Портрет дошкільника молодшого дошкільного віку

Провідна діяльність молодшого дошкільника - сюжетно-рольова гра, яка створює якнайсприятливіші умови для загального фізичного,психічного та соціального розвитку дитини 4-5 років життя,становлення основ її особистості,самосвідомості як її ядра. Саме цей вид діяльності найбільше наближає дитину до світу дорослих,допомагає моделювати їхню поведінку,,діяльність,систему взаємин з людьми,що її оточують. Показниками зрілої форми моделі розвитку сюжетно-рольової діяльності є: наявність у дитини потреби гратися з однолітками,здатність створювати ігрову ситуацію,обирати зручне для ігри місце,організовувати ігрову обстановку;вміння формулювати мету та вербалізувати свій задум,пропонувати елементарний сюжет,стежити за його розгортанням;готовність узяти на себе одну з двох-трьох ролей , дотримуватись рольової поведінки;керуватися в ігрових діях моральними правилами,узгоджувати свої дії з діями однолітків,поводитися культурно,брати до уваги пропозиції дорослого;назисвти для інших дітей виконувану роль,добирати та називати предмети,іграшки та атрибути відповідно до виконуваної ролі. Дитина вміє виконувати умовні ігрові дії,використовувати предмети замінники;здатна самостійно,без допомоги дорослого розвивати нескладні сюжети(з однієї-двох ситуацій),спиратися на особистий досвід,набутий від спілкування з природою,предметним світом,людьми,відчуття власного Я;драматизувати знайомі казкові сюжети та реальні життєві ситуації,використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування з однолітками,елементи рухливих,дидактичних,музично-драматичних ігор та інших видів діяльності. Важливий показник повноцінного розвитку сюжетно-рольової гри як провідної в молодшому дошкільному віці - своєчасна трансформація притаманної попередньому віковому періоду предметно-маніпулятивної діяльності на суто ігрову,яку характеризують сюжетність,кілька ігрових ролей,правила гри,ігрове використання предметів,спілкування партнерів по грі,особистісний смисл дійства для самої дитини.

Дитина характеризується зрослою,самостійною:вміє,причісуватися їсти,вмиватися,складати одяг,придавати йому лад ,прибирати за собою іграшки,виконувати елементарні завдання,витирати пил, мити іграшки та посуд,брати посильну участь у роботі городі,квітнику,розставляти тарілки,самостійно обирати справу та товаришів для гри,планувати особистий час, кататися на велосипеді,лижах,ковзанах,діяти відносно автономно,ініціативно. Зацікавлено спостерігає за працею дорослих, проявляє бажання допомогти,а в кінці вікового періоду-готовність добровільно взяти на себе відповідальність за деякі види робіт. Дитина докладає зусиль прагне побачити результат. Збільшується проміжок часу,протягом якого дитина може діяти зосереджено,старанно цілеспрямовано. Здатність молодшого дошкільника не лише виконувати доручення дорослого,а й самостійно виробляти елементарні трудові цілі.Розпоширюється коло людей з якими спілкується малюк,починають утворюватися дитячі угрупування,дитина бажає довше перебувати з однолітками,які їй симпатичні. Вона поки що прихильніша до дорослого,спілкування з іншими дітьми вельми ситуативне,короткотривале.

Дитина здатна до елементарних розміркувань,щодо життєвих ситуацій,подій,вчинків. Вона аналізує побачене,намагається встановити елементарні причино –наслідкові залежності між життєвими явищами та їхніми наслідками. Зросли розумові можливості,вдосконаленню пізнавальних процесів сприяють формуванню елементів зваженого,не лише емоційного ,а й розсудливого ставлення до навколишнього.

Посилюється довільність поведінки: стійкішою та тривалішою стає цілеспрямована активність,дитина рідше відволікається на стороннє,самостійно виробляє елементарні цілі .Поступово розвивається свого роду смак до нескладних випробувань волі,шукає можливість випробувати свої зрослі сили. Молодший дошкільник чутливий до схвальних та негативних оцінок з боку авторитетних людей. Зростає довільність психічних процесів уможливлює здатність дитини концентрувати увагу протягом нетривалого часу,відкриває для себе багато цікавого,порівнює,виробляє простіші судження. Молодший дошкільник має коло елементарних обов язків ,покладених на нього дорослими,розуміє що багато чого може робити самостійно,бути корисною собі та іншим. Зростає здатність дитини свідомо ставитися до доручень дорослого:дедалі частіше запитує навіщо виконувати ту чи іншу роботу,чому це важливо, наслідки її виконання. Це свідчить про появу відповідальності,як базової якості особистості.

Зросла самостійність,підвищення утворювальної активності,інтерес до нового, поява елементарного вміння бачити проблему,намагання розв' язати її,дослідити невідоме. Природу,предметне довкілля,спілкування з дорослими,молодший дошкільник використовує як арену для випробування своїх сил. Завдяки цьому в молодшому дошкільному віці на основі попереднього досвіду формуються зачатки креативності як однієї з провідних характеристик особистості.

Молодший дошкільний вік

(4-5 роки життя)

Рекомендації

для вихователів молодшої групи

дошкільного навчального закладу

Фізичний розвиток

Враховуючи вікові можливості дітей, освітні завдання вихователям рекомендується:

– задовольняти потребу дитини в руховій активності та самостійних діях, не пригнічувати її бажання рухатися;

– проводити не тільки заняття з фізичної культури, але й рухливі ігри, фізкультхвилинки на заняттях;

– підтримувати дошкільника у розраховуванні м’язових зусиль, оцінці власних можливостей;

– використовувати різноманітний яскравий кольоровий інвентар, володіти чітким та виразним мовленням, демонструвати власний приклад, любов до спорту. Це може сприяти появі у дітей інтересу до фізичних вправ, рухливих ігор та вправ з елементами спорту, підвищенню рухової активності, самостійності та творчості в процесі організації рухової діяльності;

– доцільно пропонувати дітям самостійно організовувати ігри з підгрупою однолітків;

– заняття повинні бути цікавими, різноманітними, фізичні навантаження повинні відповідати віку та стану фізичного здоров’я дітей;

– підходити творчо і тактовно до організації фізичних занять з послабленими дітьми;

– виявляти до дітей повагу, доброзичливість, довіру, позитивно оцінювати вкладені у предметно-практичну та м’язову активність вольові зусилля та старанність дошкільників;

– ознайомлювати з правилами безпечної поведінки (використовувати наочність, приклади з життя, розігрувати ситуації);

– тактовно пояснювати дітям відмінності між дівчатками та хлопчиками, не ігнорувати їхню зацікавленість з цього питання;

– звертати увагу дітей на те, що стать людини проявляється у зовнішності, поведінці, діяльності;

– навчити дошкільника диференціювати свій здоровий та хворобливий стани за допомогою бесід, розповідей, програвання ситуацій тощо;

– виховувати взаємини дружньої взаємодопомоги, партнерства, співіснування, бути прикладом для дітей.