9. Криві байдужості. Їх властивості та види

Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Чим далі крива байдужості розташована від (0;0), тим вищий рівень корисності вона показує.

Властивості кривих байдужості (КБ)

1. криві байдужості не перетинаються;

2. для будь-якої комбінації двох товарів є інші комбінації цих самих товарів, які мають для споживача однакову корисність;

3. КБ, що розташовані далі від (0;0), мають вищий рівень корисності;

4. КБ має спадний характер;

5. КБ опукла до початку координат;

6. сукупність кривих байдужості – це карта кривих байдужості.

Гранична норма заміщення (MRS) показує від якої кількості одного товару споживач відмовляється для збільшення споживання іншого товару на одну одиницю при незмінному рівні корисності.

Графічно MRS визначається tg кута нахилу дотичної до кривої байдужості в точці, яка показує певну комбінацію товару х та у. MRS зменшується за абсолютною величиною у міру руху по кривій байдужості зверху-вниз для одного товару та знизу-вверх для іншого.

Види кривих байдужості

1. для нормальних благ

2. низька замінність товару х товаром у

, отже, споживач готовий заради блага х відмовитись від незначної кількості блага у.

3. крива байдужості має високу замінюваність

А , отже, більша кількість блага у

4. повна відраза до блага у

MRS = 0

5. лінійна крива байдужості, що показує вибір досконало замінних товарів

(покупка квитка на поїзд через інтернет\касу)

6.

7. для антиблаг і антикваріату

10. Оптимум споживача: зміст, математична та графічна інтерпретації

Головно передумовою оптимального вибору споживача є припущення, що споживач здійснює власний вибір раціонально, тобто, що він вибирає товари так, аби дістати максимальне задоволення потреб за певного рівня обмеженості бюджету.

Вимоги до оптимального набору

1. Оптимальний набір має розміщуватись на бюджетній лінії. Будь-яка точка, розташована нижче бюджетної лінії, означає, що частина грошового доходу не витрачена. А будь-яка точка, розташована вище бюджетної лінії, не може бути реалізована за певного рівня доходу.

2. В оптимальному споживчому наборі є така комбінація благ, яка відповідає перевагам споживача.

Дослідження поведінки споживача, що робить вибір в умовах цінових і грошових обмежень, здійснюється за допомогою двох методів:

• максимізації корисності - кардиналістський;

• рівноважності в точці дотику – ординалістський.

Кардиналістський підхід передбачає, що споживач може кількісно виміряти рівень свого задоволення. (ютиль)

Зміст моделі полягає в тому, що:

• корисність споживчого набору = сумі граничних корисностей кожної з одиниць товарів, що входять у нього;

• метою споживача є максимізація корисності споживчого набору за наявних бюджетних обмежень;

• споживач надає перевагу тому наборові товарів, який на кожну грошову одиницю забезпечує більше корисності, що дає змогу в кінцевому рахунку збільшити сумарну корисність.

1-й закон Госсена (закон спадної граничної корисності): при збільшенні споживання блага на одну одиницю, його гранична корисність знижується.

Виключення: антиблага, колекційні речі, життєвонеобхідні ліки.

2-й закон Госсена (принцип рівної корисності): вибір є оптимальним, якщо в рамках бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого блага дорівнює відношенню їх цін.

Ординалістська концепція корисності полягає у тому, що споживач здатний класифікувати та ранжувати альтернативні можливості задоволення.

Таку модель рівноваги споживача ще називають рівновагою в точці дотику. Це зумовлено тим, що модель передбачає зведення на один графік кривих байдужості та бюджетної лінії, а рівноважна точка є точкою, де бюджетна лінія дотикається до кривої байдужості. Таке зведення наочно показує зіставлення бажань та можливостей споживача.

У точці Е бажання та можливості споживача врівноважуються.

Формула рівноваги споживача за цією моделлю має такий вигляд, як і в кардиналістській моделі:

В основі ординалістського підходу полягають принципи:

1. повна упорядкованість – означає, що для двох наборів благ а і б існує 3 вірогідних варіанти ранжування корисності. а>б, а<б, а=б;

2. рефлективність – товар не може бути кращим за самого себе (2 однакові зошити);

3. порівнюваність – визначення кращого з двох наборів і обґрунтування свого вибору споживачем;

4. транзитивність – полягає в тому, що споживач спроможний зробити вибір між трьома різними наборами;

5. принцип ненасиченості – кошик з більшою кількістю благ;

6. принцип монотонності – збільшення обсягу благ із додатною корисністю у певному наборі робить цей набір більш кориснимдля споживача, і навпаки, збільшення обсягу благ із від’ємною корисністю робить цей набір менш привабливим;

7. незалежність – кожен спроможний зробити вибір власного блага.

11.Вплив зміни доходу на споживання. Крива Енгеля

Розглянемовплив на рівновагуспоживача зміни доходу. Припустимо, щодохідзростає за іншихрівних умов. Оскількицінитоварів   залишаютьсянезмінними, нахиллінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступовезростання доходу споживача   сприятимезміщеннюбюджетноїлініїправоручугорупаралельнопочатковій   у положення   (рис. 27.1.). Сумістившиграфіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемознайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.

Початкова рівновагавідповідаєточці   .Зростанняфінансовихможливостейспоживачадозволяєйомупереміститися на вищікривібайдужості. Нові точки оптимумів  відповідаютьспоживчимкошикам з більшимивидатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „дохід – споживання”.

Крива „дохід – споживання”єднає усі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу.

Модель „дохід – споживання” дозволяєохарактеризуватизмінуіндивідуальногопопиту на певне благо. Перенесеморівноважніобсягиспоживаннятовару   длявипадкунормальних благ (рис. 27.1 а) у систему координат „ціна – обсягпопиту” (рис. 27.1 б). За умовинезмінноїціникоженобсягтовару   має на кривійпопитулише одну точку. Обсяг   розміщений на кривійпопиту   , а обсяг   , щовідповідаєвищомурівню доходу   , вжерозміщений на іншійкривійпопиту   , і далівідповідно попит споживача за будь-якоговищогорівня доходу зростатиме. На графікупопитуцевиглядає як зміщеннякривоїпопитуправоруч. Отже, зміна доходу споживачаспричиняє зміни у попиті на товар і зміщуєкривупопиту.

 Модель „дохід – споживання” можнавикористати для побудовикривихЕнгеля.

КривіЕнгеля характеризуютьзалежністьобсягуспоживання товару від доходу споживача.

На рис. 27.2 зображенікривіЕнгеля для нормальних (а), нижчих (б)та нейтральних (в) благ.

КривіЕнгелямаютьпрактичнезначення. Вони можутьнадатиінформаціюстосовногрупнаселення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільшефективною.