- •1. Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання
- •1.1. Історичні аспекти розвитку кп «Київський метрополітен»
- •1.2 Загальна характеристика кп «Київський метрополітен»
- •2. Аналіз продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства
- •3. Аналіз трудових ресурсів підприємства
- •Динаміка використання трудових ресурсів
- •4. Аналіз основних та оборотних засобів підприємства
- •Наявність, склад, та структура основних засобів підприємства, тис. Грн
- •Аналіз стану основних засобів підприємства за 2013 рік
- •Аналіз стану основних засобів підприємства за 2014 рік
- •Аналіз оборотних засобів підприємства
- •5. Аналіз матеріальних ресурсів підприємства
- •Показники ефективності використання матеріальних ресурсів за 2014 рік
- •6. Аналіз нематеріальних ресурсів підприємства
- •Динаміка нематеріальних активів
- •7. Аналіз якості продукції (робіт, послуг)
- •8. Індивідуальне завдання Охарактеризуйте фонди обігу підприємства (організації, установи), джерела їхнього формування.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
Зміст
1. Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання 4
1.1. Історичні аспекти розвитку КП «Київський метрополітен» 4
1.2 Загальна характеристика КП «Київський метрополітен» 6
2. Аналіз продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства 15
3. Аналіз трудових ресурсів підприємства 16
4. Аналіз основних та оборотних засобів підприємства 16
5. Аналіз матеріальних ресурсів підприємства 22
6. Аналіз нематеріальних ресурсів підприємства 24
7. Аналіз якості продукції (робіт, послуг) 25
8. Індивідуальне завдання 27
Висновок 28
Список використаних джерел 29
Додатки
Вступ
Практика для студентів є важливою складовою частиною навчального процесу, яка закріплює отримані теоретичні знання та дозволяє використати їх практичній діяльності.
Вона вирішує завдання практичної підготовки студентів та значно впливає на їх становлення як кваліфікаційних спеціалістів з економіки підприємства.
Мета практики полягає у закріпленні теоретичних знань, які отримані студентами за час навчання у вищому навчальному закладі, та оволодінні практичними вміннями і навичками майбутньої професії.
Дана практика забезпечує можливість отримання виробничого досвіду та продовження наукового дослідження в сфері економіки підприємства.
Під час проходження практики перед мною стоять наступні завдання:
- охарактеризувати підприємство як суб’єкт господарювання;
- провести аналіз ресурсів підприємства (продукції, трудових, основних та оборотних, матеріальних і нематеріальних);
- провести аналіз якості продукції;
- зробити відповідні висновки;
- виконати індивідуальне завдання.
Об’єктом аналітичної практики виступає комунальне підприємство Київський метрополітен - швидкісна позавулична магістраль, ефективність роботи якої суттєво впливає на ритм та комфортність проживання у місті.
1. Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання
Київський метрополітен справедливо вважається символом та окрасою столиці, адже його станції є об'єктами архітектурного та культурного надбання, а три з них — «Вокзальна», «Хрещатик» та «Арсенальна» є пам’ятниками архітектури. На даний час метрополітен складається з трьох діючих ліній загальною довжиною майже 70 кілометрів та 52 діючі станції, платформи яких розраховані на п’ятивагонні поїзди. У центрі міста лінії мають три пересадочних вузли.
1.1. Історичні аспекти розвитку кп «Київський метрополітен»
Деталізована хронологія будівництва, проектування метро та технологічних введень. Розділ регулярно поповнюється та деталізується.
1936. Київрадою розглянуто роботу Є. Папазова «Проект Київського метрополітену»;
1946. Початок проектно-пошукових робіт;
1949—1960. Заснування Київметробуду. Спорудження Київського метрополітену;
6 листопада 1960. Відкрито першу чергу Святошино-Броварської лінії довжиною 5,2 кілометри («Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро»);
1963. Ділянка «Вокзальна» — «Завод "Більшовик» (2 станції); 2-й вихід на станції «Хрещатик»;
1965. Ділянка «Дніпро» — «Дарниця»(3 станції), міст через Дніпро, електродепо «Дарниця»);
1968. Ділянка «Дарниця» — «Комсомольська» (1 станція);
1971. Ділянка «Завод "Більшовик» — «Святошино» (3 станції);
23 серпня 1972. На станції «Арсенальна» був відмічений мільярдний пасажир − робітник заводу "Арсенал" В. Голіков. Пасажир прийняв поздоровлення від головного інженера метро Р. Заграничного і отримав безкоштовний річний проїзний квиток;
1976. Ділянка «Площа Калініна» — «Червона площа» (3 станції);
1977. Київському метрополітену було присвоєно ім'я Володимира Ілліча Леніна. Станція «Площа Калініна» перейменована у «Площа Жовтневої революції»;
1979. Ділянка «Комсомольська» — «Піонерська» (1 станція);
1980. Ділянка «Червона площа» — «Проспект Корнійчука» (3 станції);
1981. Ділянка «Площа Жовтневої революції» — «Республіканський стадіон» (2 станції);
1982. Ділянка «Проспект Корнійчука» — «Героїв Дніпра»;
1984. Ділянка «Республіканський стадіон» — «Либідська» (2 станції);
1985. Введено в експлуатацію завод з ремонту рухомого складу ОМ-2;
1986. 2-й перехід «Хрещатик» — «Площа Жовтневої революції»;
1986. Реконструкція колійного розгалуження ст. «Дарниця»;
1987. 2-й вихід на станціi «Гідропарк»;
1987. Станція «Ленінська» між станціями «Університет» і «Хрещатик» (1 станція);
1988. Електродепо «Оболонь»;
1989. Споруджено ділянку «Золотi Ворота» — «Мечникова» (3 станції);
1989. Станція «Червона площа» Куренівсько-Червоноармійської лінії перейменована у «Контрактова площа»;
1991. Ділянка «Мечникова» — «Видубичі» (2 станції);
1992. Ділянка «Видубичi» — «Осокорки» (2 станції, міст через Дніпро);
1993. Перейменовано такі станції:
- «Ленінська» Святошино-Броварської лінії у «Театральну»;
- «Комсомольська» Святошино-Броварської лінії у «Чернігівську»;
- «Піонерська» Святошино-Броварської лінії у «Лісову»;
- «Жовтнева» Святошино-Броварської лінії у «Берестейську»;
- «Завод «Більшовик»» Святошино-Броварської лінії у «Шулявську»;
- «Святошино» Святошино-Броварської лінії у «Святошин»;
- «Проспект Корнійчука» Куренівсько-Червоноармійської лінії у «Оболонь»;
- «Площа Жовтневої революції» Куренівсько-Червоноармійської лінії у «Майдан Незалежності»;
- «Червоноармійська» Куренівсько-Червоноармійської лінії у «Палац «Україна»»;
- «Дзержинська» Куренівсько-Червоноармійської лінії у «Либідську»;
- «Мечникова» Сирецько-Печерської лінії у «Кловську».
1994. Ділянка «Осокорки» — «Харківська» (2 станції);
1996. Ділянка «Золотi Ворота» — «Лук'янівська» (1 станція);
1997. Станція «Печерська» між станціями «Кловська» і «Дружби народів»;
2000. Ділянка «Лукян’івська» — «Дорогожичі» (1 станція);
2003. Ділянка «Святошин» — «Академмістечко» (2 станції);
2004. Ділянка «Дорогожичі» — «Сирець» (1 станція);
2005. Ділянка «Харківська» — «Бориспільська» (1 станція), другий вихід на станції «Лісова»;
2006. Станція «Вирлиця» між ст. «Харківська» та ст. «Бориспільська2, другий вихід на станції «Дарниця»;
23 серпня 2007. Електродепо «Харківське» (ТЧ-3) на Сирецько-Печерській лінії;
2008. Ділянка «Бориспільська» — «Червоний Хутір» (1 станція);
2010 Ділянка – «Либідська» - «Васильківська» (3 станції);
2011 Відкрито станцію «Виставковий центр»;
2012 Відкрито станцію «Іподром»;
2013 Відкрито станцію «Теремки».[1]
