в організації спортивного, оздоровчого таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівництву дитячих та молодіжних організацій.