- •Кам'яний вік (1 млн — к. Ill тис. До н. Е.)
- •Форми суспільної організації у кам’яному віці
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Е.)
- •Бронзовий вік (II тис. До н. Е. — VIII ст. До н. Е.)
- •Ранній залізний вік (VIII ст. До н. Е. — IV ст. Н. Е.)
- •Племена раннього залізного віку(рзв) на території України
- •Гуни (III—V ст.)
- •Античні міста—держави Північного Причорномор'я
- •Велике переселення народів(впн)
- •Готи (II—IV ст.)
- •Давні слов'яни
- •Заснування Києва
- •Сусіди східних слов'ян у vhk ст.
Бронзовий вік (II тис. До н. Е. — VIII ст. До н. Е.)
Перший штучний метал — бронза (сплав міді й олова);
Розподіл праці: лісостеп — землеробство, степ — скотарство;
Майнова нерівність;
Родова община замінюється сусідською;
Парна сім’я;
Ямна(поховання покійників у скорчених позах у ямах) та катакомбна(поховання в гробницях—катакомбах; дружину вбивали і ховали разом із чоловіком) культури.
Ранній залізний вік (VIII ст. До н. Е. — IV ст. Н. Е.)
Плавили залізо, робили знаряддя праці;
Зросла продуктивність праці;
Ремесло відокремилося від землеробства;
Товари для обміну й продажу;
Посилюється майнова нерівність.
Племена раннього залізного віку(рзв) на території України
Кіммерійці (IX—VII ст. до н. е.)
— кочові іраномовні скотарі, що прийшли з території Азії. Перші племена Украіни у РЗВ.
Територія розселення: Причорномор’я, Крим, Кавказ;
Згадуються в «Одіссеї» Гомера;
Суспільний устрій. Рабовласницька держава на чолі з царем;
Чорноліська культура.
Територія розселення. Причорноморські степи, лісостеп України.
Основні заняття — кочове скотарство, гончарство, обробка заліза, зброярство, рільне землеробство, присадибне скотарство, ковальство.
Головні пам'ятки. Поховання в курганах (с. Мала Лепетиха, Херсонщина);
Військова справа. Основа війська — кіннота. Завойовницькі походи в Малу Азію проти Урарту, Ассирії, Лідії.
Релігія та мистецтво. Поховання в курганах.
Скіфи (VII—III ст. до н. е.)
— кочові іраномовні скотарі, що витіснили кіммерійців;
Територія розселення. Від Азовського моря до Дунаю, від Чорного моря до Чернігівщини, Курщини, Воронежчини(тобто між Доном і Дунаєм).
Суспільний устрій. Велика Скіфія(Наприкінці VI—V ст. до н. е.) — скіфська рабовласницька держава, союз племен на чолі з царем, влада якого спадокова. Цар — військова, судова, політична влада, він — верховний жерець. Столицею Великої Скіфії — Кам’янське городище(Дніпро). Основа суспільства — сім’я;
Господарство. Розрізняють царських скіфів, скіфів—скотарів, скіфів—землеробів та скіфів—орачів.
Військова справа. Озброєння — мечі, списи, дротики тощо; винайшли складний далекобійний лук. Основа війська — озброєна кіннота. Скіфи здійснювали походи на Ассирію, Сирію. У 331 р. до н. е. скіфи перемогли військо Олександра Македонського. У 1—2 ст. до н. е. перський цар Дарій І вторгся у Скіфію. Дарій програв.
Релігія та мистецтво. Язичництво, поклонялися Дрею(бог війни). Вірили в потойбічне життя, могили облаштовували як підземні житла. Скіфський звіриний стиль.
До к. III ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування: сарматські племена витіснили скіфів на північне Причорномор’я та у Крим. У Криму скіфи створили державу – Малу Скіфію(столиця — м. Неаполь(Сімферополя).
Сармати (III ст. до н. е. — III ст. н. о.)
— іраномовні племена, що з’явилися з уральсько—поволзьких степів, що були витіснені готами та гунами, асимільовані під час Великого переселення народів(ВПН). Назва «сармат» означає «підперезаний мечем».
Територія розселення. Північне Причорномор’я.
Суспільний устрій. Жили племенами(роксолани, алани, аорси тощо). Зберігалися пережитки матріархату: жінка займала поважне становище, володіла зброєю. Сарматські жінки — прототип амазонок. Використовували рабську працю. Державу не створили.
Основні заняття. Кочове скотарство, полювання, землеробство, ткацтво, гончарство, ковальство, військова справа. Військо — важкоозброєної піхоти та кінноти. Брали участь у війнах проти Риму.
Релігія та мистецтво. Обожнювали сили природи, мали культ богині—матері Астарти(покровителька коней). Вірили в силу вогню. Особливою магією наділяли дзеркало.
Пам'ятки. Найвідоміший сарматський курган — Соколова Могила(Миколаївіцина).
Асиміляція — злиття одного народу з іншим (як правило, більш численні ним) шляхом засвоєння його мови, звичаїв тощо. І кіммерійці, і скіфи, і сармати були вихідцями з азійських степів. Вони принесли на наші землі своєрідну культуру, а залишки іранських мов, якими вони користувалися, збереглися донині в топоніміці України.
