50. Ринок землі. Пропозиція землі. Рента.

Земля є первинним фактором виробництва, запаси якого формуються поза межами економічної діяльності.

Земля є обмеженим ресурсом. Обмеженість землі (земельні ресурси) пов’язана із їх не раціоналістичністю, тобто неможливістю збільшити обсяг угідь навіть у довгостроковому періоді.

Земля буває:

1. Високої якості

2. Середньої якості

3. Гіршої якості

Землі гіршої якості можна вдобрити, проте, ті ж інвестиції вкладені в кращі землі дадуть вищий результат, тому гірші землі ніколи не стануть кращими.

Обмеженість ресурсів також обумовлена місцем розташування, оскільки земля – це нерухомий ресурс.

1. Пропозиція землі абсолютно не еластична за ціною.

2. Крива пропозиції землі має вертикальний характер.

3. Пропозиція землі пасивна щодо впливу на ціну землі і ціну загальних послуг.

Єдиний чинник, що впливає на ціну землі є попит на неї. Це спадна функція від ціни землі та від ренти.

Сукупний попит формується за рахунок попиту на землі с/г призначення, і не с/г (це попит добувної промисловості та будівельних галузей).

Д землі

Д землі = Дс/г + Дне с/г

Дс/г Дне с/г Дземлі

Земля

Чинники, що впливають на попит на с/г землі:

1. Попит на с/г продукти.

2. Родючість ґрунтів.

3. Місце розташування.

4. Клімат.

5. Питома вага витрат на продовольство в бюджеті домогосподарства.

Чинники впливу на попит землі не с/г призначення:

1. Місце розташування.

2. Інфляційні очікування.

3. Зростаючий попит на продукцію не с/г призначення.

Земельна рента – це форма доходу для землевласника і водночас це форма витрат для орендаря за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких строго обмежена.

Рівновага на ринку землі досягається за умов, коли попит на землю дорівнює пропозиції землі.

Ціна землі залежить від земельної ренти і відсоткової ставки.

R землі

Е3

R3

R2 Е2

R1 Е1

Q землі Земля

51. Попит, крива попиту, та чинники, що його визначають. Попит - це потреба, представлена на ринку і забезпечена грошовими коштами, тобто не будь-яка, а платоспроможна потреба.

Чим вище ринкова ціна товару, тим менше його купують при інших рівних умовах, і навпаки. У будь-який період існує певна залежність між ринковою ціною товару і тією його кількістю, на яке пред'являється попит. Ця взаємозв'язок називається кривою попиту, або графіком попиту.

o більш високі ціни завжди скорочують кількість покупців і навпаки;

o підвищення ціни змушує споживача даного товару зменшити кількість покупок і навпаки.

З наукової точки зору закон попиту в економічній теорії пояснюють дією закону спадної граничної корисності і ефектів заміщення та доходу, які будуть розглянуті в розділі "Теорія споживчого вибору".

Нецінові фактори попиту змінюються, що веде до зсуву кривої попиту на даний товар вправо (при його збільшенні) або вліво (при його зменшенні) від первісного положення.

Основними неціновими чинниками попиту є:

o смаки, звички або уподобання споживачів;

o число покупців на ринку;

o грошові доходи покупців;

o ціни на парні (замінюють і супутні) товари;

o споживчі очікування зміни майбутніх цін і доходів.

Зміна смаків споживачів в сприятливий для даного товару бік і зростання числа покупців на ринку викликають збільшення попиту на товар і зміщення графіка попиту вправо (рис. 2.3, а). Подібний ефект викликають споживчі очікування зростання цін та доходів. Якщо очікується підвищення цін, то покупці прагнуть придбати товари в даний час за більш низькими цінами і попит збільшується. Що стосується зростання доходів у перспективі, то даний фактор також сприяє збільшенню покупок в поточному періоді, оскільки споживачі вільніше розпоряджаються готівкою грошовими засобами, відносно менше роблять заощаджень. Протилежні зміни зазначених вище чинників ведуть до зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч (рис. 2.3, б).

Рис. 2.3. Зміна попиту: а) збільшення попиту і змішання кривої попиту вправо; б) зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч

Вплив зміни грошових доходів споживачів на попит залежить від того, чи відноситься даний продукт до товарів вищої категорії (нормальним товарам) або до товарів нижчої категорії. Попит на товари вищої категорії при збільшенні грошових доходів покупців зростає, і графік попиту зміщається вправо. Попит на товари нижчої категорії при збільшенні доходів населення, навпаки, зазвичай знижується, і графік попиту зміщується вліво. В даному разі до товарів нижчої категорії відносяться не тільки недорогі товари низького споживчого рівня (немодні одяг, взуття, низькоякісна побутова техніка тощо), але і відносно дешеві предмети першої необхідності з нормальними якісними характеристиками (хліб, картопля тощо), які споживачі змушені купувати у більшій кількості при низьких доходах.

Вплив зміни цін споріднених товарів на попит на даний товар теж не є однозначним. Зростання цін на товари-замінники (субститути) (пшениця і жито, чай і кава і т. д.) веде до збільшення попиту на цей товар і зрушення кривої попиту на нього вправо. Навпаки, підвищення цін на супутні товари, що доповнюють даний товар у споживанні (фотоапарат і фотоплівка, магнітофон і касети для нього і т. д.), викликає зниження попиту на цей товар і зміщення графіка попиту вліво. Відповідно зниження цін на зв'язані товари призведе до протилежних змін попиту на даний товар і зворотним зрушенням кривої попиту порівняно з розглянутими вище.

Розрізняють поняття "зміна обсягу (величини) попиту" і "зміна попиту".

Зміна обсягу (величини) попиту, що пов'язано зі зміною ціни даного товару і виражається в пересування з однієї точки на іншу на постійній кривій попиту, тобто перехід від однієї комбінації "ціна - кількість товару" до іншої на тому ж графіку попиту.

Зміна попиту пов'язане зі зміною нецінових чинників попиту і виражається в змішанні кривої попиту вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту) від первісного положення.

Зміна обсягу попиту означає переміщення по кривій попиту. Зміна попиту передбачає зсув кривої попиту.