6.7. Пожежна безпека

Будинок, у якому знаходиться робочий кабінет по пожежній небезпеці будівельних конструкцій відноситься до категорії K1 (малопожежонебезпечні), оскільки тут присутні займисті (книги, документи, меблі, оргтехніка і т.д.) та тяжко-займисті речовини (різне устаткування і т.д.), що при взаємодії з вогнем можуть горіти без вибуху [13].

По конструктивних характеристиках будинок можна віднести до будинків з несучими і огороджувальними конструкціями із природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону, де для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або тяжко-займистими листовими, а також плитними матеріалами.

Причинами виникнення пожежі у будівлі можуть стати:

• Несправності електропроводки, розеток і вимикачів які можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

• Використання ушкоджених (несправних) електроприладів;

• Виникнення пожежі внаслідок влучення блискавки в будинок;

В приміщенні є наступні засоби пожежогасіння:

• Два вуглекислотні вогнегасники.

Додатково приміщення обладнано пожежною сигналізацією.

Під час виникнення пожежі евакуація відбувається відповідно до затвердженого плану евакуації. Пожежна профілактика являє собою комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей на запобіганні пожежі, обмеження поширення вогню, а також створення умов для успішного гасіння пожежі і недопущенню його подальшого поширення. Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів попередження пожежної небезпеки.

Робоче приміщення має П-ІІа клас – зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті горючі речовини. Для даного приміщення в обов’язковому порядку повинна бути організовані автоматична система сигналізації, а також застосовуватися порошкові або вуглекислотні вогнегасники, що застосовуються для пожеж типу А і В.

Таким чином після аналізу стану протипожежної безпеки було виявлено, що вжито не достатньо заходів для забезпечення відповідності вимогам нормативних документів.

6.8. Розробка заходів з охорони праці

Нормальне і чисте повітря забезпечить нормальну роботу всіх приладів, а також дозволить нормально працювати працівникові. Щоб забезпечити нормальну повітряну обстановку в приміщенні та забезпечити його чистоту по ГOCT 12.1.005-88 CCET. «Загальні санітарно-гігієнічні норми до повітря робочої зони».

Для цього в кабінеті необхідно встановити сучасну систему кондиціонування повітря з пиловими фільтрами та функцією зволоження повітря, проводити періодичну очистку пилових фільтрів кондиціонера. Крім цього необхідно не рідше ніж раз у квартал проводити очистку та дезінфекцію фільтрів для запобігання розмноженню на них шкідливих бактерій та грибів. Дана система повинна повністю задовольнити вимоги до конденціювання повітря та дозволити повністю регулювати температуру і вологість повітря в кабінеті.

Оптимізація робочого місця

Після проведення аналізу робочого місця оператора ПЕОМ в кімнаті було з'ясовано, що площа даного робочого місця складає 4 м², а обсяг 12 м³, що не відповідає приведеним вимогам. Також у результаті аналізу були виявлені порушення в організації безпосередньо самого робочого місця оператора ПЕОМ. У зв'язку з цим я пропоную організувати робоче місце оператора ПЕОМ, у наступному порядку:

Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працює оператор, повинна складати близько 720 мм в залежності від фізіологічних особливостей людини. Бажано, щоб робочий стіл оператора при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680-780мм. Оптимальні розміри поверхні столу 1600х1000мм. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15⁰ до поверхні столу. Довжина підставки 400мм, ширина – 350мм. Відстань від клавіатури до краю столу повинна бути не більше ніж 300мм, що забезпечить операторові зручну опору для передпліч і зменшить навантаження на кисті рук. Відстань між очима оператора та екраном дисплея повинна складати 40-80см.

Робочий стілець оператора ПЕОМ повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500мм. Глибина сидіння повинна складати не менше 380мм, а ширина – не менше 400мм. Висота опорної поверхні спинки не менше 300мм, ширина – не менше 380мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90-110⁰.

Стелю і стіни потрібно пофарбувати у білий або світлі кольори: ніжно-голубий, жовтий (кремовий), зелений (салатовий). Віконні рами і фрамуги, потрібно пофарбувати у білий колір, тому, що він відбиває більше світла, ніж будь-який інший (до 80%) СНиП 23-05-95. «Естественное и искусственноео свещение».