- •Вступ Розділ № 1 живлення рослин і застосування добрив
- •Надходження поживних речовин в рослини та їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур.
- •Надходження елементів живлення в рослини.
- •Вміст азоту, фосфору і калію в сільськогосподарських рослинах, %
- •1.2. Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах
- •1.3. Склад грунту і застосування добрив
- •1.3.1. Склад грунту
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності, що визначається сольовою витяжкою
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу, гідролізованого азоту і нітрифікаційної здатності
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомих форм калію
- •Розділ 2. Складання системи добрив під культури в сівозміні
- •2.1. Складання плану використання добрив.
- •Озима пшениця
- •Кукурудза на зерно
- •2.1.4. План використання добрив
- •2.2. Розрахунок балансу поживних речовин в грунті.
- •Розрахунок балансу поживних речовин в грунті.
Озима пшениця
Коренева система озимої пшениці мичкувата, проникає на глибину до 1,5 м і добре використовує вологу із кореневмісного шару грунту
Вимагає легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи забирає з грунту 3-4 кг азоту, 1-1.3 кг Р2О5, 1.8-2.5кг К2О. Коефіцієнти засвоєння азоту із грунтових запасів - 0.20-0.15, калію - 0.1-0.20, із мінеральних добрив, внесених безпосередньо під пшеницю, - відповідно - 0.5-0.80; 0.15-0.45; 0.55-0.95; внесених під попередник - 0.05-0.07; 0.10-0.20; 0.15-0.25, із органічних добрив - відповідно: 0.20-0.35; 0.30-0.50; 0.50-0.70; та 0.15-0.25; 0.10-0.20; 0.10-0.20. Вимоглива до грунтів. Добре вдається на окультурених структурних грунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові грунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих грунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих грунтах, солодях, на легких піщаних, важких за механічним складом глинистих грунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.
Кукурудза на зерно
Коренева система кукурудзи мичкувата, сильнорозвинута, багатоярусна, має п'ять типів коріння. Зерно проростає одним зародковим корінцем. Бічні зародкові(гіпокотильні) корінці розгалужуються і разом з першим зародковим корінцем утворюють первинну (зародкову) кореневу систему. Вона особливо важлива в перші фази росту - до формування 6-8 листків. Епікотильні корені розвиваються на першому міжвузлі. Ці корені ростуть горизонтально, не розгалужуються. Роль їх у живленні рослин незначна.
Основну частину кореневої системи становить вузлове коріння, що утворюється ярусами з підземних стеблових вузлів після з'явлення на рослині 3-4 листків. Найбільшого розвитку це коріння досягає у фазі цвітіння кукурудзи. З нижніх надземних стеблових вузлів можуть розвиватися опірні, або повітряні корені. Основна маса коріння (до 60%) знаходиться в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають у ґрунт на глибину до 3 м. Найкраще коренева система розвивається за щільності ґрунту 1,1-1,3 г/см3.
Критичним періодом в кукурудзи для формування високих врожаїв – фаз 2-3 листків, коли відбувається диференціація зародкового стебла, та фаза 6-7 ллистків коли визначається розмір початку.
Поглинання елементів живлення кукурудзою триває до настання воскової стиглості зерна.
Високі врожаї кукурудза дає на чистих, добре аерованих ґрунтах з глибоким гумусним шаром. Оптимальна реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабо-кисла (рН 5,5-7,0). Малопридатні для вирощування кукурудзи холодні, заболочені, кислі, важкі глинисті, засолені та торфові (де часто не вистачає міді) ґрунти.
Горох
Коренева система гороху стрижнева, Головний корінь, що проникає на глибину 1,0-1,5 м, розгалужується і утворює багато бічних корінців, що розміщуються в орному шарі грунту. На коренях формуються бульбочки, що засвоюють азот повітря і синтезують фізіологічно-активні речовини. Коренева система гороху характеризується значною кислотністю кореневих , що забезпечує розчинення важкорозчинних добрив., зокрема фосфатів. виділень
Високі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину має бути нейтральною (рН 6,8 - 7,4). В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів молібдену і бору. На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, що сприяє пригніченню життєдіяльності бульбочкових бактерій. Такі ґрунти несприятливі для вирощування гороху.
