44. Попит на один та декілька змінних ресурсів виробництва та їх ціна, якщо ринок ресурсів є досконалим конкурентом, а ринок товарів – досконалим конкурентом або монополією.

Обидва досконалі конкуренти на 1 ресурс

V MPL=MPL*Px MFCL=wx=MPx=MRPL Px=MRX

На декілька: E1(w0,L1), w0 до w1

VMP L=const

Рівновага Е2 при w1 та кількості працівників L2.

E2(w1,L2) VMP L1 зменш. VMP L2 нова рівновага в Е3(w1,L3)

Р инок ресурсів досконалий, ринок готової продукції – монополіст (1 ресурс): є монопольна влада MPx<P. Крива попиту на змінний ресурс зображується кривою MRP L, тобто граничною доходністю від продуктивності праці.

MRP L= MPx*MP L. Якщо VMPL=MPL*Px MR<Px, то MRP L< VMP L, MRP L=w*

Д екілька ресурсів:

MRP L=w, E1(w0,L1), w0 підвищується до w1

MRP L=const, E2(w1,L2), Е3(w1,L3)

MRP L знижується

47. Пропозиція праці.

Зміна ставки заробітної плати зумовлює 2 ефекти, що визначають поведінку найманого працівника на ринку праці. Ефект зміщення – полягає у тому, що при зрост. погодинної ставки з.п., зростають альтернативні витрати дозвілля. Тому наймані працівники зменшують обсяг споживання дорожчого блага ( дозвілля) і надають перевагу збільшенню робочого часу і ставки оплати праці. Ефект доходу – полягає в тому, що зі збільш. ставки з.п. пропозиція праці зменш.

48. Оптимальний план споживання у часі.

Він передбачає визначення моделі міжчасового бюджетного обмеження. Припущення моделі: 1) всі показники реальні; 2) Yd1, Yd2 – це доход споживача у поточному і майбутньому періодах; 3) С1, С2 – це обсяг споживання у поточному і майбутньому періодах; 4) рівень ставок по депозитах (на заощадження) = рівню ставки по кредитах (на позики); 5) можливі варіанти поведінки:

І. Yd1 = C1 => Yd2 = C2 (т.А)

II. Yd1 >C1 =>S(заощадження) = Yd1 – C1 (АВ)

III. Yd1 < C1 => -S( борг) = Yd1 – C1 (АD)

1. Yd1 > C1, то існують S1

S1 = Yd1 – C1

C2 = Yd2 + S1*i(відсоткова ставка) = Yd2 + (Yd1 – C1 )*( 1 + i )

2. Yd1 < C1, існує борг

I – S I = Yd1 – C1

C2 = Yd2 – S*( 1 + i ) = Yd2 – ( Yd1 – C1)*(1 + i ) = Yd2 – Yd1*( 1 + i ) + C1*( 1 + i )

C2 – C1*( 1 + i ) = Yd2 – Yd1*( 1 + i )

С1 + С2/ 1 + i = Yd1 + Yd2/ 1 + і - рівнянняміжчасового бюджетного обмеження.

BD – крива міжбанківського бюджетного обмеження.

С2’ = Yd2 + (Yd1 – C1’)*( 1 + і )

AB: Yd1 >C1

AD: Yd1 < C1

Вище кривоїBD споживчого вибору немає, нижче кривої BD споживчий вибір неефективний. Переваги споживача стосовно вибору в якому періоді варто споживати зображують за допомогою карти кривих байдужості. Кожна точка кривої байдужості показує різні комбінації споживання в періодах молодості і старості. Усі ці комбінації мають для споживача однаковий рівень корисності і забезпечують однаковий рівень добробуту. Нахил КБ у будь-які т. показує на яку величину має збільшитись споживання на одну одиницю в першому періоді.

49. Індивідуальна та ринкова пропозиція заощаджень.

Заощадження – це джерело кредитних ресурсів.

Пропозиція кредитних ресурсів здійснюється завдяки заощадженій частині неспожитого поточного доходу.

Мотив – це очікування зменшення доходу у майбутньому.

Щоб вирівняти споживання домогосподарства обмежують споживання керуючись прагненням обирати додатковий доход у формі відсотків за кредит.

Залежно від того на якому відрізку бюджетної лінії споживач здійснює вибір: він виступає кредитором (відрізок АВ) або позичальником (відрізок АD).

Визначимо вплив зміни відсоткової ставки на поведінку споживача-кредитора і споживача-позичальника. З рівняння С2 = Уd2+(Уd1+C1)(1-і) = Уd2+S(1+і) видно, що зростання відсоткової ставки робить бюджетну лінію більше крутішою, оскільки за незмінної величини заощадження споживача С2 буде зростати прямо пропорційно зростанню і. Оскільки споживання в обсязі початкового запасу грошей лишається завжди доступним, то зміна бюджетної лінії буде відбуватися навколо точки запасу – точки А.

C 2 М(шртих)

В B1

М

Уd1 А

N(штр.) N

D1D

С1 С1 Уd1 С1і C1

(штрих)

М(штрих) і N(штрих) – це точки оптимального споживання при заданих відсоткових ставках.

Чи лишатися споживачу кредитором або стати позичальником можна пояснити впливом ефекту заміщення і ефекту доходу на поведінку споживача.

Дія ефекту заміщення завжди спрямована в бік протилежний напрямку зміни ціни, якщо зростає відсоткова ставка – це означає зростання ціни у С1, тому ефект заміщення змушує в С1 споживати менше, а заощаджувати більше. Для кредитора при зростанні і діє два ефекти: 1) від’ємний ефект заміщення; 2) додатній ефект доходу. Це пояснюється тим, що зростання і може спричинити для кредитора таке зростання доходу, що він надасть перевагу зростанню споживання у першому періоді (С1); для позичальника зростання і означає зростання його витрат на кредит, тому він буде споживати менше у першому періоді (С1).

Якщо ефект заміщення більший ніж ефект доходу, то суб’єкти будуть заощаджувати неспожиту частину доходу.

Отже крива заощаджень є водночас кривою індивідуальної пропозиції домогосподарчих кредитних ресурсів.

і Sк

і1

і 2

К0 К1 К

Ринкова пропозиція кредитних ресурсів утворюється шляхом додавання індивідуальної пропозиції д/г і фірми за різними рівнями і.

Установлено, що коефіцієнт еластичності заощаджень незначний щодо відсоткової ставки, тому крива ринкової пропозиції характеризується стрімкою крутизною, що наближує її до вертикального стану.

L

Sк

L1

L2

K0 K1