- •1. Предмет і основні завдання курсу „Педагогіка”.
- •2. Особливості педагогічної професії.
- •3. Основні категорії педагогіки.
- •4. Методи педагогічних досліджень.
- •5. Загальна характеристика педагогічного процесу.
- •6. Класифікація методів виховання.
- •8. Зміст роботи класного керівника.
- •9. Система освіти в Україні.
- •Міністерство має нову назву Міністерство освіти, і науки, молоді та спорту України
- •10. Особистісно орієнтоване навчання.
- •11. Проблема мети виховання в педагогіці.
- •12. Загальна характеристика навчального процесу.
- •13. Основні напрями виховання.
- •14. Функції навчального процесу.
- •15. Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі.
- •16. Методи навчання, їх класифікація та загальна характеристика.
- •17. Форми організації навчання, їх класифікація.
- •18. Сутність і зміст процесу виховання.
- •19. Методи виховання.
- •20. Види, форми, методи контролю та оцінювання знань учнів.
- •21. Виховання як педагогічна категорія.
- •22. Закони та закономірності виховання.
- •23. Основні напрями модернізації системи освіти в Україні.
- •24. Принципи виховання.
- •25. Система педагогічних наук.
- •26. Поняття методів навчання.
- •27. Процес навчання як категорія дидактики.
- •28. Навчання, виховання і психічний розвиток особистості.
- •29. Зміст освіти як дидактична категорія.
- •30. Форма організації навчання як дидактична категорія.
- •31. Проблема диференціації навчання у загальноосвітній школі.
- •32. Сучасні підходи до здійснення виховного процесу.
- •33. Соціальна зумовленість мети виховання.
- •34. Гуманізація як провідний принцип виховання.
- •35. Основні напрями змісту виховання.
- •36. Шляхи і засоби реалізації змісту виховання.
- •37. Класифікація форм організації виховного процесу.
- •38. Теорія і практика колективного виховання.
- •39. Проблема співвідношення особистості й колективу у виховному процесі.
- •40. Педагогічне керівництво процесом формування колективу.
- •41. Родинно-сімейне виховання.
- •42. Взаємодія школи і сім’ї в процесі виховання школярів.
- •43. Дитячі та юнацькі організації у вихованні учнівської молоді.
- •44. Урок – основна форма організації навчання у загальноосвітній школі.
- •45. Структура та функції державних органів освіти
- •46. Контроль і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •47. Планування роботи школи.
- •48. Основні категорії дидактики.
- •49. Завдання і функції класного керівника.
- •50. Планування роботи класного керівника.
36. Шляхи і засоби реалізації змісту виховання.
Виховання – це дзеркало суспільного ладу, це соціальне замовлення кожного суспільства. У вихованні треба враховувати те, що саме діяльність особистості (вихователя, вихованця) є визначальною для успіху у вихованні. Саме тому була сформульована діяльно-особистісна концепція. З точки зору цієї концепції, виховання – це цілеспрямований, педагогічно організований, двосторонній процес взаємопов’язаної та взаємообумовленої діяльності вихователя і вихованця, у процесі якої вихователь формує соціально-значущі якості особистості (громадянськість, патріотизм, екологічну, економічну культуру, моральні якості, естетичний смак, національну гідність та ін.), досвід громадянської поведінки (формує навички й уміння поведінки в суспільстві), впливає на почуття, свідомість, поведінку вихованця, а вихованець оволодіває і виробляє в себе ці якості та поведінкові вміння і навички.
Шляхами підвищення ефективності процесу виховання є:
- подолання формалізму у виховній роботі шляхом уникнення безсистемності у виховній роботі та подолання заорганізованості учнів безліччю безцільних заходів.
- вдосконалення процесу виховання шляхом:
а) організації у школі виховних центрів;
б) органічного поєднання завдань, що вирішують школи з потребами середовища;
в) створення у школі атмосфери поваги до знань;
г) підбору раціонального змісту виховання відповідно до мети виховання;
д) своєчасного проведення виховних заходів, акцент на профілактику негативних явищ в учнівському середовищі;
е) використання різноманітних форм і методів виховного впливу відповідно до віку учнів;
є) підвищення емоційної насиченості виховних заходів;
ж) подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів; з) створення умов для розвитку самостійності учнів.
Засоби – те, за допомогою чого відбувається виховання: предмети твори духовної і матеріальної культури (наукові посібники, книжки, газети, твори мистецтва), слово вихователя, різноманітні види діяльності (навчання, гра, художня самодіяльність, спорт), конкретні заходи (вечори, збори). Ці засоби використовуються в процесі реалізації того чи іншого методу.
37. Класифікація форм організації виховного процесу.
Форма виховання - це зовнішня, організацiйна характеристика виховного процесу, ко.мпозицiя виховного заходу. Виховний захiд − органiзована педагогом дiяльнiсть учнiв, спрямована на розв'язання виховних завдань.
Найбiльш поширеною є класифiкацiя форм виховання залежно вiд кiлькостi дiтей, якi беруть у них участь: Macoвi (участь ycієї школи, класу), груповi та iндивiдуальнi.
Форми виховної дiяльностi класифікують також у вiдповiдностi з напрямками виховної роботи класного керiвника (вихователя).
Наприклад, органiзацiї пізнавальної діяльності учнiв вiдповiдають такi форми: вiкторина, аукцiон знань, iнтелектуальна гра «Що? Де? Коли?, засiдання клубу допитливих, конкурс проектiв, конкурс ерудитiв, iнтелектуальний конкурс, дiловi iгри, огляд знань, наукові конференцiї, конкурс винахiдникiв i фантазерiв, тypнip оратopiв, усний журнал, практичнi заняття) тощо.
Для реалiзацiї завдань морального виховання широко застосовують тaкi форми: «круглий стiл»), прес-конференцiї, усні журнали, диспути, вечори запитань i вiдповiдей, бесiди на етичнi теми, огляд лiтератури з рiзноманiтних проблем, лiтературно-музичнi композицiї, практичнi заняття типу «Культура спiлкуванню), «Єднiсть прав i обов'язкiю), акцiї милосердя, пошукова дiяльнiсть тощо.
Профорiснтацiю учнiв органiзують за допомогою таких форм: зустрiчi з представниками рiзних професiй; «У світi професiй)); «Як вибирати професію»); екскурсії на виробництво; гра-конкурс «Чия професiя краща?)), захист професiй, місто веселих майстрiв тощо.
В естетичному вихованнi доречнi лiтературнi i музичнi вечори i ранки, «година поезії»), екскурсї до музеїв, вiдвiдання тeaтpiв, виставок, прогулянки на природу, бесiди про музику i живопис, класні диско вечори, свята мистецтв, огляди журнашв, випуск рукописних журналiв, концерт «Ромашка), естафета улюблених занять, турнір знавцiв поезiї, жива газета, подорож у минуле, лицарський турнip тощо.
У фізичному вихованні корисні iгри типу «Веселi старти», малi олiмпiйськi iгри, туристичнi походи i естафети, зустрiчi з представниками рiзних видiв спорту, спортивнi вечори i ранки, бесiди про гігієну, здоров'я i фiзичну культуру i таке iнше.
Позакласна виховна робота – різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Вона спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду.
