35

Вступ Розділ № 1 живлення рослин і застосування добрив

1. Надходження поживних речовин в рослини та їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур.

1. Надходження елементів живлення в рослини.

Живлення – це процес надходження і засвоєння рослинами поживних речовин необхідних для нормальної їх життєдіяльності.

Елементи живлення рослин відносяться до факторів зовнішнього середовища і в принципово відмінні від ряду інших факторів, так, як в процесі поглинання перетворюються із зовнішнього чинника середовища у внутрішній фактор рослинного організму.

Із зовнішнього середовища рослини засвоюють лише властиві їхньому організму речовини. Цей процес складається із засвоєння поживних речовин, перетворення їх у необхідні для рослин сполуки, транспортування і розміщення цих сполук у відповідних органах.

Для вищих рослин, до яких належать всі сільськогосподарські культури властивий автотрофний спосіб живлення

Всі сільськогосподарські культури за звичайних умов здійснюють живлення через кореневу систему і листя, оскільки вони перебувають одночасно у двох середовищах: коріння в грунті, а листя і стебло в повітрі. У зв’язку з цим розрізняють некореневе і кореневе живлення.

Завдяки цим процесам живлення рослина створює свої структурні елементи і при збалансованому живленні швидко нарощує масу.

В основі життя рослинного організму лежить різноманіття реакцій обміну як із зовнішнім середовищем, так і в середині клітини і між клітинами або різними органами. При цьому збалансоване надходження окремих хімічних елементів забезпечує послідовність і спряженість всіх біологічних реакцій і фізіологічних функцій організму.

Основним процесом, у результаті якого створюються органічні речовини в рослинах, є фотосинтез, хоча рослини в невеликих кількостях можуть засвоювати з навколишнього середовища амінокислоти, ростові речовини, вітаміни, а також СО₂ в процесі темнової фіксації, Інтенсивність засвоєння елементів мінерального живлення залежить не тільки від біологічних особливостей даної рослини і умов зовнішнього середовища, але і від кількості енергії і органічних речовин, утворених ними в процесі фотосинтезу.

Надходження мінеральних речовин в рослину лімітують багато факторів. Рослина через листя отримує 95% і більше вуглекислого газу і може засвоювати шляхом некореневого живлення з водних розчинів зольні елементи, сірку і азот. На цій здатності рослин ґрунтується некореневе підживлення сільськогосподарських культур добривами.

Застосування добрив, як правило, трохи зменшує співвідношення масси коренів і надземної маси рослини. Але підвищує абсолютну величину цього показника і глибину поширення кореневої системи. Таким чином удобрення сільськогосподарських рослин не тільки збільшує надземну масу, але й позитивно діє на розвиток кореневої системи.

За допомогою кореневої системи рослин разом з водою поглинають поживні речовини, а вода постійно випаровується. Тобто, надходження поживних речовин знаходиться в прямій залежності від інтенсивності транспірації.

1.1.2. Виніс поживних елементів живлення з врожаєм сільськогосподарських культур.

Винос з ґрунту сільськогосподарською продукцією поживних речовин значною мірою залежить від їх вмісту в основній і побічній продукції рожаю. Розрізняють біологічний і господарський винос. Біологічний винос — це кількість поживних речовин, яка витрачається на утворення всієї біологічної маси врожаю. Господарський винос складається з кількості поживних речовин, яка вилучається з поля разом з основною або основною і побічною продукцією після її вивезення з поля при збиранні. Господарський винос залежить не тільки від культур, а й від врожаю, вмісту в ньому поживних речовин та умов вирощування.

Потреба сільськогосподарських культур в елементах живлення характеризується їх виносом з врожаєм або господарським виносом. (Таблиця1)

Таблиця 1

Середній винос азоту, фосфору і калію сільськогосподарськими культурами, кг

Культура	Грунтово-кліматичні зони	Основна продукція	N	P2O5	K2O
			на 1 ц продукції
Пшениця озима	І	Зерно	36	10	24
Пшениця озима	ІІ ІІІ	Зерно	35	13,5	33
Жито	І	Зерно	24	10	29
Кукурудза	ІІ ІІІ	Зерно	24	7	33
Овес	І	Зерно	25	10	25
Овес	ІІ ІІІ	Зерно	31	10	27
Ячмінь	ІІ ІІІ	Зерно	26	10	26
Льон-довгунець	І	Насіння	106	53	93
Льон-довгунець	І	Волокно	80	26	95
Гречка	І ІІ	Зерно	34	18	47,5
Цукрові буряки	ІІ	Корені	5,9	1,8	7,5
Картопля	І	Бульби	6,2	2,0	14,5
Соняшник	ІІІ	Насіння	55	27,5	190
Кормові коренеплоди	ІІ	Корені	5,0	1,5	7,0
Кукурудза	ІІ ІІІ	Силосна маса	2,5	1,0	2,8
Люпин	І	Зелена маса	4,5	1,2	1,8

Відносний вміст елементів живлення в рослинах і їх органах коливається в широких межах і визначається біологічними особливостями культури, віком рослини та умовами живлення.

Основний вміст азоту (до 90% загального його вмісту) в репродуктивних органах рослин входить у склад білка. Рослинні білки містять 14–18% азоту. У вегетативних органах при дозріванні рослин азоту значно менше, його концентрація в соломі зернових злаків складає 0,4–0,7%, а зернобобових культур – 1,0–1,5%(Таблиця №2)

Таблиця №2