- •Соціальна психологія
- •Предмет і завдання соціальної психології.
- •2 Виникнення і розвиток соціально-психологічних теорій.
- •Передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання
- •3. Методи дослідження соціальної психології.
- •4. Особистість у суспільстві.
- •Поняття соціального статусу
- •Соціальні ролі особистості
- •Фактори впливу на статус
- •5. Самопрезентація та самоаналіз, самоефективність.
- •6. Соціальні переконання і судження.
- •7. Архетипи як неусвідомлені передумови соціальної поведінки.
- •8. Соціальна пам'ять.
- •9. Соціальна перцепція.
- •10. Теорія поля Курта Левіна.
- •11. Соціальна комунікація.
- •12. Міжособистісна взаємодія.
- •Особливості взаємодії в соціальній психології
- •Види взаємодії
- •Основні наукові погляди на взаємодію та її структуру
- •13. Взаємодія у групі.
- •Феномен групи з погляду соціальної психології
- •Соціальна спільність і соціальна група
- •14. Психологія великих груп.
- •Загальна характеристика великих соціальних груп
- •Класифікація великих соціальних груп
- •Загальні ознаки великих соціальних груп
- •Структура психології великих соціальних груп
- •Методи дослідження психології великих соціальних груп
- •15. Психологія натовпу.
- •16. Соціально-психологічна характеристика етнічних груп.
- •Ментальність
- •17. Психологія малої групи.
- •Сутнісні ознаки малої групи
- •18. Психологія маніпуляції.
- •19. Вплив групи на особистість.
- •20. Загальна характеристика групи.
- •21. Групові норми та цінності.
- •22. Розвиток групи.
- •23. Згуртованість групи.
- •24. Групові дискусії та групове мислення.
- •28. Перцептивна сторона спілкування.
- •29. Психологія лідерства.
- •30. Групові правила.
- •31. Прийняття групового рішення.
- •Прийняття рішення як теоретична проблема
- •32. Комунікативна та інтерактивна сторони спілкування.
- •33. Соціальні стереотипи.
- •34. Соціальні установки та соціальні упередження.
- •35. Соціально-психологічні механізми: переконування, навіювання, емоційне
3. Методи дослідження соціальної психології.
Соціально-психологічне дослідження, послуговуючись як загальною, так і спеціальною методологією, повинно дотримуватися таких принципів — загальних вихідних положень, котрі обумовлюють взаємодію дослідника із соціально-психологічними реаліями світу:
— принцип історизму. Забезпечує вивчення соціально-психологічної реальності з точки зору її виникнення, етапів і механізмів розвитку, становлення та формування, сучасного і майбутнього станів;
— принцип об'єктивності. Означає вивчення об'єктивних закономірностей розвитку соціально-психологічних явищ у сукупності фактів і подій — суперечливих, багатогранних, позитивних, негативних, типових, нетипових; забезпечує взаємозв'язок об'єктивного та суб'єктивного;
— принцип системності. Передбачає виокремлення певної системної властивості, яка об'єднує елементи системи в єдине ціле, систему зв'язків, структуру, враховуючи при цьому зв'язки і відносини із середовищем. Застосування в соціальній психології цього принципу передбачає такий підхід до соціально-психологічних проявів особистості, сфери спілкування та групових процесів, за якого окремі елементи предмета пізнання і дослідження розглядаються як такі, що взаємодіють, взаємозумовлюються, взаємопов'язані, тобто є елементами єдиного цілого;
— принцип розвитку. Налаштовує на дослідження соціально-психологічних явищ в їх становленні та формуванні. Його застосування має особливе значення під час прогнозування механізмів, моделювання структури соціально-психологічної реальності, шляхів оптимізації міжособистісних стосунків, при вивченні соціокультурної, етнопсихологічної програми поведінки індивідів у групі, складових комунікативного потенціалу особистості;
— принцип гуманізму. Є етичним аспектом соціально-психологічного відображення, визнає і характеризує людину, групового суб'єкта діяльності в сфері спілкування та групових процесів як найвищу цінність;
— принцип активності і творчої діяльності. Вказує на активний взаємозв'язок людей у процесі спільної діяльності, обумовлений актом виявлення творчої діяльності кожного;
— принцип зворотного зв'язку у сфері взаємодії та групових процесів. Означає, що соціально-нормативна регуляція може існувати лише тоді, коли партнери отримуватимуть інформацію про ефект міжособистісних відносин, тобто коли відбувається оцінка дій та вчинків співрозмовників.
Ці принципи ґрунтуються на розумінні природи соціально-психологічного відображення як явища соціального за змістом і психічного за формою та способом регуляції.
Конкретні методи (метод дослідження — спосіб, шлях одержання необхідної інформації про соціально-психологічну реальність) в соціальній психології спрямовані на вивчення соціально-психологічних проявів особистості у міжособистісних відносинах, групових процесах та ін. Сукупність наукових методів збирання, оброблення й аналізу соціально-психологічних фактів дає змогу реалізувати цілі та завдання соціально-психологічного дослідження. Основними джерелами інформації про соціально-психологічні явища є параметри реальних вчинків і поведінки особистості й групи, особливості індивідуальної та групової свідомості, характеристики продуктів матеріальної і духовної діяльності учасників комунікативного процесу, ситуації соціальної взаємодії та ін. Отримана у процесі дослідження соціально-психологічна інформація повинна бути якісною, тобто відповідати вимогам надійності (стабільність результатів при повторних експериментах різних дослідників), обґрунтованості (придатність методу досліджувати саме ті якості об'єкта, котрі вивчаються), точності (чутливість використаних методик до вимірювання досліджуваних якостей).
До головних методів соціально-психологічного дослідження належать: метод спостереження, метод опитування, метод тестування, метод групової оцінки особистості, метод експерименту, метод вивчення документів, метод соціометрії.
