7. Підсумок заняття.

— Які овочі ви можете назвати?

— А фрукти?

— Як можна назвати одним словом те, що ми збираємо

восени

на городі?

Жовтень 3 тиждень

Тема. Переказ казки «Цап та баран». Складання речень за

малюнками.

Мета: учити слухати казку, відповідати на запитання за тек-

стом, переказувати за допомогою малюнків; учити бу-

дувати речення за допомогою сполучників: і (й), та;

вправляти в умінні вживати дієслова залежно від

часу, розвивати мовний апарат, учити виділяти звук

[у], впізнавати його в словах; виховувати любов до

фольклору.

Матеріали: демонстраційний: ілюстрації до казки «Цап та баран»,

предметні картки із зображеннями діда, баби, цапа та

барана, вовка і кішки, корови та свині, собаки й цуце-

нят, кролика та кролиці;

роздавальний: індивідуальні картки із зображеннями

тварин, які вміють літати та бігати, двох будинків із

червоним і жовтим дахами.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. В права «Впізнай та назви».

Вихователь вивішує на дошку парами картки із зображен-

нями діда, баби, цапа та барана, вовка і кішки, корови та свині,

собаки і цуценяти, кролика та кролиці.

— Подивіться на малюнки. Назвіть, хто на них зображений.

Діти відповідають, вихователь слідкує за будовою речення

зі сполучниками і (й), та. Наприклад: «Я бачу діда і бабу»,

«Я бачу цапа та барана» тощо.

3. Переказ казки.

Вихователь читає казку «Цап та баран». Після читання

звертається до дітей.

— Подивіться на малюнки на дошці та назвіть тих, про

кого ви почули в казці.

— Які малюнки зайві?

Вихователь залишає на дошці тільки ті малюнки, які від-

повідають змісту казки, і ще раз читає її дітям.

— У кого спочатку жили цап і баран?

— Чому вони вирішили піти жити в ліс?

— Кого друзі зустріли в лісі?

— Чим займалися вовки?

— Чим цап і баран налякали вовків?

— Що зробили вовки?

— Що побачили вовки, коли повернулися? Що вони вирі-

шили зробити?

— Куди залізли цап і баран?

— Як друзі прогнали вовків?

— Чим закінчується казка?

Після того як діти відповіли на запитання, вихователь

пропонує переказати казку за допомогою малюнків. Якщо

є потреба, вихователь може самостійно розпочати переказ,

а діти — продовжити.

4. Фізкультхвилинка.

Киця прокидається —

Лапками вмивається.

(Імітують руками рухи кішки.)

Квітка прокидається —

Росами вмивається.

Сонце прокидається —

Хмаркою вмивається.

Ну а ми з сестричкою

Вмиваємось водичкою.

А. М’ястківський

5. Г ра «Хто як рухається?».

На столі вихователя викладені два паперові будинки —

з червоним і жовтим дахами.

Вихователь розповідає дітям про те, що різні тварини пе-

ресуваються порізному: одні з них повзають, інші літають,

а деякі бігають, стрибають.

— У будинку з червоним дахом живе синичка. Вона вийш-

ла надвір і чекає на гостей, які вміють літати.

— А в будинку з жовтим дахом живе лисиця, вона чекає

на гостей, які добре вміють бігати.

Діти беруть зі стола вихователя предметні картки із зобра-

женнями тварин. Відповідаючи на запитання, хто до кого по-

летить або побіжить у гості, промовляють: «Вовк побіжить до

лисички», «Метелик полетить до синички» тощо, і викладають

свої картки у відповідні будинки.

Після того як усі картки викладені, вихователь звертається

до кожної дитини.

— Хто прилетів (прибіг) до синички (лисиці)? (До синиці

прилетіли горобець, голуб і т. ін.)

Далі вихователь по черзі забирає тварин із будинків, звер-

таючись до дітей:

— Пригостила лисиця чаєм, і гості побігли додому. Хто

побіг першим? (Спочатку побіг пес. За ним побіг вовк і т. ін.)

Першого разу гру можна провести з двома будинками, при

повторному проведенні дітям пропонується ще один будинок —

із тваринами, які повзають.

Під час гри вихователь слідкує за тим, як діти вживають

дієслова залежно від дій тварин (побіг, прибіг).