8.6. Від чого залежить конструкція фундаменту? Матеріали, що використовуються при споруджені фундаментів: для легких машин (агрегатів) і при динамічних навантаженнях.

Конструкция фундамента зависит от габаритов оборудования, а также от величин и характера воспринимаемых нагрузок

Для зведення фундаментів використовуються різні матеріали, такі як бутобетон, бутовий камінь, бетон, цеглина, грунтоцемент, відвальні шлаки і т. п. У сухих піщаних або гравелістих грунтах за умови надійного захисту від розмивання фундаменти можна влаштовувати з гіпсобетону або шлакобетону, а також з цегляного щебеня. Кожний з кам'яних матеріалів має свої особливі характеристики. Знання властивостей і відмітних ознак, вказуючих на якість, допоможе при їх виборі і покупці.Бетон переважно готувати на цементі мазкі 300-400, використовуючи як заповнювач чистий крупний пісок або гранітний щебінь. Дрібний пісок з частинками глини і щебінь з вапняку або цегляного бою значно знижують міцність бетону навіть при високомарочному цементі. Склад бетону: одна частина цементу, три частини піску, три-чотири частини щебеня. Воду додають з таким розрахунком, щоб пластичність бетону дозволяла укласти його (але не залити!) в опалубку з легким трамбуванням. Чим жорсткіше бетон, тим він міцніший. При закладці фундаментів особливо важливо враховувати, що тривале зберігання цементу навіть в сухому місці знижує його марку за шість місяці на 25%, за рік - на 35-40%, за два роки - приблизно удвічі.Усередині фундаменту на всю його висоту закладають арматурний каркас, що жорстко зв'язує верхні і нижні частини фундаменту. Як арматура використовують металеві стрижні і дріт діаметром 6-12 мм. Також можна використовувати металобрухт, наприклад старі водогазопровідні труби або куточки. Підставу фундаменту роблять розширеною у вигляді опорного майданчика-анкера, що не дозволяє витягнути його із землі при морозному пученії грунту. Дане конструктивне рішення можливе більш повно реалізувати при використанні залізобетону.Простими є фундаменти на піщаній подушці, що влаштовуються в непучиністих (нерухомих) грунтах. Траншеї або ями відривають в материковому (незайманому) грунті на глибину 50-70 см. Пісок укладають шарами по 10-15 см, проливаючи кожен шар водою. Не доходячи 20-30 см до планувальної відмітки, на ущільнений пісок укладають верхню частину фундаменту з щебеня, гравію, каменя, цеглини на цементно-піщаному розчині або бетоні. Замість щебеня можна використовувати цегляний бій добре обпаленої цеглини, а також уламки шиферу, кераміки і бетонних виробів.

8.7. Природные и искусственные грунты. Какие бывают грунты.

При уст. фундамента для того чтобы опираться на естественный грунт необходимо знать деформационные прочностные свойства грунта обращая внимание на его поведение под нагрузкой, грунты находящиеся в условии природного залегания называются естественными, а предварительно укрепленные различными способами слабыми или искусственными.

Грунты должны иметь достаточно несущую способность равномерную слипаемость, не образование случиваний и просадок, не разливаться и не растворятся грунтовыми водами. Обычно такими свойствами обладают естественные грунты залегающие на некоторой глубине от поверхности земли. Различают грунты спальные, крупноблочные, песчаные и глинистые.

Спальные – граниты, кварцы, известняки.

Крупноблочные – из блоков спальных пород содержащих свыше 50% обломков крупнее 2 мм. (щебень, галька, гравий).

Песчаные – состоят из частиц до 2 мм. и разделяются на гроверистые, крупные, средней крупности, мелкие.

Глинистые – состоят из мельчайших частиц, чешуйчатой формы (глина, супеси и суглинки).

Лучшими механическими и другими мех. свойствами обл. спальные и крупноблочные грунты.