Мовленнєвий розвиток

Педагогам рекомендується:

– для удосконалення слухових відчуттів, розвитку артикуляційних вмінь та літературної вимови навчити дітей слухати і розуміти казки, інструкції до гри, пропонувати заучувати невеликі вірші, розвивати фонематичний слух, учити правильно наголошувати слова, оволодівати різною силою голосу;

– щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;

– підтримувати бажання дитини правильно вживати слова, формувати елементи культури мовлення. При цьому дорослий повинен подавати приклад правильної вимови, культурної поведінки тощо;

– залучати дітей до участі в народних дитячих іграх з речитативами, іграх за правилами, у процесі яких поповнюється, активізується та автоматизується словниковий запас, поглиблюються граматичні вміння, вдосконалюється діалогічне мовлення;

– не забороняти дітям виражати своє ставлення до персонажів твору, а навчити слухати, розуміти зміст сюжету, навчити не перебивати товаришів;

– створювати сприятливе розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;

– забезпечувати життя дитини в здоровому природному середовищі та її спілкування з такими людьми, об’єктами, предметами побуту і явищами природи, які поповнювали б враження про довкілля, світобудову, розвивали цікавість, а відтак, – і мовленнєву активність;

– надавати перевагу реальним людям, картинам природи, її об’єктам перед їх зображеннями, звертати увагу на приклади гармонії, взаємозалежності, доцільності, логіки;

– використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;

– у процесі розвитку звукової культури мовлення використовувати усну народну творчість;

– використовувати еталонні мовленнєві зразки;

– підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;

– давати дитині можливість висловлюватися при кожній нагоді.

Художньо-естетичний розвиток

Враховуючи вікові можливості дітей, освітні завдання вихователям рекомендується:

– вводити дитину в емоційно насичене, естетично приємне середовище: організовувати спостереження за довкіллям, звертати увагу на його особливості, характерні риси, красу, спонукати до емоційного сприйняття та відгуку, бажання передати побачене доступними образотворчими засобами;

– збагачувати зміст образотворчої діяльності, надавати дитині право самостійно обирати вид роботи та матеріали для реалізації свого задуму. З цією метою використовуються ігрові прийоми, бесіди з дитиною від імені казкового персонажа та стимулює її бажання передавати різноманітні образи в малюнку, ліпленні, аплікації, конструюванні;

– зацікавити дитину діяльністю, запропонувавши їй конкретне завдання;

– перед виконанням завдання запропонувати дитині розім’яти м’язи рук, використавши плоди каштанів, горіхів, пальчикову гімнастику тощо;

– при ознайомленні з творами образотворчого мистецтва емоційні враження підкреслювати відповідною музикою;

– давати дитині можливість чергувати різні види образотворчої діяльності, вдосконалювати відповідні навички не лише на організованих дорослих і регламентованих тематикою й часом заняттях, а й у самостійній діяльності, вправляючись у реалізації свого задуму, використовувати свій життєвий досвід та попередньо здобуту інформацію;

– слухання разом з дітьми музичних творів, що сприяє розвитку музичного смаку дітей, їхніх індивідуальних уподобань;

– використовувати для прослуховування високохудожні й доступні дитині музичні твори, коментувати їх, виявляти повагу до її думки щодо кожного твору;

– не варто нав’язувати дитині музичний супровід життєдіяльності, якщо вона цього не хоче;

– створювати сприятливі умови як для розвитку співочих можливостей дитини, та їх охорони. Малюка привчають розмовляти спокійним тоном, не кричати, не надривати голосові зв’язки.;

– сприяти розвитку рухливості та вправності, як важливих для становлення властивостей особистості, навчати сприймати та відгукуватися на різні ритм і мелодію;

– частіше пропонувати вихованцям творчі завдання, підтримувати творчі прояви дитини

– використовувати ігри-драматизації, які сприяють розвитку музичних здібностей, корекції поведінкових проявів особистості;

– організовувати ігрове дійство дітей так, щоб створити сприятливі умови для прояву власної індивідуальності, неповторності;

– організовувати буття дошкільника таким чином, щоб оптимально збалансувати різні форми його життєдіяльності: організовану дорослим та самостійну діяльність дитини.