20. Види, форми, методи контролю та оцінювання знань учнів.

Контроль знань учнів складається з: перевірки – виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки – вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку – фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю: попередній, поточний, періодичний, підсумковий.

За формами контроль буває: індивідуальний, груповий, фронтальний та ущільнений (об’єднання декількох форм).

Методи контролю – сукупність методів, які дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.

Існують такі методи контролю і самоконтролю:

• Метод усного контролю.

• Письмовий контроль.

• Метод практичної перевірки.

• Тестування, заліки та іспити (екзамени)

• Метод самоконтролю та самооцінки.

Метод усного контролю – найпоширеніший у шкільній практиці. Під час його використання учні вчаться логічно мислити, аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, набувають досвіду обстоювати свою точку зору.

У навчальному процесі практикують індивідуальне, фронтальне та ущільнене усне опитування.

Метод письмового контролю – письмова перевірка знань, умінь та навичок. З таких предметів, як мова і математика, його використовують не рідше, ніж усну перевірку. Письмовим методом перевіряють знання учнів і з географії, історії, біології, хімії. Залежно від навчального предмета письмовий контроль знань здійснюють у формі: контрольної роботи, твору, переказу, диктанту та ін. Мета письмової перевірки – з’ясування ступеня оволодіння учнями вміннями і навичками з предмета. Водночас існує можливість визначити і якість знань – їх правильність, точність, усвідомленість, уміння застосовувати ці знання на практиці. Письмові роботи можуть виконуватись і як домашні завдання.

Метод програмованого контролю – полягає у висуванні до всіх учнів стандартних вимог, що забезпечується використанням однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. При цьому аналіз відповіді, виведення і фіксація оцінки можуть здійснюватися за допомогою індивідуальних автоматизованих засобів.

Метод практичної перевірки – застосовують з таких предметів, як фізика, біологія, хімія, трудове навчання та інші, що передбачають оволодіння системою практичних умінь і навичок. Таку перевірку здійснюють під час лабораторних і практичних занять з цих предметів.

Метод самоконтролю – усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам. Мета самоконтролю – запобігання помилкам та їх виправлення.

Метод самооцінки передбачає критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об’єктивне оцінювання досягнутих успіхів.

21. Виховання як педагогічна категорія.

Педагогіка має свій понятійний апарат – систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До педа­гогічних категорій належать: виховання, навчання, освіта.

Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що належать до предмета педагогічної науки. Правильне їх розуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.

Виховання − цілеспрямований і організований вплив на розвиток особистості. У педагогіці поняття категорія «виховання» вживається в його широкому і вузькому значеннях.

У широкому значенні виховання − це спеціально організова­ний, цілеспрямований і керований вплив вихователя на вихованця з метою всебічного розвитку його особистості. Тобто, під ви­хованням у даному значенні розуміють цілісний вплив педагога на розвиток усіх сторін особистості вихованця. Поняття виховання у широкому розумінні охоплює собою два вужчих поняття: на­вчання і виховання у вузькому значенні.

З психологічної точки зору структура особистості не є однорідною. Дещо умовно тут можна виділити дві сфери: мотиваційно-ціннісну (потреби, почуття, переконання, цінності, ідеали, риси характеру тощо) та інструментальну (знання, уміння, навички, здібності). Виховання у вузькому значенні − це цілеспрямований чи вплив вихователя на розвиток мотиваційно-ціннісної сфери особистості вихованця.