Київська русь(IX - хii ст.)

Київська Русь — слов’янська держава, що існувала протягом IXXII ст. Вона утворилася внаслідок об’єднання східнослов’янських племінних союзів навколо Полянського союзу з центром у Києві.

Шлях «із варяг у греки» — шлях уздовж Дніпра зі Скандинавії до Візантії.

Передумови створення держави:

• Економічний розвиток;

• Зростання майнової та соціальної нерівності;

• Заміна родової общини сусідською, яка об’єднувала маленькі сім’ї;

• Виділення панівної верхівки (вождів племен, старійшин), у залежність до якої потрапляла більшість селян та городян;

• Формування феодального ладу;

• Необхідність боронити свої землі від нападів варягів, хозарів.

Походження назв «Русь», «Україна».

На думку українських істориків, Руською землею називали територію сучасних Київщини, Чернігівщини, Переяславщини (землі полян, деревлян, сіверян). Дослідники не мають одностайної думки щодо походження назви «Русь».

Версії походження назви «Русь»:

• Русами називали племена норманів («роотсі» — гребець, слово має давньоскандинавський корінь «рос»). Вони заснували слов’янську державу і дали їй свою назву.

• Слово «русь» має кельтське походження;

• Руси — слов’янські племена Середнього Подніпров’я, які дали спою назву річкам Рось, Росава, Роставиця, що мають іранську назву, тож у перекладі з іранської «рос» означає «світлий»;

• Рус — давньослов'янське божество;

• Русь — «країна річок».

Слово «український» уперше зустрічається в XI ст., а назва «Україна» у значенні «край, рідна земля» вперше згадана в Київському літописі 1187 р. щодо Переяславської землі.

Формування східнослов'янської державності

Саме об’єднання Київського і Новгородського князівств поклало початок ранньофеодальній державі східних слов’ян, яку історики назвали Київська Русь

Задумав Олег приєднати південні землі і в 882 р. попрямував до Києва. Правителем Київського князівства був Аскольд (імовірно, він мав співправителя— князя Діра). Відомо, що Аскольд здійснив такі заходи:

• Підпорядкував полян, деревлян, дреговичів, частину сіверян;

• Переміг Візантію, яка змушена сплачувати Києву данину;

• Разом з оточенням прийняв християнство;

Хитрістю Олег виманив князів Аскольда і Діра з Києва й убив їх. Сам Олег залишився в Києві і назвав його «матір’ю міст руських».

Правління Олега (882-912 pp.)

• Розширив кордон держави, приєднавши сіверян, радимичів, деревлян, неслов’янські племена, звільнив племена від данини Хозарському каганату;

• (907–911) - здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 р. та 911р., наслідком яких став вигідний торговий договір: руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.

Значення діяльності князя Олега:

• Об’єднав Північну та Південну Русь, що стало основою для загальноруської державності;

Правління Ігоря (912-945 pp.)

• Дав відсіч печенігам; продовжував походи на Візантію, менш вдалі, ніж в Олега;

• Був убитий деревлянами, коли пішов збирати повторну данину.

Значення діяльності князя Ігоря:

• Продовжив об’єднання слов’янських племен;