Тема 4. Припасування жорстких індивідуальних ложок

1. Актуальність теми

При отриманні відбитків сучасними матеріалами використовують жорсткі індивідуальні ложки, які дозволяють вибірково зменшувати та збільшувати тиск на тканини протезного ложа, а отже, по-різному відображати слизову оболонку. Припасування індивідуальної ложки спрямоване на створення необхідних умов для функціонального присмоктування повного знімного протеза. Критерієм якісної припасовки є утримання ложки на щелепі під час розмови, обмеженого відкривання рота, ковтання слини.

2. Конкретні цілі заняття: виконувати припасування жорстких індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепи.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

№№ п/п	Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1.	Анатомія	Вивчити особливості анатомії зубощелепного апарату при повній втраті зубів
2.	Гістологія	Вміти визначити особливості гістологічної будови слизової оболонки порожнини рота та кісткової тканини альвеолярних відростків
3.	Фізіологія	Описувати фізіологію зубощелепного апарату у хворих з повною відсутністю зубів
4.	Патологічна фізіологія	Описувати патологічні зміни в зубощелепному апараті при повній втраті зубів
5.	Пропедевтика ортопедичної стоматології	Володіти методиками обстеження стоматологічного хворого на ортопедичному прийомі. Володіти методикою обробки пластмаси

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
Проби Гербста	Систематизовані нежувальні рухи нижньої щелепи (відкривання рота, ковтання, рухи щік, губ, язика)

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Припасування жорстких індивідуальних ложок за методикою Гербста.

2. Проби Гербста для верхньої та нижньої щелепи.

3. Методика отримання функціональних відбитків за допомогою жорстких індивідуальних ложок, припасованих з використанням проб Гербста.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Проводити припасування жорсткої індивідуальної ложки на верхню щелепу.

2. Проводити припасування жорсткої індивідуальної ложки на нижню щелепу.

3. Проводити оформлення країв ложок на верхню та нижню щелепу.

4.4. Зміст теми

Жорсткі індивідуальні ложки вимагають припасування в клініці з використанням функціональних проб, систематизованих Гербстом.

Функціональні проби - нежувальні рухи нижньої щелепи. Якщо ложка скидається при проведенні проби, її потрібно вкоротити у відповідній ділянці (табл.3 і рис.6).

Функціональні проби під час припасування ложки потрібно проводити при напівзакритому роті із зменшеною амплітудою рухів.

Для уточнення границь ложки, а також для формування об’ємності країв існують методики так званого «деформування» її бортів. Для цього використовують термопластичні маси або смужки базисного воску. У першому випадку розігріту в гарячій воді термопластичну масу у вигляді валика приклеюють до країв ложки таким чином, щоб він не подовжував їх, а потовщував. Після цього масу розігрівають, повторно вводять до порожнини рота, накладають на щелепу і рівномірно пальцями притискують до протезного ложа, повторно проводять функціональні проби відповідно щелепі, з якою працюють. Після охолодження та затвердіння маси обережно виводять ложку з ротової порожнини, відчувши легке присмоктування ложки.

Для функціональних відбитків жорсткими індивідуальними ложками використовують маси, що кристалізуються ‒ гіпс, репін. Також можливе застосування силіконових мас пролонгованої дії. Відмінність останніх полягає в тому, що ці відбиткові матеріали тверднуть при змішуванні з каталізатором, зберігаючи протягом певного часу свої пластичні властивості.

Таблиця 3