Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mikro-shpori_obnovlenie_1_5_25_06_11_30.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.98 Mб
Скачать

31. Характеристика ринку чистої монополії. Попит на ринку монополії.

Ринок чистої монополії — це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару у межах цього ринку і тому це підприємство ототож­нюється із галуззю.

Характеристики ринку

І. На ринку діє тільки один виробник певної продукції. Тому для чистого монополіста еквівалентні поняття "ринкова пропозиція" та "пропозиція окремої фірми", а також відсутній поділ на попит для окремої фірми і ринковий попит.

2. Товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників. Це твердження дещо абстрактне, але для спрощення ситуації будемо вважати, що у споживача є лише два варіанти: або взагалі відмовитись від споживання певного товару, або придбати його в монополіста.

3. Ціну на свій товар монополіст встановлює сам. Для монополіста попит збігається з ринковим і його можна розглядати як заданий, тому він встановлює ціну, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, а зменшення пропозиції призводить до зростання цін.

4. Заблокований вступ у дану галузь для інших виробників. Бар'єрами для вступу в галузь можуть бути:

а) масштаби виробництва (монополія — це велике підприємство, і для створення їй гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти);

б) легальні бар'єри (патент — виключне право на виробництво якогось продукту чи використання технології, ліцензія — право на заняття певним видом діяльності);

в) власність на найважливіші види ресурсів (коли обмеженість ресурсів абсолютна, й у них немає близького замінника);

г) недобросовісна конкуренція (тиск на постачальників сировини, цінова війна з метою банкрутства конкурента, підкуп чиновників і т. д.).

Крива попиту на продукцію монополіста, як і крива ринко­вого попиту на продукцію досконало конкурентної галузі, має від'ємний нахил. Тому кожну наступну одиницю товару моно­поліст може продати лише за меншою ціною. Для максимізації прибутку підприємство-монополіст може змінювати як обсяги виробництва, так і ціну, оскільки ціна для нього не є екзоген­ним фактором на відміну від ринку досконалої конкуренції.

На ринку досконалої конкуренції крива попиту для окремо­го підприємства є прямою, паралельною осі Ох, відповідно у цьому разі ця крива збігається з кривими граничного та се­реднього доходу (MR та AR). Від'ємний нахил кривої попиту на ринку чистої монополії зумовлює іншу конфігурацію кривої граничного доходу MR. Крива MR розташована нижче, ніж крива попиту.

Попит, виручка та граничний дохід монополіста

32. Особливості пропозиції на ринку чистої монополії.

Досліджуючи ринок досконалої конкуренції на основі зсуву кривої галузевого попиту, що показувала зміну ціни, ми отри­мували криву галузевої пропозиції.

На ринку чистої монополії зміни попиту викликають зміни у кривій граничного доходу. Це призводить до того, що різні точки перетину кривої гранич­них витрат з кривими граничного доходу свідчать про нові ціни та обсяг пропозиції (рис. 7.5). Пряма AB поєднує точки ціни та обсягів пропозиції в разі зміни попиту.

Разом з цим не існує загальної визначеності залежності між ціною та обсягом пропозиції, що максимізує прибуток, для мо­нополіста. Це пов'язано, по-перше, з тим, що при заданих кри­вих попиту крива граничних витрат може перетинати криві гра­ничного доходу в одній точці; у цьому разі один і той самий обсяг буде пропонуватися за різними цінами, залежно від кри­вих попиту (рис. 7.6 а).

По-друге, точки перетину кривої граничних витрат можуть показувати ціну, за якою пропонуватимуться різні обсяги про­дукції (рис. 7.6 б).

Рис. 7.5. Утворення кривої пропозиції монополіста

Рис. 7.6. Монополіст не має кривої пропозиції

Таким чином, не існує однозначної залежності між ціною та обсягом пропозиції підприємства-монополіста і, відповідно, не­можливо визначити функцію пропозиції для нього.

33. Монопо́льнавла́да — цездатністьпідприємствапризначатицінувищу, ніжграничнівитрати, та отримуватидодатковийприбуток.Ступіньмонопольноївладидеякоговиробниказалежитьвіднаявностіблизькихзамінниківйого товару та частки ринку.Існуваннямонопольноївлади не є обов’язковим атрибутом лишечистоїмонополії. Передумовоюмонопольноївлади є спадна крива попиту. У такому випадкуфірмамаєможливістьпідвищуватичизнижуватиціну, змінюючиобсягпропонованого товару. Способом вимірюваннямонопольноївлади є дослідженнянадлишку, на якийцінаперевищуєграничнівитрати.

ІндексЛернера:

ЧисловезначенняіндексуЛернераперебуває к проміжкувід 0 до 1. Чим більшим є значення L, тимвищийрівеньмонопольноївлади.

ІндексГерфіндаля:

H = S12+S22+…+Sn2 (S- ринкова доля компанії)

Цей індекс може мати значення від 0 до 10000. Нижче 1000 – незначна концентрація ринку, від 1000 до 1800 – середня, від 1800 – висока.

Позитивні наслідки: 1. Більші можливості для розвитку виробництва 2. Розширення масштабів планомірного й організованого розвитку економіки, свідомого регулювання економічної системи внаслідок виникнення і розвитку крупних господарських одиниць 3. Наявність змоги у гігантських підприємств завдяки масовому виробництву економити на витратах виробництва, забезпечувати споживачів дешевими якісними товарами. Негативнінаслідки: 1. Монопольніціни, штучнийдефіцит 2. Гальмуваннянауково-технічногопрогресу (монополізаціявиробництва і збутудаєзмогукрупнимкомпаніямотримуватипевний час високіприбутки, навіть не впроваджуючиновихдосягнень науки і техніки у виробничийпроцес 3. Вкладання у гонитві за прибуткомкрупнимикомпаніямикоштів у проекти, якідаютьнайвищувіддачу, з вилученнямабоістотнимзменшенням при цьомуінвестицій у важливіші з погляду широких верствнаселеннявиробництва. 4. Витрачаннямонополіями та олігополіямизначнихресурсів для збереження і зміцненнямонополістичнихпозицій, влади (шляхом використаннягіпертрофованоїреклами, підкупудержавнихчиновників з метою створеннявигідноїзаконодавчоїбазитощо); 5. Придушення конкуренції — важливоїрушійноїсилиекономічногопрогресу.

34. Ціновадискримінація – встановленнярізноїціни для різнихгруппокупців. Існує, якщодеякий продукт продають за різноюціною, і цярізниця у цінах не спричиненавідмінностями у витратах.

Для того, щобфірма могла здійснюватиціновудискримінацію, повиннііснуватитакіумови:

1. Монопольнавлада.

2. Сегментація ринку.

3. Покупцівможнаідентифікувати, інакшеїхподілстаєнеможливим.

4. Відсутністьперепродажу

1. ЦД першого ступеня – кожна одиниця товару продається за ціною, я ку конкретний споживач згоден сплатити за конкретну одиницю (дизайнерська сукня, послуги адвоката).

Q

D

MC

Pm

Qm

P1

MR

2. ЦД другого ступеня-ціни на продукціюоднакові для всіхспоживачів, але різнятьсязалежновідобсягу покупки.

Q

MR

D

MC

P1

Р2

Pm

Qm

Q2

Q1

3

P

. ЦД третьогоступеня – галузевийпопитможе бути представлений у виглядіокремихгруппокупців (бізнес та економкласлітака).

Q1

Q2

MR1

MR2

D1

D2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]